ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 903/383/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В, Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
прокуратури - Шелест М.В. (посвідчення від 24.11.2020 №058075),
позивача - не з`явився,
відповідача - Боричевський В.М. (довіреність від 20.01.2023 №130),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"
на рішення господарського суду Волинської області від 12.09.2022 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022
за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти Колківської селищної ради
до товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 311 665,41 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Заступник керівника Луцької окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі відділу освіти Колківської селищної ради (далі - Відділ освіти, позивач) звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньелектрозбут" (далі - ТОВ "Волиньелектрозбут", відповідач) про:
- визнання недійсною додаткової угоди від 14.07.2021 №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 №23-21/153/1, укладеної між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут";
- визнання недійсною додаткової угоди від 27.08.2021 №3 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 №23-21/153/1, укладеної між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут";
- визнання недійсною додаткової угоди від 20.10.2021 №4 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 №23-21/153/1, укладеної між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут";
- визнання недійсною додаткової угоди від 16.11.2021 №5 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 №23-21/153/1, укладеної між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут";
- визнання недійсною додаткової угоди від 25.11.2021 №6 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 №23-21/153/1, укладеної між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут";
- визнання недійсною додаткової угоди від 26.11.2021 №7 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 №23-21/153/1, укладеної між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут";
- визнання недійсною додаткової угоди від 22.12.2021 №8 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 №23-21/153/1, укладеної між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут";
- визнання недійсною додаткової угоди від 24.12.2021 №9 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 №23-21/153/1, укладеної між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут";
- стягнення з ТОВ "Волиньелектрозбут" на користь Відділу освіти грошових коштів у сумі 311 665,41 грн.
1.2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на порушення законодавства в сфері публічної закупівлі, зокрема при укладанні та виконанні зобов`язань за оспорюваними додатковими угодами, що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни товару і, як наслідок, зменшення обсягу закупівлі).
1.3. Зокрема, Прокурор зазначає про те, що при укладанні додаткових угод №2 - 9 до договору постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 №23-21/153/1 (далі - Договір) сторонами оспорюваних угод було всупереч положенням пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII) змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення на 96% від первинної ціни при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Наведені обставини є підставою для визнання додаткових угод недійсними в судовому порядку та стягнення з відповідача на користь Відділу освіти 311 665,41 грн безпідставно сплачених коштів.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Волинської області від 12.09.2022 зі справи №903/383/22 (суддя Дем`як В.М.) позовні вимоги задоволено; визнано недійсними: додаткову угоду від 14.07.2021 №2 до Договору, додаткову угоду від 27.08.2021 №3 до Договору, додаткову угоду від 20.10.2021 №4 до Договору, додаткову угоду від 16.11.2021 №5 до Договору, додаткову угоду від 25.11.2021 №6 до Договору, додаткову угоду від 26.11.2021 №7 до Договору, додаткову угоду від 22.12.2021 №8 до Договору, додаткову угоду від 24.12.2021 №9 до Договору; стягнуто з ТОВ "Волиньелектрозбут" на користь Відділу освіти 311 665,41 грн; стягнуто з ТОВ "Волиньелектрозбут" на користь Прокуратури 24 522,98 грн судового збору.
2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 зі справи №903/383/22 (колегія суддів: Савченко Г.І., Павлюк І.Ю., Дужич С.П.), рішення господарського суду Волинської області від 12.09.2022 залишено без змін.
2.3. Рішення та постанову мотивовано тим, що звернення Прокурора в інтересах держави з цим позовом є правомірним і обґрунтованим. У Прокурора наявні підстави для представництва інтересів держави в суді, оскільки підставою реалізації Прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів. Позивач, як юридична особа, яка здійснює процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України і, відповідно, має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів не звертався до суду про стягнення вказаної суми коштів. Позовна заява містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу освіти, а тому визначення цього органу, в особі якого подано позов в інтересах держави, є обґрунтованим.
2.4. За висновком судів попередніх інстанцій, внаслідок укладення оспорюваних додаткових угод №2-9 до Договору ціна на продукцію (електроенергію) збільшилась на 96 % від первинної ціни, визначеної у Договорі; укладені між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут" додаткові угоди №2 - 9 суперечать вимогам законодавства, зокрема статті 41 Закону №922-VIII та положенням статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і є недійсними. Грошові кошти у розмірі 311 665,41 грн, які сплачені Відділом освіти за товар, який був поставлений ТОВ "Волиньелектрозбут" за завищеною ціною підлягають до стягнення з відповідача як безпідставно отримані.
