ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16 лютого 2023 року
справа № 320/12653/21
адміністративне провадження № К/990/37442/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Блажівської Н. Є., Хохуляка В. В.,
за участі секретаря судового засідання Статілко Ю. С.
представника позивача - адвоката Шепіль О. В.,
представника відповідача - Коперсака М. С. в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року (суддя Балаклицький А. І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року (судді: Костюк Л. О., Бужак Н. П., Кобаль М. І.)
у справі №320/12653/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "МХП", який є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт"
до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Рух справи
У жовтні 2021 року Приватне акціонерне товариство "МХП", який є правонаступником Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (далі - Товариство, ПрАТ "МХП", платник податків, позивач у справі) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2021 року №13934000706, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 322 635 грн, №14034000706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 57 861 919 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14 465 479,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство не порушувало вимог Податкового кодексу України при здійсненні господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерекосклад" та правомірно сформувало податковий кредит за результатами здійснення господарських взаємовідносин із зазначеним контрагентом. Так, позивач вказує, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій є безпідставними та не підтверджені належними доказами, оскільки Товариством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Зокрема, позивач стверджує, що господарські операції з вказаним контрагентом підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, та були надані податковому органу під час перевірки.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року у справі №320/12653/21, позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 09 липня 2021 року №13934000706, №14034000706.
28 грудня 2022 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга відповідача, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2023 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції.
13 січня 2023 року справа № 320/12653/21 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 квітня 2020 року у справі № 826/15568/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 808/954/17, від 06 березня 2020 року у справі № 803/13/16, від 12 березня 2019 року у справі № 725/254/16-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 2а-567/12/0960, від 30 травня 2019 року у справі № 804/7585/17, від 20 лютого 2020 року у справі № 802/1255/17-а, від 29 березня 2019 року у справі № 803/5/18 у подібних правовідносинах. Крім того, податковий орган наголошує на порушенні судами норм процесуального права.
Контролюючий орган стверджує, що всупереч висновкам Верховного Суду суд апеляційної інстанції не врахував доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами.
Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, Верховний Суд у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі №820/20933/14, від 05 листопада 2019 року у справі № 817/3736/14, від 15 жовтня 2020 року у справі №826/7614/15 неодноразово звертав увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, або є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом, а також якщо встановлено протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.
Щодо врахування під час проведення перевірки висновків попередніх перевірок платника податків.
Відповідно до пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Підпунктами 83.1.1, 83.1.2, 83.1.6. пункту 83.1 статті 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Водночас, відповідно до постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №816/2328/17 прийняття податкової інформації як належного доказу зумовлене положеннями статті 83 ПК України.
Скаржник наголошує на наявності підстави оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі №320/12653/21 з огляду на неправильне застосування відповідними судами норм матеріального права та порушенні норм процесуального права.
Відповідач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі №320/12653/21, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
14 лютого 2023 року позивач надав відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому просив залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Приватне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "МХП", є юридичною особою з 27 березня 2006 року, перебуває на обліку в Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків як платник податків, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно статутної діяльності Товариство провадить діяльність, зокрема:
01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;
46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
У період з 25 травня 2021 року по 14 червня 2021 року контролюючим органом на підставі направлень від 21 травня 2021 року №159, №160, наказу від 15 травня 2021 року №56, виданого на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20 квітня 2021 року №9091757149 з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків від 06 травня 2021 року №9111248566, від 19 травня 2021 року №9130978590 та періодів декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18 червня 2021 року №199/34-00-07-06/25412361 (далі - акт перевірки), яким встановлені наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року в декларації від`ємного значення податку на додану вартість, а саме:
- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, оскільки ним завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 57861919 грн;
- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 ПК України, оскільки ним завищено від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 145 744 055 грн.
09 липня 2021 року на підставі акта перевірки контролюючим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- №13934000706, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 322 635 грн;
- №14034000706, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 57 861 919 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14 465 479,75 грн.
Як слідує з акта перевірки, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало те, що Товариством завищено на 322 635,43 грн показник у рядку 10.1 (колонка Б) декларації внаслідок врахування всупереч пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України при його визначенні нереальної операції з придбання у Товариства по операціях з відповідального зберігання майна.
В акті перевірки також зазначено, що Товариство при декларуванні взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" за договором поставки від 27 липня 2019 року №16882-Г порушено статтю 185, статтю 192 ПК України, шляхом заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 258 299 797 грн, так як Товариство користувалось грошовими коштами, які були надані за договором поставки від 24 липня 2019 року №16882-Г, при цьому процентів та штрафних санкцій не сплачувало. Отже, надання грошових коштів підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги. Таким чином, відносини Товариства з Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" за договором поставки від 24 липня 2019 року №16882-Г регулюються правилами щодо надання поворотної фінансової допомоги. Надання та повернення поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення об`єкту оподаткування відповідно до статті 185 ПК України. Зазначені порушення зі свого боку призвели до завищення показників рядка 19 декларації з податку на додану вартість за березень 2020 року на 203 283 339 грн та рядка 21 декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року на 203 283 339 грн. Як наслідок рядок 16.1 декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року завищено на суму 203 383 339 грн.
Позивач зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 21 вересня 2021 року №21570/6/99-00-06-01-02-06 залишили їх без змін, а скаргу - без задоволення.
Досліджуючи господарськи правовідносини Товариства з його контрагентом, суди першої та апеляційної інстанції установили, що 14 квітня 2020 року між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерекосклад" укладено Договір зберігання майна та надання послуг/виконання робіт №12\4, відповідно до умов якого сторонами узгоджено, зокрема, що контрагент зобов`язується у встановлені строки за завданням ТОВ "МХП" надати послуги/виконати роботи, зазначених в додатках до договору, а ТОВ "МХП" прийняти та оплатити зазначені послуги.
Відповідно до специфікацій №2 від 14 квітня 2020 року, №2/1 від 24 квітня 2020 року, №2/2 від 05 червня 2020 року, №2/3 від 17 серпня 2020 року до договору №12/4 від 12 квітня 2020 року сторонами узгоджено істотні умови послуг, зокрема, найменування послуг/робіт, строк виконання, місце виконання, вартість.
Надання послуг підтверджується актами надання послуг від 28 лютого 2021 року №1, від 28 лютого 2021 року №2, від 28 лютого 2021 року №3, від 28 лютого 2021 року №4, від 28 лютого 2021 року №5, від 28 лютого 2021 року №6, від 28 лютого 2021 року №7, від 28 лютого 2021 року №8, від 28 лютого 2021 року №9, від 31 березня 2021 року №93, від 31 березня 2021 року №94, від 31 березня 2021 року №95, від 31 березня 2021 року №96, від 31. березня 2021 року №98, від 31 березня 2021 року №99, від 31 березня 2021 року №107, від 31 березня 2021 року №108, від 31 березня 2021 року №109, від 31 березня 2021 року №97.
У бухгалтерському обліку ПАТ "МХП" взаємовідносини з ТОВ "Інтерекосклад" відображені Дт 93 "Комерційні витрати" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 3 010 313,79 грн, Дт 64 "Податковий кредит" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 602062,76 грн. Проведено сплату Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" на суму 3 730 232 грн.
За наслідками надання послуг ТОВ "Інтерекосклад" складено та зареєстровано податкові накладні від 16 лютого 2021 року №10, від 05 березня 2021 року №1, від 12 березня 2021 року №2, від 31 березня 2021 року №7, від 31 червня 2021 року №8.
Правове регулювання
Пункт 185.1. статті 185 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пункт 187.1. статті 187 ПК України
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пункт 188.1. статті 188 ПК України
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Пункт 198.1. статті 198 ПК України
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);