ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 809/252/16
касаційне провадження № К/9901/39529/18 К/9901/39531/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Долинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Івано-Франківській області на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 (головуючий суддя Черепій П.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 (головуючий суддя - Большакова О.О., судді - Коваль Р.Й., Глушко І.В.) і касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілвуд" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілвуд" до Долинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілвуд" (далі - позивач, ТОВ "Мілвуд", Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Долинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Долинська ОДПІ, контролюючий орган, Інспекція) про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, у розмірі 525400,46 грн.
Івано-Франківській окружний адміністративний суд постановою від 11.04.2016 позов задовольнив повністю: стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, у розмірі 525400,46 грн.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок пені зроблений позивачем правильно з урахуванням вимог Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюється органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 953.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 16.03.2017 скасував постанову рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив частково: зобов`язав Долинську об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС в Івано-Франківській області нарахувати пеню на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 334651,90 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Закрив провадження у справі в частині стягнення пені за листопад 2014 року у сумі 2461,32 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Львівський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що: відшкодування з Державного бюджету України надмірно сплаченого ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості, а тому суд не вправі постановити рішення про стягнення коштів, що є предметом позову у даній справі, з Державного бюджету України; позивач заявив позов тільки до Долинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а судом першої інстанції при вирішенні спору не було залучено до участі у справі у якості відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, яке є розпорядником бюджетних коштів; доводи контролюючого органу про подвійне включення до позовних вимог суми пені за листопад 2014 року знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Долинська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Івано-Франківській області подала до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Мілвуд" відмовити повністю.
В касаційній скарзі відповідач зазначив, що не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, оскільки вважає їх прийнятими внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач вказує на те, що: розрахунок пені Товариством був зроблений не правильно; у своєму рішенні суд апеляційної інстанції не конкретизував у який спосіб та в якому порядку контролюючий орган має виконати судове рішення.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.05.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Мілвуд" вказало, що доводи касаційної скарги Інспекції не спростовують висновків суду першої інстанції щодо розміру нарахованої позивачем пені та є безпідставними, упередженими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Мілвуд" подало до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 та залишити в силі постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016.
В касаційній скарзі ТОВ "Мілвуд" вказало, що суд апеляційної інстанції при прийнятті нового рішення вийшов за межі позовних вимог, а також не повністю з`ясував обставини справи, надав їм не повну правову оцінку та не дотримався норм матеріального та процесуального права.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.05.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
Своїм правом на подання заперечень на доводи даної касаційної скарги Товариства відповідач не скористався.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.02.2023 прийняв касаційні скарги Інспекції та Товариства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 15.02.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.
Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Мілвуд" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2014 року, про що 10.10.2014 складено акт № 1964/09-05-15/37322161.
За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, відповідачем 24.10.2014 були прийняті податкові повідомлення-рішення №0004671500 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 83333,00 грн. та № 0004681500 щодо завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 5000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1250,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015 року у справі №809/4093/14, податкове повідомлення-рішення № 0004671500 від 24.10.2014 визнано протиправним та скасовано.
Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Мілвуд" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2014 року, про що 18.12.2014 складено акт № 2689/09-05-15/37322161.
За результатами перевірки Інспекцією не встановлено порушень при відображенні ТОВ "Мілвуд" по операціях, здійснених у серпні 2014 року, та заявлених до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 132922,00 грн. по декларації за вересень 2014 року.
Окрім того, Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Мілвуд" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2014 року, про що 19.01.2015 складено акт № 24/09-05-154/37322161.
За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, відповідачем 30.01.2015 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000151500 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 280468,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 у справі № 809/502/15, податкове повідомлення-рішення № 0000151500 від 24.10.2014 було визнано протиправним та скасовано.
За результатами проведеної Інспекцією документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Мілвуд" з питань правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за листопад 2014 року контролюючим органом був складений акт № 283/09-05-15/37322161 від 17.02.2015.
На підставі вказаного акту відповідачем 27.02.2015 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000261500 від 27.02.2015 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2014 року в розмірі 55846,00 грн., яке було оскаржене позивачем у судовому порядку.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного від 07.04.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 у справі № 809/1059/15, податкове повідомлення-рішення № 0000261500 від 27.02.2015 було визнане протиправним та скасоване.
Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Мілвуд" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2014 року, про що 17.03.2015 складено акт № 446/09-05-15/37322161.
За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, відповідачем 27.03.2015 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000531500 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 288664,00 грн., яке було оскаржене позивачем у судовому порядку.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 25.11.2015 скасував постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 та прийняв нову постанову, якою визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення № 0000531500 від 27.03.2015.
Крім того, Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Мілвуд" від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2015 року, про що 28.04.2015 складено акт № 755/09-05-15/37322161.
За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, відповідачем 14.05.2015 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001991500 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 37425,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2015 у справі № 809/2054/15, податкове повідомлення-рішення № 0001991500 від 14.05.2015 було визнане протиправним та скасоване.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Листом № 56/№/09-05-15/43 від 11.01.2016 року Інспекція повідомила позивача про те, що відповідно до Порядку визначення відповідності платника податку на додану вартість критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1128 від 14.11.2014, ТОВ "Мілвуд" по декларації за листопад 2015 року в сумі 434171,00 грн. відповідає критеріям та підпадає під автоматичне бюджетне відшкодування.