ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
справа №160/1389/22
адміністративне провадження № К/990/22402/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губська О.А., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року (головуючий суддя - Луніна О.С.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року (головуючий суддя - Малиш Н.І., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.)
у справі №160/1389/22
за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат"
до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови.
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2022 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- зупинити стягнення на підставі постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 13 грудня 2021 року у виконавчому провадженні ВП №67823225;
- визнати протиправною і скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 13 грудня 2021 року у виконавчому провадженні ВП №67823225, прийняту старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Григорян О. Г.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено про відсутність підстав у державного виконавця стягувати виконавчий збір у тому розмірі, який визначено у оскаржуваній постанові, оскільки фактичного виконання судового рішення не відбулось.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною і скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 13 грудня 2021 року у виконавчому провадженні ВП №67823225, прийняту старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
4. Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник відповідача звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 27 липня 2021 року Господарським судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у справі №904/416/21, відповідно до якого з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" заборгованість за спожиту (активну) електричну енергію у розмірі 64 006 112,35 грн, Ккр коефіцієнту кредитування у розмірі 191 536,05 грн, 3% річних 1 071 022,91 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 198 541,76 грн, витрат зі сплати судового збору у розмірі 758 197,65 грн 22 листопада 2021 року судове рішення набрало законної сили.
7. 02 грудня 2021 року Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ №904/416/21.
8. 13 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67823225 з примусового виконання наказу №904/416/21.
9. Відповідно до пункту 3 вказаної постанови визначено стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" виконавчий збір у розмірі 10% від суми основного боргу, а саме: 6 822 541,07 грн.
10. 13 грудня 2021 року у виконавчому провадженні №67823225 винесено постанову про стягнення виконавчого збору з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат у розмірі 6 822 541,07 грн.
11. 13 грудня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
12. 13 грудня 2021 року державним виконавцем направлено вимогу про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.
13. 21 грудня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, в тому числі на транспортні засоби.
14. 15 грудня 2021 року державним виконавцем виставлено платіжні вимоги.
15. 23 грудня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (стягувач у ВП №67823225) подано заяву про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.
16. 29 грудня 2022 року у ВП №67823225 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно із пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
17. 29 грудня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г., за результатом розгляду постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, відкрито виконавче провадження ВП №68018654 про примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №67823225 від 13 грудня 2021 року в сумі 6 822 541,07 грн.
18. 29 грудня 2021 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. виконавче провадження №68018654 об`єднано з виконавчим провадженням №68018625.
19. Вважаючи протиправною постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 6 822 541,07 грн від 13 грудня 2021 року у ВП №67823225 та здійснення стягнення виконавчого збору на її підставі, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки виконавчий збір стягується лише із фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом, однак у виконавчому провадженні №67823225 не було здійснено реального стягнення суми боргу з боржника.
21. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та керуючись правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 березня 2020 року у справі №2540/3203/18, зауважував, що у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а тому ця постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає скасуванню.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. У касаційній скарзі представник відповідача зазначив про те, що в ході здійснення виконавчого провадження №67823225 державним виконавцем з метою виконання рішення суду вживались наступні заходи: винесення постанови про арешт коштів боржника; направлення вимоги про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю; винесення постанови про арешт майна боржника, враховуючи транспортні засоби; винесення платіжних вимог. Проте, суди попередніх інстанцій не звернули на це уваги.
23. Окрім того, на думку скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано статтю 27 та частину третю статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" та пункт 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у частині, що стосується винесення постанови про стягнення виконавчого збору) та не враховано висновки щодо їх застосування у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі №520/9144/18, від 17 вересня 2020 року у справі №640/16620/19 та від 26 червня 2020 року у справі №360/3324/19.
24. Також у касаційній скарзі представник відповідача вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи не було враховано внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року №2475-VIII до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", які стосувались правил стягнення та розміру виконавчого збору.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
26. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
27. Відповідно до зазначеної вище норми, підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
28. Спір у справі, що розглядається виник стосовно правомірності винесення державним виконавцем постанови про стягнення з позивача виконавчого збору (у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягала стягненню) та її подальше виконання у окремому виконавчому провадженні.
29. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
30. Згідно із частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.