ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 160/10251/20
адміністративне провадження № К/9901/46711/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/10251/20
за адміністративним позовом Виконавчого комітету Дніпровської міської ради до Дніпропетровського обласного громадського формування з охорони громадського порядку "Легіон" про припинення діяльності громадського формування шляхом примусового розпуску, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року (колегія суддів: головуючий Сафронова С.В., судді Чепурнов Д.В., Мельник В.В.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернулася до суду з позовом до Дніпропетровського обласного громадського формування з охорони громадського порядку "Легіон", у якому просив:
1.1. припинити діяльність Дніпропетровського обласного громадського формування з охорони громадського порядку "Легіон" (код ЄДРПОУ 36160857; зареєстроване за адресою: вул. Мандриківська, буд. 143, кв. 132, м. Дніпро, 49094) шляхом примусового розпуску, а саме: ліквідувати (припинити) юридичну особу Дніпропетровське обласне громадське формування з охорони громадського порядку "Легіон" (код ЄДРПОУ 36160857; зареєстроване за адресою: вул. Мандриківська, буд. 143, кв. 132, м. Дніпро, 49094).
1.2. В обґрунтування позову зазначено, що Дніпропетровське обласне громадське формування з охорони громадського порядку "Легіон" не здійснює статутну діяльність, не співпрацює з органами Національної поліції, органами місцевого самоврядування, та відповідно до статті 8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" підлягає примусовому розпуску.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2.1. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, відмовлено у задоволенні позову повністю.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконавчий комітет міської ради не є тим уповноваженим реєструючим органом, який станом на дату звернення із позовом реєструє діяльність відповідача, у зв`язку із цим у заявника відсутнє право подання позову про примусовий розпуск громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону у порядку статті 8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону".
2.3. Також суди вважають відсутніми підстави для заборони діяльності відповідача з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", а саме: порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою скаржник вказує на пункт 3 статті 328 КАС України, а саме: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.2. Підставами оскарження зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме, статей 9, 11 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" від 22 червня 2000 року № 1835-III (далі - Закон № 1835-III)
3.3. Скаржник звертає увагу на те, що у зв`язку із вищевказаним, суд апеляційної інстанції дійшов хибних висновків про те, що правом звернення до суду із позовом про заборону діяльності громадських формувань наділені лише органи з питань реєстрації.
3.4. З огляду на це, скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо наявності у виконавчих органів влади повноважень, які дозволяють розглядати питання заборони діяльності громадських формувань, в тому числі питання звернення до суду із відповідними позовами.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Дніпропетровське обласне громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Легіон", скорочене найменування ДОГФОГП "Легіон", із організаційно-правовою формою "громадська організація" зареєстровано 29.09.2008, номер запису 1 224 102 0000 044179, ідентифікаційний код юридичної особи 36160857.
5. 16.09.06.2020 за вих. № 45/13/8-2730 Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулось із листом до міського голови Дніпра, в якому, зокрема, зазначило, що відсутня будь-яка взаємодія з органами Національної поліції у громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону за переліком, у тому числі ГФ ВАТ "Легіон".
6. Лист обгрунтований тим, що формування не здійснюють заходів, перелічених у статтях 9, 11 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону".
7. Заявник просив звернутися до суду із заявою про заборону діяльності шляхом примусового розпуску громадських формувань, які не взаємодіють з органами Національної поліції.
8. Враховуючи вказане позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
9. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
11. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
12. В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до статті 2 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" від 22.06.2000 № 1835-III (далі Закон № 1835-III), правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є Конституція України, цей Закон, інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку і державного кордону, боротьби із злочинністю і адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути) цих формувань.
14. Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань (частина перша статті 3 Закону № 1835-III).
15. Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 3 Закону № 1835-III).
16. Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України (частина третя статті 3 Закону № 1835-III).
17. Згідно із статтею 6 Закону № 1835-III громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону набуває статусу юридичної особи з дати його державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
18. Відповідно до статті 8 Закону № 1835-III:
-діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону;
-у разі порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу його діяльність може бути заборонена за рішенням суду у встановленому законом порядку.
19. Статтею 9 Закону № 1835-III визначено, що основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:
1)у сфері охорони громадського порядку: надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним і кримінальним правопорушенням; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від кримінально протиправних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;
2)у сфері охорони державного кордону: надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні; сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення; участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами; участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;
3)у разі виникнення надзвичайних ситуацій: надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.
20. Відповідно до статті 11 Закону № 1835-III громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:
1)спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;
2)проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;
3)участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
21. Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, згідно із статтею 13 Закону № 1835-III, зобов`язані:
1)брати активну участь в охороні громадського порядку і державного кордону, припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень та запобіганні їм;
2)під час виконання обов`язків з охорони громадського порядку і державного кордону мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов`язку;
3)доставляти до органів Національної поліції, в підрозділи Державної прикордонної служби України, штаб громадського формування з охорони громадського порядку або громадський пункт охорони порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, з метою його припинення, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місті вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим;
4)надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, представникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників.
22. Обмеження щодо утворення і діяльності громадських об`єднань встановлені статтею 4 Закону України "Про громадські об`єднання" від 22.03.2012 № 4572-VI (далі Закон № 4572-VI), зокрема, згідно із частиною першою вказаної норми утворення і діяльність громадських об`єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, забороняються.
23. Інші обмеження права на свободу об`єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об`єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина третя статті 4 Закону № 4572-VI).
24. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону № 4572-VI припинення діяльності громадського об`єднання здійснюється за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об`єднання.
25. Припинення діяльності громадського об`єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (частина друга статті 25 Закону № 4572-VI).