Постанова
Іменем України
16 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 706/771/19
провадження № 61-19947св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Івангородська сільська рада Христинівського району Черкаської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 26 липня 2021 року у складі судді Олійника М. Ф. та постанову Черкаського апеляційного суду
від 10 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом
до Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
Позовну заяву мотивовано тим, що у 1957 році батькові позивача була надана у користування земельна ділянка (для будівництва будинку
та ведення особистого селянського господарства) по
АДРЕСА_1, на якій
у 1958 році розпочалось будівництво жилого будинку.
Позивач зазначала, що після смерті батька у будинку продовжувала проживати та користуватись земельною ділянкою її мати - ОСОБА_4, після смерті якої вона визнала за собою право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок із господарськими будівлями, про
що Христинівським районним судом Черкаської області було винесено відповідне рішення від 21 січня 2008 року у справі № 2-115.
В технічному паспорті на будинок
АДРЕСА_1, виданого Черкаським об`єднаним бюро технічної інвентаризації, зображена земельна ділянка, на якій розташований будинок. При цьому, земельна ділянка має форму трапеції, тобто не є прямокутної форми.
ОСОБА_1 вказувала, що на підставі рішень сесії Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області від 22 січня 2008 року
№ 12-14/5 та від 26 травня 2009 року № 21-7/У вона приватизувала дві земельні ділянки, що підтверджується відповідними державними актами: державний акт на земельну ділянку 0,25 га серії ЯИ № 3536658, кадастровий номер 24682500:010020014, та державний акт на земельну ділянку 0,0725 га серії РИ № 536850, кадастровий номер 7124682500:010020015.
Поруч з її будинком, у будинку АДРЕСА_1,проживає ОСОБА_2, будинок розташований на земельній ділянці, яка належить Івангородській сільській раді Христинівського району Черкаської області.
Після розміщення межових знаків приватного підприємства "Данте" (далі - ПП "Данте") восени 2008 року ОСОБА_2, на думку позивача, свідомо, маючи на меті заподіяння позивачу шкоди, без будь-якого дозволу демонтувала належним чином встановлені кілки, які визначали межі
її земельних ділянок, а з березня 2009 року ОСОБА_2 самовільно перемістила межу, що поділяє їхні земельні ділянки на 2-3 метри вглиб
її території, почала самовільно використовувати частину належної
їй земельної ділянки, на якій садила картоплю та інші овочі.
ОСОБА_1 посилалась на те, що вона неодноразово зверталась
до ОСОБА_2 та Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області щодо добровільного усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою, проте вони не реагують на претензії
та її звернення.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати Івангородську сільську раду Христинівського району Черкаської області
та ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 7124682500:010020014, площею 0,2500 га, та земельною ділянкою, кадастровий номер 7124682500:010020015, площею 0,0725 га,
за адресою: будинок АДРЕСА_1, які належать їй на праві приватної власності, шляхом звільнення земельних ділянок від майна відповідачів
та приведення їх у попередній стан із відновленням межових знаків згідно
з каталогом координат кутів зовнішніх меж користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 (дирекційні кути та внутрішні кути), визначених ПП "Данте", придатний для їх використання позивачем за цільовим призначенням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 26 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю належних
та допустимих доказів порушення прав позивача, як власника земельних ділянок, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення заявлених нею вимог щодо усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками.
Щодо вимог відновлення межових знаків, суд першої інстанції зазначив,
що вимагати можна сприяння у відновленні межових знаків,
а не їх відновлення, що є прерогативою виконавця робіт - юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що володіють необхідним технічним
і технологічним забезпеченням, мають сертифікованих інженерів - землевпорядників.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 26 липня 2021 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не надала належних
та допустимих доказів на обґрунтування заявлених нею позовних вимог
і не довела, що відповідач ОСОБА_2 самочинно зайняла частину належної їй земельної ділянки та чинить перешкоди у користуванні нею,
а також того, що дії відповідачів порушують її права та законні інтереси.
Щодо межових знаків, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, про те, що вимагати можна сприяння у відновленні межових знаків, а не їх відновлення, що є прерогативою виконавця робіт - юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням, мають сертифікованих інженерів - землевпорядників.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 175/4348/17 та не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої
статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що матеріали справи, на думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, містять належні та допустимі докази підтвердження факту вчинення відповідачами перешкод
у користуванні позивачем своєю земельною ділянкою, проте судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки цим доказам.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із Христинівського районного суду Черкаської області.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на підставі рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 21 січня 2008 року є власником житлового будинку
АДРЕСА_1, а на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку від 16 жовтня 2009 року - власником земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд та земельної ділянки площею 0,0725 га для ведення особистого селянського господарства по
АДРЕСА_1
(а. с. 34, 76, 77, т. 1).
