ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 629/5831/19
провадження № 51-3007км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупрокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971Кримінального кодексу України (далі - КК).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 13 липня 2022 року кримінальне провадження № 42019221380000085, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування 07 травня 2019 року відносно ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки після повідомлення ОСОБА_6 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні (далі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку прокурора, суд дійшов помилкового та передчасного висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6, що призвело до незастосування закону, який підлягає застосуванню, - ч. 1 ст. 1971 КК. Зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1971 КК, відповідно до ст. 12 цього Кодексу відносилось до злочинів невеликої тяжкості і тому на момент первісного звернення до суду з обвинувальним актом строк досудового розслідування згідно з ч. 1 ст. 219 КПК становив два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.Вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про направлення до суду обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування. Вказує, що всупереч вимогам статей 404, 419 КПК апеляційний суд не надав належної правової оцінки обставинам, зазначеним прокурором в апеляційній скарзі, не перевірив з достатньою повнотою всі доводи прокурора і не навів підстав, з яких дійшов висновку, що останнім днем строку досудового розслідування є саме 21 листопада 2019 року.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
У п.1 ч. 1 і ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначеної підстави суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК).
Ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження № 42019221380000085 щодо ОСОБА_6 на підставіп. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, суд першої інстанції зазначив, що після повідомлення ОСОБА_6 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, а повторне повідомлення про підозру відбулося поза межами строків досудового розслідування.
З цим рішенням колегія суддів касаційного суду погодитись не може, виходячи з такого.
У касаційній скарзі прокурор зазначає про безпідставність висновків суду про те, що первинний обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42019221380000085 за обвинуваченням ОСОБА_6 надійшов до суду в останній день строку досудового розслідування - 21 листопада 2019 року.
Як убачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, 17 жовтня 2019 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК. Відповідно до ст. 12 КК в редакції Закону України № 4025-VI від 15 листопада 2011 року це кримінальне правопорушення відносилось до злочинів невеликої тяжкості.
У період з 12 листопада 2019 року по 15 листопада 2019 року, включно, підозрюваний ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_7 ознайомлювалися з матеріалами досудового розслідування. 19 листопада 2019 року було складено та затверджено обвинувальний акт і того ж дня внесено дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань про закінчення досудового розслідування. До суду обвинувальний акт надійшов 21 листопада 2019 року.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2147-VIII
від 03 жовтня 2017 року, яка була чинною на час вчинення процесуальних дій) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Законом України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (далі - Закон № 2617-VIII), який набрав законної сили 01 липня 2020 року, запроваджено інститут кримінального проступку.
Із реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що відомості про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 1971 КК внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 42019221380000085 07 травня 2019 року, до суду первинний обвинувальний акт надійшов 21 листопада 2019 року.