ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2023 року
м. Київ
справа №520/7294/19
адміністративне провадження № К/9901/10328/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Спірідонов М.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бенедик А.П.; судді - Гуцал М.І., Донець Л.О.)
у справі № 520/7294/19
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"
до Офісу великих платників податків ДПС
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
У С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 25 квітня 2019 року № 0000975008.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що відповідачем були направлені кошти у погашення податкового боргу всупереч черговості його виникнення, зарахування боргу було здійснено із порушенням хронології виникнення, що суперечить вимогам пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), тому податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2019 року № 0000975008, яким до позивача були застосовані штрафні санкції за порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у контролюючого органу відсутні повноваження нараховувати штраф у випадку перерозподілу ним коштів, вчасно сплачених платником податків за поточними податковими зобов`язаннями в рахунок податкового боргу, який виник раніше.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.
Ухвалою від 16 липня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі.
05 жовтня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку АТ "Харківобленерго" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток підприємства за період з 27 грудня 2018 року по 29 березня 2019 року, за результатами якої складено акт від 02 квітня 2019 року № 236/28-10-50-08-12/00131954.
Згідно із висновками акта перевірки контролюючим органом встановлено несвоєчасну сплату позивачем із затримкою на 383 календарних дні узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за період з 27 грудня 2018 року по 29 березня 2019 року, чим порушено пункт 57.1 статті 57 ПК України.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2019 року № 0000975008, яким АТ "Харківобленерго" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 899 882,62 грн за платежем податок на прибуток підприємств.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із пунктами 36.1-36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту зведених даних, які є додатком №1 до акта перевірки від 02 квітня 2019 року № 236/28-10-50-08-12/00131954, АТ "Харківобленерго" несвоєчасно сплатило суму узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 22 лютого 2018 року № 9299025701 - граничний термін сплати 11 березня 2018 року.
Положеннями підпунктів 14.1.152, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Тобто, вказаною нормою визначено обов`язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Отже, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.
За приписами пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Аналіз вказаних норм свідчить на користь висновку, що законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 826/12529/18.
Відповідно до пункту 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
За змістом статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із пунктом 111.1 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.