2.5. Зокрема, суд зауважив, що відповідач помилково сприймає положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, як достатню для обох сторін підставу для збільшення ціни товару. Вказана норма застосовується у разі, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим саме для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми цього закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
2.6. Крім того, суди виходили з того, що відповідачем не доведено факт коливання ціни на електричну енергію. Законодавство про публічні закупівлі та відповідно, умови укладеного між сторонами Договору, встановлюють спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах, а Відділ освіти, як сторона договору розпоряджається не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків. При зверненні до замовника (позивача) з пропозиціями підвищити ціну, відповідач не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій під час участі в тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним та не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити та закласти в ціну товару на момент подання тендерної пропозиції). За висновком суду, ТОВ "Волиньелектрозбут" під час участі у відкритих торгах, ігноруючи принцип добросовісної конкуренції, занизило ціни на продукцію (електроенергію) саме з метою отримання перемоги у торгах, а в подальшому безпідставно збільшило ціну на 96% вищу від первинної ціни за договором.
2.7. Суд апеляційної інстанції також зазначив про помилковість застосування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, оскільки вона сформована на підставі правовідносин, які виникли між сторонами у справі №927/491/19 та були врегульовані нормами попередньої редакції Закону №922-VIII. У той же час, застосування судом першої інстанції вказаної правової позиції не спростовує порушення відповідачем вимог законодавства про публічні закупівлі при укладенні оспорюваних додаткових угод.
2.8. За висновком суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції правильно застосовано висновки, які були викладені у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, зокрема, щодо впливу обставин укладення спірних додаткових угод у подібних правовідносинах на ефективність використання бюджетних коштів та щодо застосування до спірних правовідносин норм частини першої статті 670 ЦК України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Волиньелектрозбут" (далі - скаржник) 21.12.2022 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: рішення господарського суду Волинської області від 12.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 зі справи №903/383/22 скасувати; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга ТОВ "Волиньелектрозбут" подана підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
4.1.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 і врахованого судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
4.1.3. Необхідність відступлення від правового висновку Верховного Суду, зробленого у справі №927/1058/21, обґрунтовано тим, що під час розгляду справи зазначена правова позиція Верховного Суду була сформована щодо іншої редакції Закону №922-VIII, і така правова позиція не може бути релевантною до спірних відносин у рамках даного господарського спору.
4.1.4. Скаржник зазначає про те, що Верховний Суд у справі №927/1058/21 тлумачив норми Закону №922-VIII, які були застосовані судами до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 16.03.2020. Тобто, у період спірних правовідносин, які склались між сторонами спору у справі №927/1058/21 діяла інша редакція закону, зокрема положення пункту 2 частини четвертої статті 36 цього закону. Проте, починаючи з 19.04.2020 положення цієї норми Закону №922-VIII було викладено у новій редакції, зокрема у пункті 2 частини п`ятої статті 41.
4.1.5. За твердженням скаржника, у період укладання оспорюваних додаткових угод (липень - грудень 2021року) діяли принципово інші норми законодавства про публічні закупівлі, які дозволяли сторонам оспорюваних додаткових угод здійснювати розрахунок відсотків зміни ціни від початкової ціни укладеного договору, а у наступних додаткових угодах - від останньої зміни ціни. ТОВ "Волиньелектрозбут", наголошує на тому, що такий підхід повністю узгоджується з нормою, передбаченою у пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, яка безумовно надає право не застосовувати обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару, якщо таким товаром є електрична енергія.
