Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 644/393/19
провадження № 61-6109св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - державний реєстратор Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслова Л. І.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року у складі суддів Зябрової О. Г. та постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року Харківська міська рада звернулася з позовом до ОСОБА_1, третя особа - державний реєстратор Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслова Л. І. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Позов мотивований тим, що державним реєстратором Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Масловою Л. І. винесено рішення від 25 липня 2017 року № 36289610 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна садового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
Підставою для винесення вказаного рішення стали: довідка, серія та номер 11, виданий 28 травня 2017 року, видавник - СТ "Електроенергетик"; довідка, серія та номер 18, виданий 17 липня 2017 року, видавник - СТ "Електроенергетик"; рішення органу місцевого самоврядування, архівна копія від 14 квітня 1997 року № 3-1/166, серія та номер 872-1, виданий 28 грудня 1955 року, видавник - виконавчий комітет Харківської міської Ради депутатів трудящих; технічний паспорт, серія та номер б/н, виданий 26 травня 2017 року, видавник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль" (далі - ТОВ "Актуаль").
Як вбачається з архівної копії рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 28 грудня 1955 року № 872-І виготовленої державним архівом Харківської області від 14 квітня 1997 року № 3-1/166 вказаним рішенням відведено земельні ділянки під посадку колективних фруктових садів в районі Харківської машинно-тракторної станції. Зокрема, пунктом Г вказаного рішення вказано: "не провадити на ділянці будівельні роботи".
Отже, зазначене рішення виконавчого комітету не стосується присвоєння адрес об`єкту будівництва. Відповідно до інформації відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку АДРЕСА_2 не обліковується.
Згідно інформації Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради інформації щодо надання в користування земельних ділянок (для будівництва або реконструкції об`єктів), зокрема, стосовно земельної ділянки АДРЕСА_3 по вказаній адресі відсутні.
Як вбачається з інформації КП "Харківське міське бюро технічне інвентаризації" Харківської міської ради інвентаризаційні справи, зокрема, на земельну ділянку АДРЕСА_2 не складались та у відділі збереження технічної документації відсутні.
Проведеним на місцевості оглядом земельної ділянки встановлено, що ділянка АДРЕСА_2 площею, орієнтовно, 0,0620 га огороджена та використовується ОСОБА_1 для ведення садівництва.
Відповідачем в порушення вимог пункту 42 Порядку Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), не надано державному реєстратору документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
З аналізу наявних у Харківській міській раді інформаційних масивів встановлено, що спірному об`єкту нерухомого майна адреса ніколи не присвоювалась.
Харківська міська рада просила скасувати рішення державного реєстратора Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслової Л. І. від 25 липня 2017 року № 36289610 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна садового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер № 1308795063101) за ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову Харківської міської ради відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що порядок присвоєння адрес об`єктам нерухомості, розташованим на території міста Харкова, не регулює питання присвоєння поштової адреси садовим будинкам, збудованим до 05 серпня 1992 року. Більш того, присвоєння поштової адреси садовому будинку без наявності зареєстрованого права власності не передбачено. Створення в установленому законом порядку садового/садівницького/садівничого товариства та внесення його за певною адресою до словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчить про адресну ідентифікацію такого іменованого об`єкта. Отже, у випадку наявності інформації про відповідний іменований об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документом про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу, є довідка відповідного кооперативу про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Таким чином, державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно встановив відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2021 рокуапеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справ не містять доказів того, що спірному об`єкту нерухомого майна була присвоєна адреса. Відповідно до інформації відділу у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області правовстановлюючі документи на право власності або користування земельних ділянок (для будівництва або реконструкції об`єктів), зокрема, стосовно земельної ділянки АДРЕСА_3 - відсутні. За таких обставин, висновок суду першої інстанції, що державна реєстрація права приватної власності на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна № 1308795063101 проведена відповідно до вимог діючого законодавства є передчасним.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Із змісту позовної заяви вбачається, що Харківською міською радою заявлено лише вимогу про скасування рішення державного реєстратора Зідьківської селищної ради Зміївського району Харківської області Маслової Л. І. від 25 липня 2017 року № 36289610 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна садового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер № 1308795063101) за ОСОБА_1 . Земельна ділянка, на якій розташовано спірне нерухоме майно, знаходиться у постійному користуванні СТ "Електроенергетик" на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської Ради депутатів трудящих від 28 грудня 1955 року. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківської міської ради від 21 лютого 2018 року №995/18 ОСОБА_1 вже надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 із земель територіальної громади м. Харкова площею, орієнтовно, 0, 0603 га для ведення садівництва у СТ "Електроенергетик" за адресою: АДРЕСА_4 . Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що скасування рішення про державну реєстрацію за таких обставин не буде ефективним способом захисту прав Харківської міської ради.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У квітні 2021 року Харківська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушено права позивача, як власника земельної ділянки під об`єктом, на який зареєстровано право власності. При цьому позивачем не надавалася земельна ділянка у власність чи користування відповідачу, а спірний садовий будинок побудовано без дотримання норм чинного законодавства та без згоди власника земельної ділянки. Суд апеляційної інстанції не застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 918/158/20.
