Постанова
Іменем України
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 464/3074/20
провадження № 61-15781св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Драган, 1",
відповідач - виконавчий комітет Львівської міської ради,
третя особа - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 21 січня 2021 року у складі судді Горбань О. Ю. та постанову Львівського апеляційного суду від 17 травня 2021 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Драган, 1" до виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_1, про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради.
Короткий зміст позовних вимог
В червні 2020 року об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Драгана, 1" (далі - ОСББ "Драгана, 1") звернулось до суду із позовом до Львівської міської ради в особі виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01 листопада 2017 року утворена комісія, яка передала житловий комплекс АДРЕСА_1 з балансу ЛКП "Під Зуброю" на баланс ОСББ "Драгана, 1". Передача житлового комплексу проведена згідно акту приймання-передачі, крім того передано також і спірне нежитлове приміщення, зазначене як колясочна (21,1 кв. м).
Натомість, 15 червня 2018 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 631, яким дозволено ОСОБА_1 здійснити переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру (21,1 кв. м). Позивач зазначає, що ОСОБА_1 немає жодного відношення до цього будинку, вона не є ні співвласником, ні мешканцем будинку АДРЕСА_1, тому є особою, котра незаконно заволоділа нежитловим приміщенням (колясочною).
Вважає, що відповідач прийняв рішення, яким надав дозвіл ОСОБА_1 проживати у колясочній, тоді як таке питання співвласниками житлового будинку не вирішувалось, не ставилось на голосування і рішення загальних зборів з цього питання не приймалось. Вважає, що спірне приміщення, яке передане на баланс ОСББ, є у спільній власності мешканців будинку, не перебуває у комунальній власності міста, тому відповідач, не будучи власником чи розпорядником приміщень у будинку, прийняв рішення незаконно, з порушенням прав співвласників ОСББ.
Позивач просив суд скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 15 червня 2018 року № 631 "Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 21 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 травня 2021 року, позов задоволено.
Скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 15 червня 2018 року № 631 "Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання".
Стягнуто з бюджетних асигнувань виконавчого комітету Львівської міської ради на користь ОСББ "Драгана, 1" судові витрати у розмірі 2 102,00 грн.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 15 червня 2018 року № 631 "Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання" прийняте із порушенням прав співвласників, оскільки спірне приміщення передано третій особі без з`ясування думки співвласників та без обговорення на загальних зборах. Тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а порушені права всіх співвласників будинку АДРЕСА_1 слід відновити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Сихівського районного суду м. Львова.
09 січня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 914/843/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 598/175/15-ц та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 15 червня 2018 року № 631, прийнятим за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 14 червня 2017 року, наказу директора департаменту житлового господарства та інфраструктури від 14 травня 2018 року № 269 та рішення громадської комісії з житлових питань при виконкомі, ОСОБА_1 було надано дозвіл на здійснення переобладнання нежитлових приміщень загальною площею 21,1 кв. м в будинку АДРЕСА_1 під квартиру АДРЕСА_2 .
Скаржник вказує, що з 1997 року проживала в спірному приміщенні. Вказане приміщення не використовувалось в будь-яких інших цілях, скарг, заяв щодо іншого використання даного приміщення в ЛКП "Під Зуброю" не поступало.
Звертає увагу, що в даному спорі слід виходити із правового статусу приміщення, незважаючи на його назву, вважає, що спірне приміщення має інше призначення ніж колясочна і припинило бути допоміжним приміщенням. Основна ознака, яка дозволяє розмежувати допоміжні та нежитлові приміщення - їх функціональне призначення, що і встановлено експертним шляхом.
Суди, також, не взяли до уваги висновок будівельно-технічної експертизи від 09 жовтня 2019 року № 01/10-19я.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2021 року ОСББ "Драгана, 1" надіслало відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 10 січня 2017 року № 14 "Про утворення комісії з приймання-передачі житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 з балансу ЛКП "Під Зуброю" зобов`язано ЛКП "Під Зуброю" передати на баланс ОСББ "Драгана, 1" житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 22).
14 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про надання їй дозволу на переведення колясочної на АДРЕСА_1 в житлове приміщення (т. 1 а. с. 35).
Із витягу з протоколу № 6 засідання громадської комісії з житлових питань при виконкомі від 10 серпня 2017 року вбачається, що надано дозвіл двірнику ЛКП "Під Зуброю" ОСОБА_1 на перепланування приміщень колясочної з розширенням за рахунок частини площі вестибюлю під квартиру на АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 37).
01 листопада 2017 року утворена комісія, яка передала житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 з балансу ЛКП "Під Зуброю" на баланс ОСББ "Драгана, 1".
Згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини від 01 листопада 2017 року з балансу на баланс, колясочна площею 21,1 кв. м визначається, як допоміжне приміщення (т. 1 а. с. 23-26).
Наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 11 грудня 2017 року№ 581 "Про затвердження акту приймання-передачі багатоквартирного будинку в цілому на АДРЕСА_1 з балансу ЛКП "Під Зуброю" Сихівської районної адміністрації в управління ОСББ "Драгана, 1", зобов`язано ЛКП "Під Зуброю" Сихівської районної адміністрації здійснити передачу нежитлового приміщення першого поверху багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1, загальною площею 5,5 кв. м, позначеного в технічній документації під індексом ХХV (т. 1 а. с. 27).
Наказом департаменту житлового господарства та інфраструктури від 14 травня 2018 року № 269 затверджений висновок міжвідомчої комісії при виконкомі щодо технічної можливості проведення переобладнання нежитлових приміщень (площею 21,1 кв. м) в будинку АДРЕСА_1 під квартиру (т. 1 а. с. 36).
15 червня 2018 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 631 "Про надання дозволу на переобладнання нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 під житлову квартиру та подальше її використання". Дозволено ОСОБА_1 здійснити переобладнання нежитлових приміщень (загальною площею 21,1 кв. м) у будинку АДРЕСА_1 під квартиру АДРЕСА_2 відповідно до проектних пропозицій ФОП ОСОБА_2, яка буде складатись з однієї житлової кімнати (5,0 кв. м), кухні-їдальні (9,8 кв. м), суміщеного санвузла (2,9 кв. м), коридору (3,4 кв. м) (т. 1 а. с. 18).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").