П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 215/3325/17
провадження № 51 - 2745 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2022 року стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Баку, Азербайджан, який
мешкає за адресою:
АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 березня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за:
- ч. 1 ст. 125 КК України - до покарання у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн; на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності;
- ч. 2 ст. 125 КК України - до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн; на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Дніпровський апеляційний суд 09 червня 2022 року вирок суду першої інстанції скасував, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді й вичерпанням можливості їх отримати.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він 11 вересня 2016 року приблизно о 18:05-18:10, перебуваючи біля свого домоволодіння АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, завдав ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень та ОСОБА_8 - легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги прокурор, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не перевірив викладених в апеляційних скаргах доводів прокурора щодо неправильності призначеного покарання та обвинуваченого - щодо оцінки судом першої інстанції зібраних доказів, натомість скасував вирок суду першої інстанції й постановив ухвалу про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 лише з підстав відсутності у матеріалах досудового розслідування постанови про призначення групи прокурорів від 21 червня 2017 року, про що безпосередньо питання обвинуваченим не ставилось. При цьому суд апеляційної інстанції на обґрунтування своїх висновків послався на висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15, проте залишив поза увагою висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 04 жовтня 2021 року у справі № 724/86/20, яким розширено попередній висновок з питання вимог до процесуального рішення у формі постанови. Крім того, зазначає про те, що сторона захисту в апеляційній скарзі просила лише звернути увагу на відсутність у матеріалах постанови про призначення групи прокурорів, дослідити матеріали кримінального провадження й закрити кримінальне провадження з інших підстав. Суд апеляційної інстанції проігнорував надану прокурором під час апеляційного провадження постанову про призначення групи прокурорів від 21 червня 2017 року, чим порушив принцип змагальності та, дійшовши висновку про здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні не уповноваженою особою, постановив ухвалу про закриття кримінального провадження з цих підстав, чим фактично вийшов за межі апеляційної скарги обвинуваченого.
Від ОСОБА_6 надійшли заперечення, в яких він просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2022 року - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2022 року стосовно ОСОБА_6 .
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положеннями ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК України), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 цього Кодексу.