П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 752/3467/21
провадження № 51 - 2623 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Голосівського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця смт Летичів Летичівського району
Хмельницької області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року, ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_7 75 000 грн моральної шкоди відмовлено.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 01 листопада 2019 року, перебуваючи у приміщенні Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації на просп. Голосіївському, 42 у м. Києві, умисно використав завідомо підроблений документ, а саме, подав уповноваженій особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації документи, необхідні для зняття себе та неповнолітнього ОСОБА_9 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, та для подальшої реєстрації їх за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, заяву ОСОБА_8 про згоду матері на такі дії. Зазначена заява виготовлена на спеціальному бланку нотаріальних документів ННТ з № 654496 з рукописним написом " ОСОБА_8" та рукописним підписом у відповідній графі для ідентифікуючих даних заявника, також заява містила відомості про її посвідчення 03 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 під номером реєстрації в реєстрі нотаріальних дій 473.
Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № СЕ-19/111-20/54774/ПЧ від 31.12.2020, що був складений за наслідками проведення почеркознавчої експертизи документа - заяви від 03 квітня 2019 року про згоду матері на зняття з реєстрації неповнолітнього сина та наступну реєстрацію, рукописний напис " ОСОБА_8" та підпис від імені ОСОБА_8 у графі "Підпис" виконані не ОСОБА_8, а іншою особою з наслідуванням її підпису.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із судовими рішеннями через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу інкримінованого кримінального правопорушення.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- висновки суду першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, ґрунтуються на припущеннях та недопустимих доказах - заяві від 03 квітня 2019 року, як такої, що отримана з порушенням визначеного КПК України порядку, та похідних від неї - постанові про призначення почеркознавчої експертизи документів від 06 листопада 2020 року, висновку експерта від 31 грудня 2020 року, протоколі огляду полімерного сейф-пакету № 5316540 від 19 січня 2021 року, постанові про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 19 січня 2021 року;
- судами не встановлено умислу в діях ОСОБА_7, його вина не доведена поза розумним сумнівом, а також не враховано зацікавленість потерпілої у винесенні обвинувального вироку стосовно нього.
Захисник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не дав аргументованих відповідей на доводи апеляційної скарги сторони захисту, належним чином не перевірив їх та постановив ухвалу, яка є фактично копією вироку й не відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Крім того, вказує на безпідставність відмови судом апеляційної інстанції у повторному дослідженні доказів, зокрема, допиту потерпілої, що призвело до незаконного висновку про доведеність вини ОСОБА_7 .
Від потерпілої ОСОБА_8 та її представника ОСОБА_11 надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, в якій вони просять касаційну скаргу захисника задовольнити частково, судові рішення стосовно ОСОБА_7 скасувати частково, ухвалити новий вирок, яким задовольнити в повному обсязі цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 шляхом стягнення з ОСОБА_7 75 000 грн моральної шкоди та 30 000 грн витрат на правову допомогу, в частині призначеного засудженому покарання судові рішення залишити без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника та просив залишити без зміни постановлені стосовно ОСОБА_7 судові рішення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Вимогами ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні й достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Положеннями ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
До того ж суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК України), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 цього Кодексу.