ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 466/3020/20
провадження № 51-930км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7
(в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 3 червня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140090001223, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 14 серпня 2006 року за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, звільненого 26 червня 2019 року умовно-достроково з невідбутим строком тривалістю 1 рік 2місяці 5 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 8 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, звільненого 29 грудня 2019 року у зв`язку з відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 14 серпня 2006 року та визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 8 місяців з конфіскацією майна.
Вироком також засуджено ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, судові рішення щодо якого не оскаржуються.
Згідно з вироком суду 4 березня 2020 року приблизно о 10:00 ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, здійснили напад на ОСОБА_9 за таких обставин. Так, перебуваючи на подвір`ї пункту прийому вторинної сировини ( АДРЕСА_3 ) ОСОБА_6 погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я, спрямував на ОСОБА_9 пістолет, який останній сприймав як реальну загрозу його життю і здоров`ю.
Після чого, під час бійки завдав потерпілому декілька ударів в обличчя і голову, чим спричинив йому легких тілесних ушкоджень. В цей час ОСОБА_7 заволодів грошовими коштами ОСОБА_9 в сумі 5400 грн, які знаходились за шторкою на полиці, та втік в напрямку вул. Лінкольна, а ОСОБА_6 намагався покинути місце злочину, однак був затриманий потерпілим та працівниками поліції.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого ОСОБА_7, засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_10, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі з доповненнями засуджений, посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку засудженого судовий розгляд кримінального провадження відбувався однобічно, а вирок є необґрунтованим та невмотивованим. Стверджує, що суд позбавив його можливості виступити у судових дебатах, що є підставою для скасування вироку.
У касаційній скарзі з доповненнямизахисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисника, суд першої інстанції в порушення вимог КПК не надав засудженому ОСОБА_7 можливість виступити у судових дебатах, про що сторона захисту наголошувала під час апеляційного розгляду, проте ці доводи залишились поза увагою суду. Враховуючи викладене обидва рішення судів підлягають скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Засуджені підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг засудженого та його захисника.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК), про що зазначає засуджений в касаційній скарзі з доповненнями, не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку.
При цьому ст. 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок про винуватість про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК, за наведених у вироку обставин, достатньо вмотивований і ґрунтується на доказах, отриманих в порядку, визначеному КПК, які були предметом безпосереднього дослідження суду першої інстанції.