Верховним Судом у постановах від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19 та від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19 наведено висновок про застосування статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким пред`явлення позову про скасування рішення державного реєстратора є належним способом захисту порушеного права, а тому суди зробили помилковий висновок, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора (без пред`явлення вимог щодо визнання, зміну чи припинення речового права) у даному випадку не може забезпечити захисту порушеного права позивача. Матеріально-правове регулювання спірних відносин щодо скасування державної реєстрації права власності змінилося з 16 січня 2020 року, а Харківська міська рада звернулась із позовом у січні 2019 року. Судом апеляційної інстанції встановлені порушення реєстраційних дій з боку державного реєстратора, однак, суд вказав, що позивачем не ставилась вимога про припинення права власності на спірний садовий будинок, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що за таких обставин виконати рішення за чинними нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не є можливим. Наявність таких прогалин у законодавстві не може бути підставою позбавлення ефективного захисту порушених прав за умови доведення таких порушень, оскільки це буде становити порушення принципу верховенства права та принципу правової визначеності.
Висновок про відмову в задоволенні позову міської ради через обрання позивачем неналежного (неефективного) способу захисту порушеного права є перешкодою у доступі до правосуддя, а відтак - порушенням статті 6 Конвенції, оскільки позивач визначає предмет, підстави позову та спосіб захисту прав, який він просить визначити у рішенні, а обов`язком суду, який наділений повноваженнями застосувати належний та ефективний спосіб захисту прав, є установленням обґрунтованості позову та вирішення спору по суті заявлених вимог із визначенням належного та ефективного способу захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.
Закон не надає можливості відмовляти в задоволенні позову з підстав обрання неправильного (неефективного) способу захисту порушеного права, оскільки в розумінні частини другої статті 5 ЦПК України суд може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону, з частковим відступом від принципу диспозитивності для захисту особи, яка звернулася з позовом.
