Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 734/1560/20
провадження № 61-12427св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальний заклад "Регіональний ландшафтний парк "Міжріченський",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області у складі судді Іванюка Т. І., від 08 червня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., від 07 листопада 2022 року
і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У червні 2020 року заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області,
ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - КЗ "Регіональний ландшафтний парк "Міжріченський", про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку
Свої вимоги прокурор мотивував тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 вересня 2017 року № 25-14814/14-17-сг затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 7422010400:31:248:0002), розташованої на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області за межами населеного пункту, та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного наказу за ОСОБА_1 19 жовтня 2017 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002.
У межах Чернігівської області на землях Козелецького та Чернігівського районів рішенням Чернігівської обласної ради від 20 червня 2002 року створений регіональний ландшафтний парк "Міжрічинський" площею 78 753, 95 га. Відповідно до пунктів 1.4-1.5, 2.1 Положення про регіональний ландшафтний парк "Міжрічинський", затверджений наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області від 17 травня 2013 року, РЛП "Міжрічинський" є природоохоронною, науково-дослідною, культурно-освітньою, рекреаційною установою регіонального значення. РЛП "Міжрічинський" входить до складу природно-заповідного фонду України і є науково-практичним полігоном для наукових досліджень у галузі природничих наук, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
РЛП "Міжрічинський" створений з метою збереження в природному стані типових природних ландшафтів Придніпровського Полісся, із притаманним їм рослинним та фауністичним комплексом, забезпечення багатопланових наукових досліджень, відтворення біологічного різноманіття, охорони та раціонального використання природних ресурсів, створення умов для організації відпочинку населення.
Рішенням Чернігівської обласної ради від 04 квітня 2019 року № 17-18/VІІ створено КЗ "РЛП "Міжрічинський" Чернігівської обласної ради та рішенням Чернігівської обласної ради від 26 червня 2019 року припинено юридичну особу - РЛП "Міжрічинський".
Прокурор стверджував, що земельна ділянка з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 знаходиться у межах РЛП "Міжрічинський" та відноситься до зони регульованої рекреації. Цей факт також підтверджується і інформацією ФОП ОСОБА_2, який є кваліфікованим інженером-землевпорядником та інженером-геодезистом.
19 жовтня 2017 року на ім`я ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Ведення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечить статусу і завданням РЛП "Міжрічинський", оскільки може перешкоджати збереженню РЛП в природному стані як унікального комплексу і об`єктів, а також забезпеченню умов організованого відпочинку населення, вищеописані дії були здійснені з порушенням процедури, встановленої законом. На час формування земельної ділянки з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002, винесення оспорюваного наказу про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка відноситься до земель природно-заповідного фонду, у власність відповідачу для ведення особистого селянського господарства необхідною умовою було погодження Департаментом екології та природних ресурсів Чернігівської державної адміністрації проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 не містить погодження Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської державної адміністрації.
Із урахуванням зазначеного, доповнених позовних вимог, прокурор просив позов задовольнити, визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 вересня 2017 року № 25-14814/14-17-сг, яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 7422010400:31:248:0002), розташованої на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області за межами населеного пункту, та передачу їй у власність для ведення особистого селянського господарства; у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37635263 від 19 жовтня 2017 року, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку загальною площею 2 га кадастровий номер 7422010400:31:248:0002 для ведення особистого і селянського господарства (номер запису про право власності 22887058); зобов`язати громадянку ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 7422010400:31:248:0002 площею 2 га у відання держави в особі регіонального ландшафтного парку "Міжрічинський".
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час прийняття Головним управлінням рішення про затвердження проєкту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер 7422010400:31:248:0002 землі, за рахунок яких була відведена спірна земельна ділянка, обліковувалися як землі сільськогосподарського призначення (вид угідь - сіножаті), форма власності - державна, що підтверджується довідкою зі звітності з кількісного обліку земель про наявність та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями, виданою відділом у Козелецькому районі Головного управління
від 06 червня 2017 року.
Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їхніх режимоутворюючих об`єктів не розроблявся. Відомості в Державному земельному кадастрі про встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, зокрема меж територій РЛП "Міжрічинський", відсутні, землі не обліковувалися як землі природно-заповідного фонду.
На момент відведення відповідачці у власність земельної ділянки жодних обмежень (обтяжень) не було зареєстровано, що підтверджено висновком про проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 16 серпня 2017 року № 7448/82-17 та переліком обмежень щодо використання земельної ділянки, складеним у відповідності до додатку 6 до постанови Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної
прокуратури залишено без задоволення, а рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 червня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки на час передання у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки вона відносилася до земель сільськогосподарського призначення; проєкт щодо меж природно-заповідного фонду не розроблявся; ґрунтовий шар на спірній земельній ділянці визначений як агровиробнича група ґрунтів; РЛП "Міжріченський" припинив своє існування, а тому спірна земельна ділянка не може бути йому повернута; КЗ РЛП "Міжріченський" створений на землях без їх вилучення у землевласників та землекористувачів та в постійному користуванні земель не має.
