Постанова
Іменем України
14 лютого 2023 року
місто Київ
справа № 953/11506/20
провадження № 61-10948св22
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПАКС",
відповідачі: ОСОБА_1, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Погрібна Тетяна Петрівна, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства "ПАКС" на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року, постановлену колегією суддів у складіПікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ПАКС" (далі - ТОВ НВП "ПАКС") у липні 2020 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Погрібної Т. П., ОСОБА_2, у якому просило вилучити запис про право власності з реєстру речових прав, визнати право власності та витребувати майно з чужого незаконного володіння.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 01 грудня 2021 року Київський районний суд м. Харкова залишив без розгляду позов ТОВ НВП "ПАКС" на підставі пункту 8 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 07 жовтня 2022 року Полтавський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу ТОВ НВП "ПАКС".
Суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга, яка підписана ОСОБА_3, підлягає поверненню заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки у матеріалах справи немає доказів на підтвердження його посадового становища та наявності повноважень виступати у суді від імені юридичної особи, яка перебуває в стані припинення.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ НВП "ПАКС" 07 листопада 2022 року із використанням засобів електронного зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 жовтня 2022 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ТОВ НВП "ПАКС", наполягаючи на тому, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначило, що:
- суд апеляційної інстанції не застосував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 520/11429/17 (провадження № 61-19719св19), щодо преюдиційності фактів. Згідно з цим висновком преюдиційно встановлені обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно;
- суд апеляційної інстанції не врахував, що повноваження ОСОБА_3 перевірялися Київським районним судом м. Харкова, який постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, що не оскаржувалася та набрала законної сили. Отже, обставини щодо наявності повноважень у ОСОБА_3 як голови ліквідаційної комісії ТОВ НВП "ПАКС" представляти інтереси товариства встановлені судом першої інстанції та не підлягають у подальшому доказуванню на підставі частини четвертої статті 81 ЦПК України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 28 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ НВП "ПАКС".
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду (пункт 16 частини першої статті 353 ЦПК України).
Форма і зміст апеляційної скарги має відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
Частиною третьою та пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Частина п`ята статті 357 ЦПК України визначає самостійні підстави неприйняття апеляційної скарги до розгляду та повернення її судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У частинах першій, третій та четвертій статті 105 Цивільного кодексу України зазначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.