ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа №280/1006/21
адміністративне провадження № К/990/13152/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представника позивача - Лисенка Є.А.,
представника відповідача - Золотарьова Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ПАТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002925106 від 21.12.2020 року, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість до Товариства застосовано штраф на суму 36 121 882,74 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року позов задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку ПАТ "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №576/28-10-51-06/00130926 від 01.12.2020 року.
За результатами камеральної перевірки встановлено порушення Товариством: п.57.1 та п.57.3 ст.57, п.200.2 ст.200, п.203.2 ст.203, п.50.1 ст.50 ПК України, а саме несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 27.05.2020 року по 01.12.2020 року з затримкою більше 30 календарних днів у сумі 180 609 413,70 грн.
На підставі акту перевірки, відповідачем 21.12.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002925106, яким до позивача за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 180 609 413,70 грн застосовано штраф на суму 36 121 882,74 грн.
Також судами встановлено, що Товариство не заперечує, що ним податковий борг на загальну суму 180 609 413,70 грн був сплачений з порушенням строків сплати грошових зобов`язань, але відзначає, що це відбулось за незалежних від нього причин та за відсутності його вини.
Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать про відсутність у діях позивача такої складової податкового правопорушення як вина, за відсутності якої він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши у задоволенні позову, виходив з того, що нормами ПК України передбачено безальтернативний обов`язок платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати податкові зобов`язання, незалежно від будь-яких обставин, а у випадку невиконання такого обов`язку контролюючий орган зобов`язаний застосувати до платника відповідні фінансові санкції.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірно податкового повідомлення-рішення), податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами пункту 109.2 статті 109 ПК України встановлено, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.