ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 902/1266/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
за участю представників учасників справи:
позивача - Нечитайло ТВ. (адвокат),
відповідача - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет"
на рішення Господарського суду Вінницької області
(головуючий - Нешик О.С.)
від 06.07.2022
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Саврій В.А., судді - Коломис В.В., Миханюк М.В.)
від 02.11.2022
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет"
про стягнення 3 856 545,00 грн,
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" (далі - Агрофірма) про стягнення 3 856 545,00 грн штрафу, а саме: 10 % штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 1 285 515, 00 грн та 20% штрафу за затримку поставки товару на 30 днів в розмірі 2 571 030, 00 грн.
2. Позов обґрунтований невиконанням відповідачем обов`язку за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи № 1000061493 від 08.07.2020 (далі - договір) щодо поставки кукурудзи врожаю 2020 року українського походження в строк до 30 листопада 2020 року.
3. Відповідач у відзиві на позов заперечував обставини укладеності договору (оригінал директор не підписував, сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору на стадії укладення, договір сфальсифіковано, відсутня згода загальних зборів товариства на його укладання). Також заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %.
Фактичні обставини справи, установлені судами
4. 01.01.2020 Товариство (продавець) та Агрофірма (покупець) уклали договір поставки №1300032257, згідно з пунктом 1.1. якого він направлений на забезпечення продавцем покупця посівним матеріалом, засобами захисту рослин, добривами для сільськогосподарського сезону 2020 року.
5. 04.03.2020 Агрофірма (боржник) склала фінансову аграрну розписку, відповідно до пункту 1 якої встановлено безумовне грошове зобов`язання боржника сплатити кредитору грошову суму у розмірі 3 500 000, 00 грн у строк до 20.09.2020 (включно). Розпискою забезпечується виконання зобов`язань за договором №1300032257 від 01.01.2020, укладеним між боржником та кредитором (пункт 3 розписки).
6. У аграрній розписці вказана контактна електронна адреса Агрофірми "agrotat@gmail.com".
7. Належність електронної адреси з такою назвою підтвердив представник позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції. Листування між сторонами засобами електронного зв`язку відбувалось за допомогою цієї електронної адреси.
8. 07.05.2020 Товариство направило на вказану електронну адресу лист, до якого додано проект договору поставки кукурудзи без номера від 07.05.2020, який позначено як "договір гарантія". Даний договір засвідчив намір позивача придбати у відповідача 3 000,00 тонн кукурудзи без зазначення її ціни, оскільки ціна на той момент ще не була визначена.
9. 12.05.2020 Агрофірма направила на електронну адресу Товариства скановану копію підписаної першої та останньої сторінок договору поставки кукурудзи датованого 07.05.2020. Оригінал цього договору в паперовому вигляді відповідач не направляв позивачу. Цей договір не був підписаний позивачем, сторонами не виконувався.
10. 09.07.2020 Товариство направило на електронну адресу Агрофірми (agrotat@gmail.com) лист, до якого був доданий новий проект договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи без номера і дати, додаткові документи, з проханням підписати цей договір.
11. 10.07.2020 з власної електронної адреси (agrotat@gmail.com) Агрофірма відправила позивачу скан-копію договору з підписом керівника відповідача Молошним Костянтином Васильовичем. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що на скан-копії договору був підпис директора Молошного Костянтина Васильовича та печатка Агрофірми. Одночасно представник заперечував підпис директора на оригіналі договору в паперовій формі, який позивач надав суду до матеріалів справи.
12. Після підписання Агрофірмою договору і надсилання його скан-копії засобами електронного зв`язку, Товариство отримало від кур`єра такі документи у паперовій формі: два екземпляри підписаного спірного договору, реквізити Агрофірми, копію звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року №4-сг із квитанцією №2 про її подання; копію фінансової звітності станом на 30/09/2019 із квитанцією №2 про її подання.
13. Товариство підписало договір, зареєструвало його, присвоїло номер 1000061493 відповідно до власної класифікації договорів, заповнило відсутні реквізити та направило підписаний примірник Агрофірмі.
14. Суд першої інстанції оглянув оригінал договору, що був наданий позивачем, та встановив, що його зміст повністю відповідає змісту проекту договору, що був підписаний та скріплений печаткою Агрофірми та надісланого з її електронної адреси на електронну адресу Товариства.