ОСОБА_2 зареєстрована та проживає по
АДРЕСА_1, фактично користується земельною ділянкою за вказаною адресою, яка є суміжною
із земельними ділянками ОСОБА_1 . Власником цієї земельної ділянки зазначена Івангородська сільська рада Христинівського району Черкаської області.
ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області з питання усунення перешкод
у користуванні належними їй земельними ділянками.
Листом від 08 травня 2014 року № 110 виконком Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області повідомив ОСОБА_1 про те, що з питанням встановлення межових знаків необхідно звернутись
у кадастрове бюро, де виготовляли документи (державний акт на земельну ділянку) (а. с. 85, т. 1).
В акті обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 від 26 травня 2014 року, складеному комісією Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області, зазначено, що сільська рада перевірити дійсні розміри земельної ділянки не може у зв`язку із відсутністю приладів
та запропоновано ОСОБА_1 звернутись у кадастрове бюро "Данте" для підтвердження розмірів земельної ділянки (а. с. 86, т. 1).
Листом Христинівського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 03 червня 2014 року
№ 3904 повідомлено ОСОБА_1, що за результатами перевірки
її звернення ознак кримінального правопорушення не виявлено, рекомендовано звернутись до суду (а. с. 87, т. 1).
У висновку Христинівського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 03 червня 2014 року зазначено, що перевірку за повідомленням ОСОБА_1 слід вважати закінченою. У змісті висновку, складеного дільничним інспектором поліції,
є таке: "Виїздом СОГ на місце події встановлено, що ОСОБА_1 має
у власності будинок у с. Івангород з присадибною ділянкою, яку
в необрахованій частині використовує її сусідка ОСОБА_2 . Від дачі пояснень ОСОБА_2 відмовилась, мотивуючи тим, що у неї все щодо використання землі законно". Рекомендовано звернутися до суду
(а. с. 88, т. 1).
Листом виконком Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області від 24 вересня 2015 року № 265 просив ОСОБА_1 негайно припинити самозахват земельної ділянки, оскільки їй неодноразово встановлювали межові знаки і комісією було встановлено, що межові знаки відповідають дійсності (а. с. 89, т. 1).
Висновком Христинівського районного відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 21 жовтня 2015 року закінчено перевірку за повідомленням ОСОБА_1 . У висновку є запис щодо пояснень ОСОБА_2 про те, що 18 жовтня 2015 року остання викопала дерев`яні стовпчики, які закопала ОСОБА_1 (так зазначено
у документі) на її території, та закинула стовпчики на територію
ОСОБА_1, чому зі сторони ОСОБА_1 є претензії, ОСОБА_2
не відомо (а. с. 100, т. 1).
Листом виконком Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області від 28 грудня 2015 року № 364 повідомив ОСОБА_1, що звернення останньої розглянуте на сесії Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області, депутати прийняли рішення про виїзд земельної комісії для встановлення межових знаків перед початком весняних робіт (а. с. 104, т. 1).
Листом Христинівського відділення поліції Уманського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 29 січня 2016 року № 546 повідомлено ОСОБА_1 про проведення перевірки
за її зверненням та приєднання вказаного звернення до висновку
від 21 жовтня 2015 року № 2429 (а. с. 99, т. 1).
Відповідно до листа Головного управління Національної поліції
в Черкаській області від 12 лютого 2016 року № 20/с-8 підстав для внесення відомостей до ЄРДР за зверненням ОСОБА_1 не вбачається
(а. с. 105, т. 1).
У листі від 10 травня 2016 року № 117 виконком Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області рекомендував
ОСОБА_1 звернутися до тих органів, які проводили приватизацію земельної ділянки (а. с. 107, т. 1).
Актом обстеження земельної ділянки від 08 червня 2016 року № 146 комісія Івангородської сільської ради Христинівського району Черкаської області запропонувала ОСОБА_1 звернутись до кадастрового бюро "Данте" для підтвердження розмірів земельної ділянки (а. с. 111, т. 1).
У висновку Христинівського відділення поліції Уманського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області
від 11 червня 2016 року (позивачем надано лише копію першої сторінки цього висновку) зазначено про відсутність даних, які б вказували