Постанова
Іменем України
(додаткова)
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 756/4224/19-ц
провадження № 61-6831св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - Шеремет Марії Олегівни про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 08 серпня 2018 року у сумі 11 000,00 доларів США.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у розмірі
10 000,00 доларів США за договором позики від 07 грудня 2018 року скасовано і ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким стягнуто
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 10 000,00 доларів США за договором позики від 07 грудня 2018 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 червня 2021 року у нескасованій частині після апеляційного перегляду та постанову Київського апеляційного суду
від 15 червня 2022 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - Шеремет М. О. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду.
Короткий зміст вимог заяви
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява про поновлення строку від представника ОСОБА_1 - Шеремет М. О., в якій він просить поновити строк на подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов`язаних із переглядом справи № 756/4224/19-ц в суді касаційної інстанції.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на подання доказів,
що підтверджують розмір судових витрат, пов`язаних із переглядом справи № 756/4224/19-ц у суді касаційної інстанції, представник ОСОБА_1 - Шеремет М. О. посилається на те, що копію постанови Верховного Суду
від 26 жовтня 2022 року отримав 08 листопада 2022 року, після чого
на електронну пошту Верховного Суду була надіслана заява про ухвалення додаткового рішення, проте ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2023 року його заяву залишено без розгляду і роз`яснено про право на повторне звернення до суду у порядку, встановленому законом.
Разом із заявою про поновлення строку в січні 2023 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Шеремет М. О., у якій вона просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про стягнення на користь ОСОБА_1 понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу.
Заявник вважає, що понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн у зв`язку із оскарженням ОСОБА_2 судових рішень першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку повинні бути компенсовані йому за рахунок останньої.
Також, представник ОСОБА_1 - Шеремет М. О., вважає, що розмір гонорару є співмірним з обсягом наданої ОСОБА_1 професійної правничої допомоги та складності справи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів
у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови,
що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України). Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення
(частина перша статті 127 ЦПК України).
Постанова Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31 жовтня 2022 року.
Копію вказаної постанови ОСОБА_1 отримав 08 листопада 2022 року, що підтверджується копією конверта.
Аналіз клопотання, поданого адвокатом Шеремет М. О., свідчить, що строк на подання доказів понесення судових витрат у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції пропущений з поважних причин, тому клопотання підлягає задоволенню, а строк - поновленню.
Як вбачається з матеріалів справи у відзиві на касаційну скаргу
ОСОБА_1 вказував, що орієнтований розрахунок витрат, які він поніс
у зв`язку із оскарженням ОСОБА_2 судових рішень першої
та апеляційної інстанцій в касаційному порядку, становить 100 000,00 грн.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представника
ОСОБА_1 - Шеремет М. О. додано копії ордера на надання правничої (правової) допомоги від 12 квітня 2021 року серії АО № 1027828, додаткової угоди від 18 серпня 2022 року до договору про надання правової допомоги від 22 жовтня 2017 року № 22/10/17, акта виконаних робіт/наданих послуг
від 08 листопада 2022 року на загальну суму 50 000,00 грн, а також копію дубліката квитанції від 08 листопада 2022 року № Р24А465323900D34379
у розмірі 30 000,00 грн та копію поштового конверта.
Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати
на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру
та адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій
статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.