Постанова
Іменем України
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 582/488/21
провадження № 61-10178св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Вільшанська сільська рада Сумської області, ОСОБА_2 ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Грициком Геннадієм Олексійовичем, на постанову Сумського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року в складі колегії суддів Левченко Т. А., Собини О. І., Ткачук С. С.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування державної реєстрації.
Позов мотивував тим, що він є власником нерухомого майна (ферми), яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 5923584400:01:002:0201, площею 10,011 га. Вказував, що в серпні 2020 року звернувся до Вільшанської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки з "16.00 - землі запасу" на "01.02 - для ведення фермерського господарства". Зазначав, що вказана заява по суті відповідачем розглянута не була, натомість 11 вересня 2020 року сільська рада прийняла рішення № 41/14, яким надала дозвіл на розробку технічної документації щодо поділу земельної ділянки (а не зміни її цільового призначення). Вказане рішення позивач оскаржив до суду за правилами адміністративного судочинства (справа № 480/8487/20), в межах розгляду якої також просив зобов`язати орган місцевого самоврядування розглянути подану ним в серпні 2020 року заяву про зміну цільового призначення земельної ділянки.
Під час розгляду справи № 480/8487/20 позивач дізнався, що 22 грудня 2020 року Вільшанська сільська рада прийняла рішення № 3/95 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2", яким передала відповідачу у власність земельну ділянку площею 2,00 га за рахунок земель, що попередньо складали земельну ділянку з кадастровим номером 5923584400:01:002:0201.
ОСОБА_1 уважає вказане рішення сільської ради незаконним, адже внаслідок його прийняття земельна ділянка з кадастровим номером 5923584400:01:002:0201, на якій знаходиться належна йому ферма, перестала існувати як об`єкт цивільних прав, а у зв`язку з формуванням двох окремих земельних ділянок площею 8 га та 2 га позивач не може використовувати свій господарський двір у повному обсязі.
Зазначав також, що в силу положень статті 120 ЗК України після набуття права власності на нерухоме майно, що знаходилось на земельній ділянці з кадастровим номером 5923584400:01:002:0201, до нього перейшло право користування земельною ділянкою саме в розмірі 10 га, а тому оспорюване рішення порушує його права як землекористувача.
Посилаючись на те, що прийняте органом місцевого самоврядування рішення про виділення земельної ділянки відповідача не відповідає вимогам земельного законодавства та нормативним документам з питань землеустрою, просив суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення Вільшанської сільської ради № 3/95 від 22 грудня 2020 року "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2" та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5923584400:04:000:1481, площею 2,00 га в Державному земельному кадастрі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Недригайлівського районного суду Сумської областівід 26 травня 2022 року в складі судді Жмурченка В. Д. позов задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення Вільшанської сільської ради № 3/95 від 22 грудня 2020 року "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2" та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5923584400:04:000:1481 в Державному земельному кадастрі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржене рішення Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області № 3/95 від 22 грудня 2020 року прийнято щодо земельної ділянки, яка вже перебуває у користуванні позивача. З посиланням на висновок експерта № 39/10 від 30 листопада 2022 року суд зазначив, що розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель не відповідає вимогам земельного законодавства та нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Суд прийняв до уваги, що на момент надання відповідачу дозволу на розроблення проєктної документації земельна ділянка не належала до земель комунальної власності, однак на момент затвердження цієї документації розпорядником земель уже була сільська рада. Разом із тим суд констатував, що надання відповідачем дозволу на розробку проєкту землеустрою не відповідає нормам законодавства у сфері землеустрою, чинного на період надання такого дозволу, а також указав на невідповідності у кадастрових номерах первісної земельної ділянки та земельних ділянок, утворених у результаті її поділу, які відрізняються не лише останніми цифрами, а й номерами кадастрової зони та кадастрового кварталу.
