ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17 лютого 2023 року
справа №420/23645/21
адміністративне провадження № К/990/1839/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
cуддів - Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Лапіна Кирила Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1,
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року (головуючий суддя Юхтенко Л. Р.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року (головуючий суддя Яковлєв О. В., судді Єщенко О. В., Крусян А. В.)
у справі № 420/23645/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання рішень протиправними та скасування рішень, -
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач у справі, податковий орган, контролюючий орган) про визнання рішень протиправними та скасування рішень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем отримано від Головного управління ДПС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 19 лютого 2021 року та 1 квітня 2021 року. Вказані податкові повідомлення-рішення стосуються орендної плати з фізичних осіб та заборгованість за ними становить 478063,14 гривень.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що між ним та Одеською міською радою 14 травня 2007 року було укладено договір оренди землі. Відповідно до цього договору, позивачу в оренду була передана земельна ділянка площею 1276 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 12 серпня 2054 року.
У зв`язку з виникненням спору щодо припинення правовідносин за вказаним договором в грудні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, та в межах розгляду справи № 916/3591/19, Господарським судом Одеської області було зроблено висновок, що правовідносини між попереднім власником нерухомого майна та орендодавцем є припиненими з дати відчуження об`єкту нерухомості у зв`язку із фактом відчуження майна, а також, що правовідносини за договором оренди землі від 14 липня 2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Одеською міською радою є припиненими в силу закону у зв`язку із відчуженням об`єкту нерухомості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАРД ПРОЕКТ".
Таким чином, позивач вважає, що у податкового органу відсутні підстави для складання податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач не є користувачем земельної ділянки з 2013 року.
Позивач не погоджується із податковими повідомленнями-рішеннями та просив суд визнати їх протиправними та скасувати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що між Одеською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 14 травня 2007 року було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради № 383-V від 29 червня 2006 року надає за рахунок земель міста, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 1276 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно із планом земельної ділянки, якій є невід`ємною частиною договору. Договір укладено терміном до 12 серпня 2054 року (п. 3.1 Договору).
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.
Згідно з акту від 17 листопада 2006 року орендодавець передав, а орендар прийняв, на виконання рішення Одеської міської ради №383-V від 29 вересня 2006 року та на підставі акту визначення меж земельної ділянки в натурі, земельну ділянку площею 0,1276 га, за адресою: АДРЕСА_1, в оренду терміном до 12 серпня 2054 року для експлуатації та обслуговування медичного центру.
На земельній ділянці розташована будівля літера "Д", яка належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу.
Позивач зазначає, що ним було відчужено об`єкт нерухомості, якій розташований на земельній ділянці.
Також, суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської міської ради про визнання правовідносин за договором оренди землі від 14 травня 2007 року припиненими для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 7 серпня 2013 року. Згідно акту прийому - передачі № 1 від 20 червня 2013 року ОСОБА_1, передав до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДР- ПРОЕКТ" будівлю під літ "Д" загальною площею 242,4 кв.м, що розташована в АДРЕСА_1, огородження №19,20,22,33,34, мостіння - І.
За результатами розгляду справи 2 липня 2020 року Господарським судом Одеської області було ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 7 серпня 2013 року, виданого Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, індексний номер: 7674811, за Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАДР - ПРОЕКТ" зареєстровано право приватної власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 242,4 кв. метрів.
Відповідно до пункту 9.4.6 Договору оренди земельної ділянки, орендар зобов`язаний повідомити в тижневий термін орендодавця про відчуження будинків і споруд (або їх частин) розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди. До переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною в п.1 Договору, або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем за всю ділянку у повному обсязі.
Вказаний договір був підписаний обома сторонами, а тому, можна дійти висновку, що сторони погодили всі умови передбачені договором.
Таким чином, відповідно до пункту 9.4.6 Договору позивач був зобов`язаний повідомити орендодавця про відчуження будинку та переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, чого зроблено не було.
За умовами договору оренди землі позивач взяв на себе зобов`язання переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди, та взяв на себе зобов`язання до переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною в пункту 1 Договору, або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) сплачувати орендну плату за земельну ділянку за всю ділянку у повному обсязі (пункт 9.4.6 Договору).
Суд першої інстанції вважав, що податковим органом спростовані обставини, які встановлені рішенням суду по справі № 916/3591/19, оскільки спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та контролюючий орган має виходити з підстав нарахування податку, передбачених цим кодексом.
Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлений ОСОБА_1 позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення (припинення правовідносин у силу закону), та не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача, які вже захищені законом та не потребують додаткового захисту шляхом встановлення та визнання такого факту судом.