15. 06.10.2020 Товариство направило на електронну адресу Агрофірми (agrotat@gmail.com) лист із інструкціями та зразком заповнення товарно-транспортних накладних при поставці кукурудзи "для виконання форвардного контракту".
16. 26.10.2020 Товариство направило на адресу Агрофірми лист за вих. № 1 від 26.10.2020, в якому підтвердило власну готовність до виконання умов договору.
17. За умовами договору відповідач зобов`язувався передати у власність позивача товар (кукурудзу врожаю 2020 року українського походження в кількості 3000 тонн) у строк до 30.11.2020. Сторони визначили, що у разі затримки поставки товару у заліковій вазі на строк понад 15 (підпункт 6.2.1.) та 30 (підпункт 6.2.2.) календарних днів з моменту погодженого пунктом 3.3. договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю штраф в розмірі 10 % і 20 %, відповідно.
18. Агрофірма не поставила товар покупцеві у строк, встановлений договором.
19. 11.11.2020 Товариство звернулося до Агрофірми з листом № 2, в якому вимагало виконати договір або повідомити про можливість компенсації збитків позивачу.
20. Листом № 64 від 12.11.2020 Агрофірма відповіла, що директор не підписував договір. Відповідач у листі вимагав оригінал або копію договору, а також зазначив про обмеження повноважень директора на підписання такого роду правочинів та на відсутність протоколу зборів учасників, що затверджують договір.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
21. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 06.07.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Агрофірми на користь Товариства 514 206, 00 грн - штрафу за затримку поставки товару на 30 днів та 38 565,45 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 1 285 515,00 грн - 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів, та 2 056 824,00 грн - штрафу за затримку поставки товару на 30 днів.
22. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що:
- укладення договору було вчинено шляхом обміну підписаними екземплярами;
- відповідач своїми діями схвалив правочин, оскільки направив на електронну адресу позивача підписаний керівником та скріплений печаткою товариства договір та документи, які вимагались, зокрема, пунктом 3.2 договору (див. пункт 12 цієї постанови). Відповідач не довів, що такі документи були надіслані на виконання іншого договору (договір поставки №1300032257 від 01.01.2020 та фінансова аграрна розписка від 04.03.2020 за №1327 не передбачали попереднього надання Агрофірмою документів). Такі докази підтверджують вчинення відповідачем конклюдентних дій по схваленню договору та прийняттю до виконання;
- відповідно до статей 204, 207, 628, 638 ЦК України договір є чинним (презумпція правомірності правочину) та укладеним, оскільки містить всі необхідні умови, зокрема: підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, скріплений відтиском печатки із ідентифікаційними даними сторін: містить усі істотні умови договору купівлі-продажу;
- аргументи відповідача, що останній аркуш договору з підписами та печатками міг бути приєднаний до іншого договору, є припущенням, яке не підтверджено доказами. З інших договорів між сторонами вбачається, що стиль оформлення текстової частини договорів (коли підписи і печатки сторін містяться лише на останньому аркуші договору, договір складений українською та англійською мовами і на останньому аркуші договору є лише печатки та підписи сторін при мінімальному обсязі тексту договору) - є достатньо типовим зразком договорів позивача. Агрофірма не надала доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з фальсифікацією договору, хоча знала про його існування;
- наданий позивачем експертний висновок №1-24/05 від 24.05.2022 підтверджує, що підпис від імені директора ТОВ "Агрофірма "Корвет" Молошного Костянтина Васильовича, що міститься на восьмому аркуші Договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061493 від 08.07.2020, виконаний тією особою, яка виконала підписи від імені директора ТОВ "Агрофірма "Корвет" Молошного Костянтина Васильовича (зокрема, на десятому аркуші договору поставки №1300032257 від 01.01.2020), дійсність якого сторонами не заперечується;
- наданий відповідачем висновок експерта № 019/22 від 17.06.2022, відповідно до якого підпис від імені Молошного Костянтина Васильовича на електрофотокопії купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061493 від 08.07.2020 та електрофотокопії договору застави від 10.02.2017 виконані різними особами, слід відхилити, оскільки він не впливає на предмет доказування та не спростовує встановленого факту дійсності договору;
- вимоги щодо стягнення з відповідача 2 571 030, 00 грн штрафу за прострочення поставки товару на строк понад 30 календарних днів є обґрунтованими;
- у стягненні 1 285 515, 00 грн 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів слід відмовити, оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України;
- на підставі частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України належні до стягнення штрафні санкції слід зменшити на 80%, до 514 206, 00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
23. 28.11.2022 Агрофірма звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Заявник визначив підставами касаційного оскарження пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
24. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій:
а) неправильно застосували норми статей 204, 241 та частини другої статті 642 ЦК України, дійшли необґрунтованого висновку щодо укладеності спірного договору, прийняття відповідачем пропозиції та схвалення правочину, вчинення конклюдентних дій, не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.01.2022 у справі № 922/1246/21 (пропозицією може вважатись лише проект договору направлений іншій особі підписаний власноруч чи шляхом накладення електронного підпису уповноваженою на укладання договорів посадовою особою юридичної особи), від 01.06.2020 у справі № 906/355/19 (якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору, як неукладеного і це може мати місце лише на стадії укладання господарського договору).
