Постанова
Іменем України
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 694/2290/21
провадження № 61-12707св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Звенигородська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 26 вересня 2022 року у складі судді Бесараб Н. В. та постанову Черкаського апеляційного суду
від 10 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Звенигородська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла
ОСОБА_4, яка була зареєстрована та постійно мешкала в с. Чижівка, Звенигородського району, Черкаської області.
Спадкоємцями майна спадкодавця ОСОБА_4 за заповітом від 04 грудня 2019 року є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
До дня смерті ОСОБА_4, позивачка доглядала за нею, так як вона тяжко хворіла і потребувала постійної сторонньої допомоги. Після смерті спадкодавця ОСОБА_4, позивачка отримала від ОСОБА_2, секретаря Водяницької сільської ради, копію заповіту від 16 червня 2020 року, згідно з яким все своє майно ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 .
Вказувала, що особи, які прийняли спадщину шляхом фактичного проживання зі спадкодавцем на день смерті ОСОБА_4 відсутні. Вивчивши вказаний заповіт, з`ясувалося, що місце посвідчення заповіту є с. Водяники, а також вказано, що заповіт прочитаний заповідачем, його зміст їй зрозумілий. Крім того, відповідач ОСОБА_2, як секретар сільської ради була обізнана, що заповідач ОСОБА_4 хворіла, але довідки про її психічний стан не витребувала при посвідченні нового заповіту у червні 2020 року.
Відповідачу ОСОБА_3 теж було відомо про стан хворої ОСОБА_4 та він знав, що ОСОБА_4 не могла себе обходити і не розуміла значення своїх дій.
ОСОБА_2 склала заповіт на прохання та зі слів відповідача
ОСОБА_3 в приміщенні Водяницької сільської ради, згідно до зразків процесуальних документів, а потім разом із ОСОБА_3 приїхали до заповідача, де зачитала заповіт вголос та вказала, де потрібно поставити підпис. При цьому, інших осіб, які могли б підтвердити вказаний факт, ні в заповіті, ні в журналі вчинення нотаріальних дій не зазначено, що є грубим порушенням вимог закону.
ОСОБА_1 просила визнати заповіт ОСОБА_4, зареєстрований
16 червня 2020 року у реєстрі за № 34, посвідчений ОСОБА_2, секретарем Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області, недійсним.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 26 вересня
2022 року провадження у цивільній справі за позовною заявою
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Звенигородська державна нотаріальна контора про визнання правочину недійсним, закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що аналогічні позовні вимоги та підстави позову наведені у матеріалах справи № 694/563/21, за наслідками розгляду якої Звенигородським районним судом Черкаської області ухвалено рішення від 10 серпня 2021 року, яке залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду
від 24 листопада 2021 року.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами в даній справі, наявне рішення, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет, і з тих самих підстав.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 26 вересня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
09 грудня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 26 вересня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2022 рокута ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом не враховано того, що відповідно до статті 44 Закону України "Про нотаріат" визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України, або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону, які унеможливлюють виникнення сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. Відповідачка ОСОБА_2 пояснила, що заповідачка ОСОБА_4 хворіла, вона про це знала, але довідки про її психічний стан не витребувала. ОСОБА_3 також підтвердив те, що ОСОБА_4 хворіла, сама не могла себе обходити, не завжди розуміла значення своїх дій.
ОСОБА_1 звертає увагу на те, що відповідач ОСОБА_2 пояснила, що заповіт вона складала на прохання та зі слів відповідача ОСОБА_3 в приміщенні Водяницької сільської ради, згідно до зразків процесуальних документів, що є в неї, занесла в журнал нотаріальних дій сільської рад та лише потім з відповідачем ОСОБА_3 приїхала до ОСОБА_4, ніби то зачитала заповіт вголос та вказала де потрібно розписатись. При цьому, інших осіб, які могли б це підтвердити, ні в заповіті, ні в журналі вчинення нотаріальних дій не вказано, що є грубим порушенням статей 203, 1253 ЦК України.
В порушення статті 44 Закону України "Про нотаріат" відповідач ОСОБА_2 не встановила дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, якій вона посвідчувала, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Посилання відповідача ОСОБА_2 на ту обставину, що вона помилково зазначила місце складення заповіту с. Водяники, а не с. Чижівка, не відповідає дійсності, адже у своїх поясненнях чітко вказала про те, де і коли було виготовлено заповіт, і при яких умовах. Крім того, посвідчувальний напис не відповідає встановленим вимогам.
Посвідчувальний напис не відповідає додатку № 1 до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом від 11листопада 2011 року № 3306/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1298/20036.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Лисянського районного суду Черкаської області.
25 січня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.