Узагальнені доводи касаційної скарги
08 грудня 2022 року засобами поштового зв`язку заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 червня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень прокурор зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 30 травня 2018 року
у справі № 469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі
№ 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц,
від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17,
у постановах Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі
№ 910/11164/16 від 26 лютого 2020 року у справі № 911/3315/17,
від 16 вересня 2022 року у справі № 752/3090/19, від 16 лютого 2022 року
у справі № 367/3255/15, від 11 квітня 2022 року у справі № 673/1223/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує на те, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Прокурор стверджує, що при вирішенні спору судами неправильно застосовано положення статей 19, 20, 43, 83-84, 122, 186-1 Земельного кодексу України, Закону України "Про природно-заповідних фонд України". При прийняті оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 вересня 2017 року № 25-14814/14-17-сг не було враховано факт розміщення спірної земельної ділянки у межах об`єкта природно-заповідного фонду - РЛП "Міжрічинський", загальною площею 87 672, 9 га, який створено на території Козелецького району рішенням Чернігівської обласної ради від 20 червня 2002 року.
Прокурор вказує, що межі парку в натурі не встановлено, тому за частиною четвертою статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі парку визначаються відповідно до проєкту створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об`єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає погодженню з органом виконавчої влади. Відповідно до інформації Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської облдержадміністрації від 02 квітня 2020 року
№ 08-07/1059 проєкт землеустрою щодо відведення у власність
ОСОБА_1 спірної земельної ділянки Департаментом не погоджувався. Таким чином, визначена статтею 186-1 ЗК України процедура погодження проєктів землеустрою щодо відведення особливо цінних земель була порушена. Відтак, передача у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, що належить до земель РЛП "Міжрічинський", є неправомірною.
Прокурор вважає, що поза увагою судів залишився факт погодження 07 серпня 2003 року Козелецьким районним відділом земельних ресурсів проєкту організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів і об`єктів РЛП "Міжрічинський". Суди дійшли помилкового висновку про відсутність меж РЛП "Міжрічинський", а також відсутність, у звʼязку із цим, обов`язку виконання вимог статті 186-1 ЗК України.
На думку прокурора, помилковими є висновки судів, якими факт існування об`єкта природно-заповідного фонду пов`язується з існуванням юридичної особи, створеної з метою збереження цього об`єкта. Однак існування природно-заповідного фонду жодним чином не пов`язане із існуванням однойменної юридичної особи, а припинення діяльності вказаної юридичної особи не впливає на статус об`єкта природно-заповідного фонду, визначення цільового призначення земель у межах цього об`єкту та не свідчить про припинення існування об`єкту природно-заповідного фонду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 734/1560/20.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 рокусправу № 734/1560/20 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області посилається на те, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду є законними і обґрунтованими, ухваленими відповідно до норм матеріального і процесуального права. Суди дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав вважати, що у проєкт землеустрою мав погоджуватися з органом у сфері охорони навколишнього природного середовища. Відомості про межі земель РЛП "Міжрічинський" не внесені до Державного земельного кадастру, не визначені у встановленій системі просторовими координатами. Доводи про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах РЛП "Міжрічинський" та знаходиться в зоні регульованої рекреації є безпідставними.
У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті рішень судів першої та апеляційної інстанції. Зазначає, що у відповідності до матеріалів справи, до органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, не подавалися документи, що могли б бути підставою для внесення відповідних відомостей про земельну ділянку, зокрема, що вона відноситься до земель природно-заповідного фонду. Прокурор не довів, що спірна земельна ділянка із кадастровим номером 7422010400:31:248:0002, знаходиться в межах РЛП "Міжрічинський" та відноситься до зони регульованої рекреації.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить поновити строк на подання відзиву, оскільки копію ухвали Верховного Суду від 05 січня 2023 року було отримано її чоловіком, як членом сім`ї, 20 січня 2023 року, що підтверджується поштовим конвертом, а нею особисто лише 30 січня 2023 року, оскільки вона перебуває за межами території України у зв`язку із військовою агресією проти України.
Із урахуванням наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про продовження ОСОБА_1 строку на подання відзиву на касаційну скаргу до дати його подання та прийняття його до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 02 березня 2017 року № 25- 3312/14-17-сг ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Остерської міської ради Козелецького району Чернігівської області.