4.1.6. Крім того, на переконання відповідача, постанови Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 та від 18.06.2021 у справі №927/491/19 стосуються правовідносин, які виникли в рамках виконання договорів щодо постачання природного газу. Поряд з тим, ТОВ "Волиньелектрозбут" у спірних правовідносинах є постачальником електричної енергії. Чинним законодавством України, яким врегульовано функціонування ринку електричної енергії передбачено окремий порядок підтвердження коливання цін на електричну енергії, тобто відмінного від порядку який підлягає застосуванню у правовідносинах щодо постачання природного газу. Скаржник зазначає про те, що відповідно до частин п`ятої, шостої статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції. Саме тому довідки Торгово-промислової палати при укладенні оспорюваних додаткових угод не були єдиним доказом, які можуть бути підтвердити коливання ціни електричної енергії у бік збільшення. Всі пропозиції ТОВ "Волиньелектрозбут" щодо збільшення ціни продукції (електроенергії) обґрунтовано даними з сайту ДП "Оператор ринку", як то визначено чинним законодавством, зокрема положеннями статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії".
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Судами встановлено, що за результатами проведеної процедури закупівлі 04.01.2021 між Відділом освіти (споживач) та ТОВ "Волиньелектрозбут" (постачальник) укладено Договір (№23-21/153/1 на постачання електричної енергії), зокрема, постачання 758300 кВт на годину на суму 1 744 090,00 грн.
5.2. Відповідно до пункту 2.1 Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
5.3. Як визначено в Додатку № 1 до Договору, обсяг електричної енергії становить 758300 кВт та ціна становить 2,3 грн за1 кВт.
5.4. Згідно з пунктом 5.1 Розділу V Договору, загальна ціна Договору становить 1 820 000 грн, у т.ч. ПДВ 290 681,00 грн.
5.5. Пунктом 6 Додатку №3 Договору, визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1 - 8 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії) не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Зокрема, зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні ОЕС України.
Для документального підтвердження даних, визнаються такі документи: завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) Звітів про результати роботи РДН/ВДР та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць, які оприлюднюються відповідно до законодавства ДП Оператор ринку.
5.6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час укладання Договору, сторонами було погоджено всі істотні умови договору, а саме: предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону.
5.7. Як встановили суди, після укладання Договору Відділ освіти отримав листи від 07.07.2021 №01/8-2333, від 11.08.2021 №01/8-2728, від 05.10.2021 №01/8-3083, від 09.11.2021 №0-8/3347, від 17.11.2021 №01-8/3479, від 16.12.2021 №01-8/3802 у яких відповідач звертався з пропозицією щодо укладення додаткових угод до договору, у зв`язку з тим, що зросли закупівельні ціни на ринку електричної енергії, що в свою чергу відповідно до положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону є підставою для ТОВ "Волиньелектрозбут" щодо зміни ціни на постачання електричної енергії споживачу за Договором.
5.8. В подальшому, між Відділом освіти та ТОВ "Волиньелектрозбут" було укладено додаткові угоди (із додатками Специфікації цін) до Договору про збільшення ціни за одиницю продукції та кількості продукції (обсягів постачання електричної енергії), зокрема:
- додатковою угодою від 05.02.2021 №1 було зменшено ціну електричної енергії до 2,277408 грн за 1 кВ/год та загальну суму договору до 1 726 958,49 грн;
- додатковою угодою від 14.07.2021 №2 до Договору було збільшено ціну електричної енергії до 2,469685 грн за 1 кВ/год;
- додатковою угодою від 27.08.2021 №3 до Договору було збільшено ціну електричної енергії до 2,2681171 грн за 1 кВ/год;
- додатковою угодою від 20.10.2021 №4 до Договору було збільшено ціну електричної енергії до 2,913784 грн за 1 кВ/год;
- додатковою угодою від 16.11.2021 №5 до Договору було збільшено ціну електричної енергії до 3,169634 грн за 1 кВ/год;
- додатковою угодою від 25.11.2021 №6 до Договору було збільшено ціну електричної енергії до 3,451044 грн за 1 кВ/год;
- додатковою угодою від 26.11.2021 №7 до Договору було збільшено ціну електричної енергії до 3,760567 грн за 1 кВ/год;
- додатковою угодою від 22.12.2021 №8 до Договору було збільшено ціну електричної енергії до 4,101012 грн за 1 кВ/год;
- додатковою угодою від 24.12.2021 №9 до Договору було збільшено ціну електричної енергії до 4,475467 грн за 1 кВ/год.
