ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 754/12449/20
провадження № 51-2660км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 червня 2022 рокуу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100030004234, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вироком установлено, що 07 липня 2020 року приблизно о 16:30 ОСОБА_7, перебуваючи за місцем свого проживання у кв. АДРЕСА_1, в ході конфлікту з батьком потерпілим ОСОБА_8, який переріс у бійку, умисно завдав останньому близько 30 ударів кулаками обох рук по голові та різних частинах тіла, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Внаслідок отриманої внутрішньочерепної травми у вигляді крововиливів в речовину та шлуночки головного мозку, ІНФОРМАЦІЯ_2 настала смерть ОСОБА_8 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 червня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, захисник зазначає, що у справі не зібрано беззаперечних, взаємоузгоджених доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_7 в умисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер і його вина не доведена належними та допустимими доказами.
Вказує, що апеляційний суд формально розглянув справу, не обґрунтував належним чином своїх висновків щодо недопустимості як доказу протоколів слідчих експериментів за участю ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9, які, на його думку, були проведені під тиском. Цей суд всупереч вимогам ч. 3 ст. 404 КПК безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повторний допит свідка і експерта та дослідження письмових доказів. Вважає ухвалу апеляційного суду невмотивованою.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу, а прокурор заперечувала проти її задоволення.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому, відповідно до ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, зокрема, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.