Скаржник наполягає:
- обставини вчинення конклюдентних дій встановили на підставі неналежних доказів;
- надісланий позивачем проект не був підписаний, тому не є пропозицією;
- сторони не виконували договір, а отже він є неукладеним;
б) необґрунтовано посилались на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.05.2018 у справі № 914/3095/16, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/1179/17, від 01.09.2019 у справі № 922/1597/18, оскільки вони стосуються прийняття пропозиції та схвалення виключно в межах конкретно визначених умов договору. Тоді як, суди дійшли висновків про прийняття пропозиції та схвалення спірного договору на підставі неналежних доказів.
25. Підставою касаційного оскарження скаржник визначає також пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та посилається на те, що суди:
а) не дослідили докази, а саме: аркуш паперу з реквізитами відповідача, копію звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року № 4-сг із квитанцією №2 про її подання, копію фінансової звітності малого підприємства станом на 30.09.2019 із квитанцією № 2 про її подання (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Скаржник вважає, що висновок судів щодо вчинення дій на виконання договору не відповідає фактичним обставинам справи. Докази позивача, що прийняті судами, є неналежними, оскільки вони не відповідають пункту 3.2. договору, надані задовго до надсилання проекту договору і не підтверджують обставини, які стосуються предмета доказування, - вчинення відповідачем конклюдентних дій.
б) порушили норми статті 13, частини п`ятої статті 236 ГПК України, оскільки безпідставно відмовили у клопотаннях відповідача щодо проведення почеркознавчої експертизи від 05.04.2022 та технічної експертизи печатки від 13.04.2022 (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України);
в) порушили норми частини другої статті 77, частини другої та четвертої, статті 80 ГПК України, оскільки встановили обставини на підставі недопустимих доказів, прийняли, як доказ - експертний висновок №1-24/05 від 24.05.2022 (пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
26. 20.01.2023 Товариство подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти вимог касаційної скарги.
27. Відзив на касаційну скаргу обґрунтовано таким:
- попереднє підписання договору було здійснено відповідачем із направленням його скан-копії із електронної адреси;
- укладення договору підтверджується заявою свідка від 13.05.2022 - директора відповідача Молошного Костянтина Васильовича; поясненням представника відповідача у судовому засіданні 14.04.2022, що сканована копія договору була підписана директором відповідача і надіслана на електронну адресу; висновком експерта про результати проведення почеркознавчої експертизи; відтиском печатки відповідача;
- висновок експерта № 019/22, наданий відповідачем, не є належним доказом, оскільки його зроблено з електрофотокопії, що не відповідає пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (для проведення експертизи надаються оригінали документів); а підпис, наданий для порівняння на електрофотокопії останньої сторінки договору застави, зроблено не Молошним Костянтином Васильовичем;
- відповідач надав документи на виконання пункту 3.2. договору, чим підтвердив його часткове виконання;
- відповідач з 26.10.2020 не вжив дій щодо оспорення договору;
- посилання скаржника на порушення норм процесуального права, у зв`язку з не призначенням експертизи є необґрунтованими, оскільки: на момент подання клопотання у матеріалах справи вже був висновок з цього питання; у матеріалах справи наявна скан-копія договору, зміст якої відповідає оригіналу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
28. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300 ГПК України).
29. Щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
30. Наведена норма визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
31. Отже, відповідно до положень цих норм, касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.