5.9. Суди встановили, що підставою для укладання додаткових угод №2 - 9 ТОВ "Волиньелектрозбут" визначено наявність обставин збільшення ціни за одиницю електричної енергії. Зокрема, в обґрунтування наявності факту коливання ціни на електричну енергію в період між 05.02.2021, 14.07.2021, 27.08.2021, 20.10.2021, 16.11.2021, 25.11.2021, 26.11.2021, 22.12.2021, 24.12.2021 та, відповідно, підстав для укладання оспорюваних додаткових угод відповідачем надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати та роздруківки з сайту ДП Оператор ринку.
5.10. Проаналізувавши вказані цінові довідки Харківської торгово-промислової палати та роздруківки з сайту ДП Оператор ринку, судами встановилено, що вказаними документами не підтверджується наявність факту коливання ціни на електричну енергію в період між 05.02.2021, 14.07.2021, 27.08.2021, 20.10.2021, 16.11.2021, 25.11.2021, 26.11.2021, 22.12.2021, 24.12.2021. Зокрема, за висновком суду, вказані довідки та роздруківки не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію. У вказаних документах відсутній аналіз вартості ціни на дату укладення Договору та оспорюваних додаткових угод та будь які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку.
5.11. Як встановили суди попередніх інстанцій, за наслідками виконання умов Договору споживання електричної енергії Відділом освіти фактично спожито 621 449,07 кВ/год та сплачено вартість спожитої електричної енергії на загальну суму 1 774 223,68 грн.
5.12. Звертаючись до суду з позовом у даній справі Прокурор вказував на те, що необхідність звернення з даним позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави. Підставою реалізації Прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів. Позивач, як юридична особа, яка здійснює процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів не звертався до суду про стягнення вказаної суми коштів.
5.13. З посиланням на те, що укладання додаткових угод №2 - 9 до Договору призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару), що не відповідає положенням Закону №922-VIII та законодавчо визначеним принципам, за якими мають здійснюватися такі закупівлі, Прокурор звернувся з позовом до суду про визнання таких додаткових угод до договору недійсними та стягнення з відповідача вартості електричної енергії, недопоставленої на виконання договору в розмірі 311 665,41 грн, як безпідставно отриманих грошових коштів.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.3. Предметом касаційного перегляду є судові рішення попередніх інстанцій в частині висновків щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Прокурора про визнання недійсними додаткових угод №2 -9 до Договору та стягнення 311 665,41 грн безпідставно отриманих грошових коштів. Згідно з доводами касаційної скарги ТОВ "Волиньелектрозбут" у частині висновків суду щодо підстав представництва інтересів держави Прокурором у спірних правовідносинах судові рішення попередніх інстанцій жодною із сторін спору не оскаржуються.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків апеляційного господарського суду
7.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними: додаткової угоди від 14.07.2021 №2, додаткової угоди від 27.08.2021 №3, додаткової угоди від 20.10.2021 №4, додаткової угоди від 16.11.2021 №5, додаткової угоди від 25.11.2021 №6, додаткової угоди від 26.11.2021 №7, додаткової угоди від 22.12.2021 №8, додаткової угоди від 24.12.2021 №9 у частині зміни ціни за 1 кВ/год електричної енергії та, відповідно, зміни запланованих обсягів постачання і стягнення з ТОВ "Волиньелектрозбут" на користь Відділу освіти безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 311 665,41 грн.
7.2. У касаційній скарзі ТОВ "Волиньелектрозбут" зазначає про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII та безпідставно залишили поза увагою положення статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії". Скаржник наголошує на тому, що відповідно до частин п`ятої, шостої статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції. Саме тому довідки Торгово-промислової палати при укладенні оспорюваних додаткових угод не були єдиним доказом, які можуть бути підтвердити коливання ціни електричної енергії у бік збільшення. Всі пропозиції ТОВ "Волиньелектрозбут" щодо збільшення ціни продукції (електроенергії) обґрунтовано даними з сайту ДП "Оператор ринку", як то визначено чинним законодавством.
7.3. Також, на переконання відповідача, існує необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №927/1058/21 і врахованого судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, оскільки чинним законодавством України, яким врегульовано функціонування ринку електричної енергії передбачено окремий порядок підтвердження коливання цін на електричну енергії, тобто відмінного від порядку який підлягає застосуванню у правовідносинах щодо постачання природного газу.
7.4. Верховний Суд виходить з такого.
7.5. Так, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
7.6. Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
7.7. Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).