Суди не врахували, що у даному випадку, цей спір слід розглядати як спір, пов`язаний із захистом права власника земельної ділянки на розпорядження такою ділянкою, оскільки позов заявлено позивачем для захисту прав та законних інтересів саме на земельну ділянку, на якій розташовано зареєстрований об`єкт нерухомості майна. Тобто, предметом спору є порушення права землевласника з боку відповідача, а не сам садовий будинок, як об`єкт речового права, а тому відсутні підстави вважати, що даний спір пов`язаний з порушенням цивільних прав на цей об`єкт. В даному випадку, позивачем не оспорюється право на майно, а тому вирішення питання щодо визначення подальшої долі майна - скасування рішення про державну реєстрацію права власності, залежить від вирішення питання по суті спору, зокрема, встановлення обставин, пов`язаних із наявністю правовстановлюючих документів на право власності у відповідача на спірний садовий будинок, що буде наслідком для визначення правомірності здійснення реєстраційних дій щодо цього майна.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року та залишити в силі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлена можливість державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, до яких відноситься й садовий будинок, за відсутності реєстрації права власності на земельну ділянку, на якій розташований такий об`єкт нерухомого майна. Станом на 20 липня 2017 року Порядком присвоєння адрес не тільки не було врегульовані питання присвоєння адрес садовим будинкам, збудованим до 05 серпня 1992 року, а й взагалі не була передбачена можливість присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна за відсутності документів, підтверджуючих право власності або користування заявника на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна. Документ, що підтверджує присвоєння садовому будинку літ. А-2 адреси, не міг бути наданий ОСОБА_1, оскільки чинним законодавством України в редакції станом на 20 липня 2017 року та Порядком присвоєння адрес в редакції станом на 20 липня 2017 року не перебачено присвоєння адреси садовому будинку, збудованому до 05 серпня 1992 року на території садового товариства. Єдиним документом на підтвердження користування земельною ділянкою СТ "Електроенергетик" є рішення виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 28 грудня 1955 року № 872-І, яке було надано державному реєстратору та ним враховано. В той же час, як в технічному паспорті, виготовленому станом на 26 травня 2017 року, так і в довідках СТ "Електроенергетик" вказано, що садовий будинок розташований на земельній ділянці АДРЕСА_2 . Чинним законодавством встановлений порядок, відповідно до якого садовому будинку не присвоюється адреса, а його місце розташування прив`язується до кадастрового номеру земельної ділянки, на якій він розташований. Судом апеляційної інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення пункту 43 Порядку № 1127, Порядку присвоєння адрес, невірно застосовано положення пунктів 42 та 81 Порядку № 1127, не застосовано до спірних правовідносин положень статті 331 ЦК України, частини третьої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", внаслідок чого ухвалено незаконне та необґрунтоване судове рішення в його мотивувальній частині.
Також відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень частини третьої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 331 ЦК України, пунктів 42 та 81 Порядку № 1127 у подібних правовідносинах (реєстрація права власності на садовий будинок, збудований до 05 серпня 1992 року на території садового товариства).
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У липні 2021 року Харківська міська рада подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року залишити без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що відповідач не могла набути прав на спірний об`єкт відповідно до приписів пункту 42 Порядку № 1127 в силу відсутності рішення про присвоєння такому об`єкту адреси.Доводом ОСОБА_1 про надання нею встановленого переліку документів на підставі яких, законом надається можливість здійснити державну реєстрацію є безпідставними. Так, ОСОБА_1 жодним чином не пояснила ненадання державному реєстратору виписки з погосподарської книги.Щодо форми та змісту документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, то законодавство у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містить імперативних вимог щодо форми документа, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Це може бути як рішення, так і довідка, видані органом місцевого самоврядування, які дають змогу встановити факт присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Такого документа ОСОБА_1 державному реєстратору надано не було. Власником земельної ділянки є територіальна громада м. Харкова, оскільки СТ "Електроенергетик" вона була надана у довгострокове користування і до теперішнього часу, статус земельної ділянки не змінений. Жодних перепон для відповідача щодо приватизації земельної ділянки № НОМЕР_1 у вказаному товаристві не існувало, однак ОСОБА_1 всупереч вимог діючого законодавства не скористалась своїм правом приватизації земельної ділянки та звернулась до державного реєстратора з метою незаконної реєстрації права власності на спірний садовий будинок за нею. Довідка СТ "Електроенергетик" від 17 липня 2017 року про надання земельної ділянки в користування не може вважатися документом, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна. Посилання ОСОБА_1 на застосування до спірних правовідносин пункту 81 Порядку № 1127 є помилковим, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що СТ "Електроенергетик" є (було) садовим кооперативом і будівництво садових будинків, в тому числі відповідача, здійснювалось в результаті діяльності кооперативу. Державний реєстратор мав керуватись саме пунктами 42-43 Порядку № 1127, а не пунктами 80, 81.