При цьому, суд зазначив, що на час звернення до суду із даним позовом, позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, при цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач - не дивлячись на припинення правовідносин між сторонами за договором оренди землі в силу закону з 7 серпня 2013 року - за власною ініціативою продовжує здійснювати оплату орендних платежів на підставі договору оренди землі від 14 травня 2007 року, на підтвердження чого ним надано копії квитанцій (остання оплата відбулась 22 жовтня 2019 року за 4-й квартал 2019 року в розмірі 27060,18 гривень згідно квитанції №0.0.1502344512.1 від 22 жовтня 2019 року.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно сформовано податкові повідомлення-рішення за не сплату орендної плати з фізичних осіб, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 лютого 2021 року № 193243-2403-1553/2017, № 193243-2403-1553/2018, № 193245-2403-1553/2019, № 193246-2403-1553/2020 та від 1 квітня 2021 року № 193246-2403-1553 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із зазначеними висновками суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанцій без змін, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до моменту виконання умов Договору про повернення орендодавцеві земельної ділянки, або її переоформлення на Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАДР-ПРОЕКТ", позивач має обов`язок зі сплати орендної плати за відповідну земельну ділянку. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем добровільно сплачувалась орендна плата за відповідну земельну ділянку.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанції застосовали норми статей 7, 31 Закону України "Про оренду землі", статтю 120, пункт "е" статті 141 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України без врахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 160/1553/19, від 31 січня 2018 року у справі №825/308/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 807/292/18.
Відповідач не реалізував своє право на подання відзиву на касаційну скаргу.
Суди попередніх інстанцій установили, що між Одеською міською радою (орендодавець) та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) 14 травня 2007 року укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради № 383-V від 29 червня 2006 року надає за рахунок земель міста, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку, площею 1276 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір оренди укладено терміном до 12 серпня 2054 року.
При цьому, на земельній ділянці розташована будівля, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу.
Згідно акта від 17 листопада 2006 року орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, площею 0,1276 га, за адресою: АДРЕСА_1
При цьому, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської міської ради про визнання правовідносин за договором оренди землі від 14 травня 2007 року припиненими з 07 серпня 2013 року, справа № 916/3591/19.
За результатами розгляду справи 2 липня 2020 року Господарським судом Одеської області ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Разом із тим, Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наданих Департаментом комунальної власності ОМР даних про укладені договори оренди, сформовано податкові повідомлення-рішення, якими визначено суми податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб, а саме:
- № 193243-2403-1553/2017 від 19 лютого 2021 року, яким донараховано зобов`язання за 2017 рік на суму 45100,30 гривень;
- № 193243-2403-1553/2018 від 19 лютого 2021 року, яким донараховано зобов`язання за 2018 рік на суму 108240,71 гривень;
- № 193245-2403-1553/2019 від 19 лютого 2021 року, яким донараховано зобов`язання за 2019 рік на суму 108240,71 гривень;
- № 193246-2403-1553/2020 від 19 лютого 2021 року, яким донараховано зобов`язання за 2020 рік на суму 108240,71 гривень;
- № 193246-2403-1553 від 1 квітня 2021 року, яким донараховано зобов`язання за 2021 рік на суму 108240,71 гривень.
Зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями донараховано позивачу зобов`язання зі сплати з 2017 року по 2021 рік орендної плати за земельну ділянку, площею 1276 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В даному випадку, зазначену земельну ділянку орендовано позивачем у Одеської міської ради згідно договору оренди землі від 14 травня 2007 року з метою обслуговування належного йому на праві власності об`єкту нерухомості (медичного центру), площею 242,4 м2.
В свою чергу, позивачем у 2013 році засновано Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАДР-ПРОЕКТ" та згідно акта прийому-передачі № 1 від 20 червня 2013 року передано до статутного капіталу Товариства об`єкт нерухомості, площею 242,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 10 липня 2013 року проведено реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАДР-ПРОЕКТ" на об`єкт нерухомості, площею 242,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, до 2017 року позивачем сплачувалась орендна плата за відповідну земельну ділянку.
Крім того, відповідно до пункту 9.4.6 Договору оренди землі від 14 травня 2007 року, орендар зобов`язаний повідомити в тижневий термін орендодавця про відчуження будинків і споруд (або їх частин) розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.
До переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною в пункті 1 Договору, або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем за всю ділянку у повному обсязі.
В свою чергу, з аналізу вищевикладених умов Договору судами попередніх інстанцій зроблено висновок про те, що у позивача в липні 2013 року виникли обов`язки з повідомлення Одеської міської ради про відчуження розташованого на переданій в оренду земельній ділянці об`єкту нерухомості, з переоформлення документів на право подальшого користування земельною ділянкою, а також з повідомлення Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАДР-ПРОЕКТ" про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди.
Проте, у ході розгляду справи судами не встановлено факту виконання позивачем жодного із зазначених зобов`язань у відповідному періоді.
Вказані обставини також підтверджуються листом Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 29 вересня 2021 року № 01-19/525, яким сповіщено Головне управління ДПС в Одеській області, що право користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить позивачу.
При цьому, як встановлено судами та вбачається із матеріалів у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "КВАДР-ПРОЕКТ" не є платником орендної плати та ніколи не сплачувало орендну плату за вказану земельну ділянку, що знаходиться у нього у фактичному користуванні з 2013 року.
Суди попередніх інстанцій не прийняли доводів позивача про необхідність врахування висновків та встановлених обставин у господарській справі № 916/3591/19, так як Головне управління ДПС України не приймало участі у розгляді зазначеної справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам скаржника, Суд виходить з вимог частини першої статті 341 КАС України, згідно з якою, суд касаційної інстанції переглядає рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального чи процесуального права.