З урахуванням положень статті 377 ЦК України суд також зазначив, що належні позивачу на праві власності об`єкти нерухомого майна розташовані на значній віддаленості один від одного на земельній ділянці площею 10 га, а тому він має право користування зазначеною площею землі, в тому числі для обслуговування нежитлових приміщень. За таких обставин суд погодився з твердженнями позивача про порушення його права користування земельною ділянкою як власника нерухомого майна, розташованого в межах земельної ділянки площею 10 га.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Сумського апеляційного суду від 08 вересня 2022 року апеляційну скаргу Вільшанської сільської ради Роменського району Сумської області задоволено, рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 26 травня 2022 року та додаткове рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 червня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак, суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Колегія суддів зазначила, що позивач порушує питання про визнання незаконним та скасування рішення Вільшанської сільської ради від 22 грудня 2020 року № 3/95 з тих підстав, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5923584400:01:002:0201 знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно, а тому, на його думку, відповідно до положень статті 120 ЗК України він є законним користувачем всієї площі вказаної земельної ділянки в розмірі 10 га.
Суд установив, що рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 серпня 2008 року у справі № 2-211/09 за ОСОБА_1 визнано право власності на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке згідно технічного паспорта складається з: літера А-1 - нежитлове приміщення площею 121,1 м?, літера Б - навіс площею 11,4 м?. Правовстановлюючі документи на інше нерухоме майно, яке зазначене в технічному паспорті, у позивача відсутні. Суд також установив, що в ході розгляду справи позивач надав суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_1 18 серпня 2021 року права власності на комплекс нежитлових приміщень: сарай В загальною площею 289,2 м?; погріб Г загальною площею 28,9 м?; допоміжна споруда Д, загальною площею 7 м?; навіс Д; навіс Ж; приямок для доїльного обладнання Ж; навіс З; колодязь К; сарай М загальною площею 10,4 м?; споруда для зберігання корнеплодів Р; літній табір для корів І; літній табір для телят ІІ; майданчик для складування відходів тваринництва ІІІ; силосна яма ІV; стійка освітлення силосної ями V; електронний пастух VI; електромережа VІІ; огорожа І, огорожа ІІ.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів того, що належне позивачу на праві власності нерухоме майно знаходиться саме на земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_2 оскарженим рішенням сільської ради, позивач суду не надав. Наявний у матеріалах справи висновок експерта № 39/10 від 30 листопада 2021 року на переконання колегії суддів не підтверджує порушення прав позивача, а констатує наявність допущених сільською радою порушень законодавства про землеустрій.
З огляду на викладене апеляційний суд визнав помилковим висновок місцевого суду про те, що належні позивачу на праві власності об`єкти нерухомого майна розташовані на значній віддаленості один від одного на земельній ділянці площею 10 га, а тому він має право на користування всією площею земельної ділянки. При цьому суд апеляційної інстанції прийняв до уваги положення статті 377 ЦК України в редакції, чинній на момент набуття позивачем права власності на нерухоме майно, якою передбачено, що якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Оскільки позивач не довів порушення його прав оскарженим рішенням Вільшанської сільської ради, апеляційний суд ухвалив рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним і скасування цього рішення, а в задоволенні позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовив з огляду на її похідний від вирішення основної вимоги характер.
Аргументи учасників справи
17 жовтня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
апеляційний суд формально послався на те, що позивач не довів порушення своїх прав, не надавши оцінку його доводам щодо незаконності прийнятого сільською радою рішення. При цьому вважає, що позивач довів, а відповідачі не заперечували факт порушення його прав, оскільки визнали, що вся земельна ділянка площею 10 га розташована під тваринницьким комплексом (фермою);
ОСОБА_2 звернувся з заявою про надання дозволу на розробку проєктної документації не до власника земельної ділянки (ГУ Держгеокадастру в Сумській області), а до сільської ради. За відсутності письмової згоди ГУ Держгеокадастру в Сумській області на розроблення проєкту землеустрою наступне рішення сільської ради про затвердження проєктної документації та відведення земельної ділянки є незаконним;
у проєкті землеустрою, розробленому на замовлення відповідача, відсутній план зонування або детальний план території, за рахунок якої відводиться ділянка;
з урахуванням цільового призначення земельної ділянки вона не могла бути передана фізичній особі для ведення особистого селянського господарства;
апеляційний суд скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Вільшанської сільської ради Сумської області, чиї права рішенням суду першої інстанції не порушено, проте сільська рада опосередковано захищає права та інтереси фізичної особи, у власність якої передала земельну ділянку. Натомість ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не оскаржив.
