ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 161/14636/21
провадження № 51-2472 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 7 квітня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030580000114, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Луцька Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2020 року за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 7 квітня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років, з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2020 року у виді 2 (двох) місяців обмеження волі, з урахуванням ст. 72 КК, згідно якої одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, призначено ОСОБА_7 до відбуття остаточне покарання у виді 6 (шести) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна на праві приватної власності.
Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Обрано відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави 24 511 (двадцять чотири тисячі п`ятсот одинадцять) грн 21 коп судових витрат за проведення судових експертиз.
Арешт майна, згідно ухвал слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 лютого 2021 року та від 09 квітня 2021 року - скасований.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 липня 2022 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року залишений без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_7 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК, незаконно придбав з метою збуту та передачі у місця позбавлення волі подрібнену речовину рослинного походження, яка являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
У подальшому, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_7 помістив речовини рослинного походження, які являють собою особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у блок живлення зарядного пристрою чорного кольору із маркувальним позначенням AWW-POWER та зберігав при собі з метою збуту та передачі у місця позбавлення волі.
ОСОБА_7 вказані речовини, незаконно зберігаючи при собі у зарядному пристрої з метою збуту та передачі у місця позбавлення волі, 18 січня 2021 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, переніс на прилеглу територію поблизу будинку 48 по вулиці Богдана Хмельницького в місті Луцьку, де збув ОСОБА_8, яка не була обізнана про вміст зарядного пристрою та протиправні наміри ОСОБА_7, для передачі у місця позбавлення волі, а саме у ДУ "Луцький слідчий ізолятор" невстановленій досудовим розслідуванням особі.
У подальшому, 19 січня 2021 року ОСОБА_7, використовуючи ОСОБА_8, яка будучи не обізнаною про вміст зарядного пристрою із маркувальним позначенням AWW-POWER помістила його у рукав своєї куртки та перенесла при собі у приміщення ДУ "Луцький слідчий ізолятор", передав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у місця позбавлення волі, а саме у приміщення ДУ "Луцький слідчий ізолятор" невстановленій досудовим розслідуванням особі.
Після перетину ОСОБА_8 контрольно-пропускного пункту ДУ "Луцький слідчий ізолятор", вказаний вище зарядний пристрій із вмістом особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, масою в перерахунку на висушену речовину відповідно 1,7724 г та 0,1363 г, та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,3011 г, було виявлено та вилучено працівниками поліції в період часу з 16 год 22 хв по 17 год 00 хв під час проведення огляду місця події 19 січня 2021 року у приміщенні ДУ "Луцький слідчий ізолятор", що знаходиться за адресою: місто Луцьк, вулиця Нестора Бурчака, будинок 3.
Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними протиправними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини та передачі цих речовин у місця позбавлення волі, вчиненому особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вважає, що судом першої інстанції було допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки в діях засудженого, на думку захисника, є склад злочину, передбаченого ст. 309 КК. Захисник зазначає, що судом першої інстанції не було враховано доводи сторони захисту, натомість взято до уваги "невстановлені досудовим розслідуванням обставини, час, що в свою чергу ставить під сумнів доведеність вини ОСОБА_7 поза розумним сумнівом, як того вимагає ст.17 КПК України. Матеріали вказаного кримінального провадження, на думку захисника, не містять доказів того, що ОСОБА_7 мав умисел передавати наркотичні речовини саме в місця позбавлення волі.
На думку захисника, суд апеляційної інстанції всупереч ст. 419 КПК не спростував всі доводи апеляційної скарги, залишивши її без задоволення, належним чином своїх висновків не мотивував.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника.
Захисник ОСОБА_6 підтримав подану касаційну скаргу та просив скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7, направити провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише у межах поданої касаційної скарги.
Таким чином, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнота досудового розслідування та судового розгляду з огляду на наведені вимоги закону, не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.
Положеннями ст. 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.