Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 201/6987/20
провадження № 61-3915 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ;
третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудченко Олександра Віталіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2021 року у складі судді Антонюка О. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Рудченко О. В., про визнання договору дарування квартири недійсним, скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним шлюбного договору, поновлення запису про реєстрацію права власності, виділення частки квартири і визнання недійсним договору про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року у справі № 200/22921/15-ц за позовом ОСОБА_1, ТОВ "Київська Русь" до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення безпідставно набутого майна, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог на суму 2 520 149 грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року у вищевказаній справі його позов було задоволено та стягнуто з ОСОБА_7 вартість безпідставно набутого майна: риби, яка була запущена мальком в ставок, що розташований на земельній ділянці водного фонду (кадастровий номер з/д 1222385300:01:003:0328) загальною площею 28.8514 га, на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, та доходи, які вказані особи одержали від реалізації риби у розмірі 2 075 539 грн, вартість безпідставно набутого майна: горіху 120 шт., яблунь різних сортів в асортименті 320 шт. та груш 5 шт., які знаходяться на земельній ділянці (кадастровий номер з/д 1222385300:01:003:0328) загальною площею 28,8514 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району, Дніпропетровської області та передана в оренду іншій особі, у розмірі 27 810 грн, а також безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США, перерахувавши в національній валюті (гривні), що згідно з офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову становить 107 450 грн.
29 червня 2020 року із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що квартира відповідача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 98,6 кв. м, згідно з договором дарування від 11 лютого 2016 року № 232, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рудченко О. В., належить ОСОБА_4 (дочці ОСОБА_8 ), яка набула право власності після постановлення судом ухвали про забезпечення позову від 10 листопада 2015 року.
Вказана квартира була зареєстрована на дружину ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . Договір дарування містить посилання на укладений подружжям шлюбний договір. Оскільки частка цієї квартири належить ОСОБА_2, то відчуження цієї квартири під час арешту на все його майно, є незаконним.
Зазначав, що на момент вжиття заходів забезпечення позову, у власності ОСОБА_2 перебували: квартира АДРЕСА_2, загальною площею 52,9 кв. м, та автомобіль марки "Nissan Х-trail", тип транспортного засобу - легковий універсал-В, 2006 року випуску, колір чорний.
21 березня 2016 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення у справі № 175/872/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності, яким визнано дійсним договір про поділ майна подружжя, укладений 09 вересня 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, згідно з яким ОСОБА_3 набула право власності на квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки "Nissan Х-trail", 2006 року випуску, колір чорний. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року зазначене рішення скасовано.
Вважав, що відповідачі умисно уклали договір дарування, шлюбний договір, а також договір про поділ майна подружжя з метою уникнення від виконання грошових зобов`язань перед ним, що порушує його права та законні інтереси як кредитора, оскільки направлені на відчуження майна ОСОБА_2 .
У зв`язку з чим, позивач просив суд: визнати недійсним договір дарування квартири від 11 лютого 2016 року № 232, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28280110 від 17 лютого 2016 року 09:11:41; визнати недійсним шлюбний договір, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; поновити запис про реєстрацію право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ; виділити частку ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір про поділ майна подружжя від 09 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав чи законних інтересів. На момент відчуження спірна квартира, яка була приватизована ОСОБА_3, належала їй на праві особистої приватної власності, тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виділу частки ОСОБА_2 із спірної квартири.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року у справі № 175/872/16-ц, ухваленого за результатами перегляду рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору поділу майна подружжя від 09 вересня 2015 року дійсним та визнання права власності відмовлено.
Оскільки провадження у цій справі відкрито 04 вересня 2020 року, тобто вже після ухвалення Дніпровським апеляційним судом зазначеної постанови, то на момент відкриття провадження у цій справі не існувало предмету спору в частині вимоги позивача про визнання недійсним договору поділу майна подружжя.
Позивачем не надано доказів того, що його права та законні інтереси були порушені спірними договором дарування та шлюбним договором.
Крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року у справі № 200/22921/15-ц скасовано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2021 року у вказаній справі заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року, скасовано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16, постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 917/14/20, від 29 березня 2018 року у справі № 923/333/16, від 05 липня 2018 року у справі № 922/2878/17 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 16 травня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито та витребувано цивільну справу № 201/6987/20 із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що саме намір відповідача ОСОБА_9 уникнути сплати боргу перед ним та у подальшому ускладнити виконання судового рішення про стягнення цього боргу позивач обґрунтовує фіктивність спірних договорів.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року у справі № 200/22921/15-ц було задоволено його позов та стягнуто солідарно з ОСОБА_7, та ОСОБА_6 вартість безпідставно набутого майна. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Після набрання рішенням суду законної сили та здійснення підготовчих дій до його виконання було виявлено, що ОСОБА_2 здійснив незаконне відчуження всього свого майна, зокрема і квартири АДРЕСА_1 . Це стало підставою для подання ним позову у даній справі про визнання недійсним цього правочину.
Проте, вже після відкриття провадження у даній справі Дніпровським апеляційним судом, незважаючи на те, що представник ОСОБА_6 під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2, брав участь у справі ОСОБА_10 було поновлено строк на подання апеляційної скарги та відкрито апеляційне провадження за її скаргою, яка за підставами та доводами була ідентичною із підставами та доводами апеляційної скарги ОСОБА_2, яка вже була розглянута апеляційним судом. 27 листопада 2020 року Дніпровським апеляційним судом було винесено постанову у справі № 200/22921/15-ц, якою апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року скасовано, а також скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2020 року.
Вказував, що вказаним судовим рішенням апеляційного суду хоча і скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові, проте водночас встановлено факт отримання коштів відповідачем у позивача.
У порушення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України не було зупинено провадження у цій справі до розгляду по суті Жовтневим районним суду м. Дніпропетровська справи № 201/10786/21 за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Судами не було надано оцінку преюдиційному судовому рішенню - постанові Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року у справі № 200/22921/15-ц, яким встановлено факт отримання коштів відповідачем у позивача.
Вважав, що при укладенні спірних договорів волевиявлення відповідачів не були вільними, оскільки вони керувались наміром уникнути відповідальності по боргових зобов`язаннях ОСОБА_2 та зберегти майно, на яке могло бути звернуто стягнення
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року вжиті заходи забезпечення позову у справі № 200/22921/15-ц за позовом ОСОБА_1, ТОВ "Київська Русь" до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення безпідставно набутого майна, постановленою до подання позовної заяви, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог на суму 2 520 149 грн.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2016 року у справі № 175/872/16-ц визнано дійсним договір про поділ майна подружжя, укладений 09 вересня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; припинено право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Припинено право власності ОСОБА_2 на автомобіль "Nissan X-Trail", номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1, та визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки "NISSAN X-Trail", номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 . Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року вказане вище рішення суду скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання договору про поділ майна подружжя дійсним та визнання права власності.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року у справі № 200/22921/15-ц, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_6 вартість безпідставно набутого майна: риби, яка була запущена мальком в ставок, що розташований на земельній ділянці водного фонду (кадастровий номер з/д 1222385300:01:003:0328) загальною площею 28,8514 га, що розташована на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, та доходи, які вказані особи одержали від реалізації риби в розмірі 2 075 539 грн, вартість безпідставно набутого майна: горіху 120 шт., яблунь різних сортів в асортименті 320 шт. та груш 5 шт., які знаходяться вказаній на земельній ділянці у розмірі 27 810 грн. Стягнуто з ОСОБА_10 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 000 доларів США, що на день подання позову становить 107 450 грн згідно з офіційним курсом Національного банку України. Вирішено питання про судові витрати.
03 жовтня 1981 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Бабушкінським районним відділом реєстрації актів цивільного стану м. Дніпропетровська, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 актовий запис № 1132.
09 липня 2001 року було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про право власності від 09 липня 2001 року, виданим виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 15 березня 2001 року № 533/1. Вказана квартира була приватизована.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2020 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року у справі № 200/22921/15-ц скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2021 року у вказаній справі скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2015 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.