У січні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначив, що отримав у власність земельну ділянку з дотриманням вимог закону. Вказує, що посилання позивача на те, що на земельній ділянці площею 10 га знаходиться належний йому "господарський двір", є недоречним, оскільки позивач довів лише належність йому на праві власності окремих нежитлових будівель. При цьому вказані будівлі не знаходяться на земельній ділянці, яка оспореним розпорядженням була виділена відповідачу. Зазначає, що виділена йому земельна ділянка знаходиться на відстані щонайменше 200 метрів від належних позивачу споруд та жодним чином не накладається на межі земельних ділянок, необхідних для обслуговування позивачем нерухомого майна. Вказує також, що предметом спору в справі, що переглядається, є скасування рішення сільської ради, а не оспорення права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, в зв`язку з чим сільська рада є належним суб`єктом звернення до суду з апеляційною скаргою, тому він не вважав за доцільне подавати окрему апеляційну скаргу, висловивши власну позицію щодо предмета спору безпосередньо в судовому засіданні.
У січні 2023 року Вільшанська сільська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що апеляційний суд зробив правильний висновок про недоведення позивачем факту порушення його прав оспореним рішенням сільської ради.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підставу, на якій подається касаційна скарга, судовий збір сплачений не в повному обсязі та в порушення вимог частини сьомої статті 43 ЦПК України не надано докази надсилання з описом копії касаційної скарги іншим учасникам справи.
На виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 усунув недоліки касаційної скарги в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови апеляційного суду; відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У січні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки позивач зазначає, що суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року в справі № 592/10260/16, від 25 травня 2022 року в справі № 675/2136/19, від 14 листопада 2018 року в справі № 183/1617/16, від 17 грудня 2018 року в справі № 509/4156/15-а, від 24 квітня 2018 року в справі № 802/1534/17-а, від 15 травня 2018 року в справі № 820/4436/17, від 28 вересня 2021 року в справі № 826/15113/17, від 14 вересня 2022 року в справі № 638/8647/17, від 01 червня 2021 року в справі № 925/929/19.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 серпня 2008 року визнано за ОСОБА_1 право власності на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке згідно технічного паспорта складається з: літера А-1 - нежитлове приміщення площею 121,1 м?, літера Б - навіс площею 11,4 м?.
13 листопада 2009 року КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" прийнято рішення про реєстрацію права власності за позивачем на вказаний об`єкт нерухомого майна.
У ході розгляду справи позивач надав суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_1 18 серпня 2021 року права власності на комплекс нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, а саме: сарай В загальною площею 289,2 м?; погріб Г загальною площею 28,9 м?; допоміжна споруда Д, загальною площею 7 м?; навіс Д; навіс Ж; приямок для доїльного обладнання Ж; навіс З; колодязь К; сарай М загальною площею 10,4 м?; споруда для зберігання корнеплодів Р; літній табір для корів І; літній табір для телят ІІ; майданчик для складування відходів тваринництва ІІІ; силосна яма ІV; стійка освітлення силосної ями V; електронний пастух VI; електромережа VІІ; огорожа І, огорожа ІІ.
Підставою для державної реєстрації визначено рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 13 серпня 2008 року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серія та номер 24446828, виданий 13 листопада 2009 року, видавник КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації".
Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Сумській області № 18-7567/16-18-СГ від 27 вересня 2018 року Вільшанській сільській раді у комунальну власність передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2453,8178 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Вільшанської об`єднаної територіальної громади Недригайлівського району Сумської області за актом приймання-передачі, зокрема, передано й земельну ділянку з кадастровим номером 5923584400:01:002:0201 площею 10,011 га як землі сільськогосподарського призначення.