ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 757/39669/21-к
провадження № 51-5698км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 7 жовтня 2021 року,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 серпня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7, на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Апеляційний суд ухвалою від 7 жовтня 2021 року відмовив в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали слідчого судді та повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку скаржника, висновок апеляційного суду про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді необхідно обраховувати з дня її оголошення, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки розгляд скарги в суді першої інстанції здійснювався без участі скаржника, тому такий строк має обчислюватись з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення. Зазначає, що після отримання копії судового рішення він звернувся до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на його оскарження, проте суд безпідставно відмовив в його задоволенні. Таким чином рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи, викладені в касаційній скарзі адвоката, щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які допустив суд апеляційної інстанції при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, є необґрунтованими з огляду на нижченаведене.
Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно з ч. 3 ст. 395 КПК, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Тобто, ст. 395 КПК розмежовує строки апеляційного оскарження ухвали суду або слідчого судді для осіб, які викликалися судом, та ухвали, постановленої судом без виклику особи, яка її оскаржувала. Для особи, яка оскаржує ухвалу суду або слідчого судді, постановлену за її викликом, але без її участі, кримінальне процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку апеляційного оскарження такої ухвали з моменту її оголошення, а не з часом отримання копії судового рішення.
З огляду на положення пунктів 5, 7 ст. 115 КПК, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк; якщо закінчення строку, що обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.