ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 152/285/21
провадження № 51-1683км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_6 на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області
від 30 червня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду
від 04 березня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020150000001, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 травня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців, а на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки
2 місяці,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 30 червня
2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців; за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Постановлено стягнути в доход держави з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно 1634, 40 грн та з ОСОБА_6 653, 76 грн та 15709, 07 грн процесуальних витрат.
Як визнав встановленим суд, 07 січня 2021 року близько 19:00 ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшли до домогосподарства ОСОБА_8, що на АДРЕСА_2 де, проникнувши всередину господарської будівлі, незаконно заволоділи належним потерпілому мотоблоком марки "Зубр Q78E" із причепом та фрезою на ньому, вартістю 23 384 грн. Крім того ОСОБА_6, проник до приміщення літньої кухні, звідки таємно викрав належні ОСОБА_8 набір ключів "STELS" моделі 14122 вартістю 1964 грн, а також сокиру, вартістю 123, 25 грн.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2022 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, а апеляційні скарги захисників залишені без задоволення. Вирок місцевого суду змінено, постановлено на підставі ч. 5
ст. 72 КК зарахувати в строк покарання ОСОБА_6 строк його попереднього ув`язнення з 26 лютого 2021 року до набрання вироком законної сили, а
ОСОБА_7 з 08 січня 2021 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 рахувати з дня набрання вироком законної сили. Постановлено виключити з вироку вказівку суду про те, що строк відбування покарання ОСОБА_6 рахується з 26 лютого 2021 року, а ОСОБА_7 з 08 січня 2021 року.
В решті судові рішення залишені без зміни.
Судові рішення щодо ОСОБА_7 в касаційному порядку не оскаржуються.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, після усунення недоліків касаційної скарги, порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зазначає, що у справі не зібрано належних та допустимих доказів його вини у вчиненому, що призвело до необґрунтованого засудження. Вказує, що транспортним засобом потерпілого він не заволодівав, отже в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ст. 289 КК. Водночас, звертає увагу на те, що мотоблок не є транспортним засобом. Посилається на неналежне виконання захисником своїх професійних обов`язків, що призвело до порушення його права на захист. Крім того, на думку засудженого, місцевим судом при призначенні йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК не були враховані пом`якшуючи обставини, що призвело до призначення йому надто суворого покарання. Стверджує, що апеляційний суд не дав вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги його захисника і, залишаючи її без задоволення, свого рішення не мотивував. Вважає судові рішення такими, що не відповідають вимогам
ст. 370 КПК, а ухвала апеляційного суду, також, вимогам ст. 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений підтримав доводи касаційної скарги.
Прокурор вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, а судові рішення щодо ОСОБА_6 мають бути залишені без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За правиламич. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями та вважаючи, що його засуджено необґрунтовано, зокрема, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
У зв`язку із цим колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до
ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.