ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/18776/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Полякова К.В.)
від 16.06.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Кравчук Г.А.; судді: Коробенко Г.П., Хрипун О.О.)
від 28.11.2022
у справі № 910/18776/21
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Національного заповіднику "Києво-Печерська лавра"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національна історична бібліотека України, Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра/Чоловічий монастир/ Української Православної Церкви, Музей книги і друкарства України, Державна агенція промоції культури України, Національний музей українського народного декоративного мистецтв
про стягнення 1 175 242,03 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Качкурова С.В.
відповідача - Прокопенко І.І.
Національна історична бібліотека України - Боровський Т.М.
третіх осіб - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національного заповіднику "Києво-Печерська лавра" про стягнення за договором № 521616 (від 22.10.2018, від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021) на постачання теплової енергії у гарячій воді/парі основної заборгованості в розмірі 1 156 126,34 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 156,13 грн, 3 % річних у сумі 2 945,75 грн та пені в розмірі 15 013,81 грн.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" зазначає, що вказана заборгованість виникла внаслідок здійсненого перерозподілу показань спільного приладу обліку теплової енергії (заводський номер 27156) між об`єктами теплоспоживання за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року без врахування адміністративної будівлі ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" та коригування нарахувань за відповідний період за всіма об`єктами, які обліковуються спільним приладом обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/18776/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
2.2. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено наявності правових підстав для покладення на відповідача зобов`язання з оплати вартості спожитої у період з листопада 2018 року по лютий 2021 року теплової енергії у розмірі, який визначений за здійсненим позивачем перерахунком внаслідок неврахування ним наявності з 13.11.2018 окремого лічильника, встановленого в адміністративному будинку ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури".
Крім того, суд першої інстанції встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо стану розрахунків за спірний період як за укладеними з відповідачем договорами від 22.10.2018 №521616, від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021, так і за окремим договором від 13.11.2018 № 521615, укладеним із ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури", що підтвердило би наявність неоплаченої жодним із споживачів теплової енергії на заявлену до стягнення суму основного боргу у розмірі 1 156 126,34 грн.
При цьому суд першої інстанції відхилив і похідні вимоги, такі як стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/18776/21.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 у справі № 910/18776/21, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подало касаційну скаргу, якою просить рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Підставою касаційного оскарження КП "Київтеплоенерго" визначило пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. КП "Київтеплоенерго" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статті 79 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо її застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.
3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.6. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питань застосування під час відносин у сфері теплопостачання, у сукупності та визначення пріоритетності застосування наступних норм права: Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, відповідно до яких, споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно, щомісячно, проводити розрахунки за фактично отриману теплову енергію; Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; статті 526, 610, 629 Цивільного кодексу України.
3.7. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
3.8. Крім того, підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункт 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджені докази надані позивачем.
3.9. У відзиві на касаційну скаргу Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" проти вимог останньої заперечує з підстав, викладених у ньому, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Між КП "Київтеплоенерго" (постачальник) та Національним Києво-Печерським Історико-культурним заповідником (абонент) 22.10.2018 укладено договір №521616 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір від 22.10.2018), предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 2.2.1 договору від 22.10.2018 постачальник зобов`язався постачати абоненту теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору.
Згідно з пунктом 2.3.2. договору від 22.10.2018 абонент зобов`язується виконувати умови договору та порядок оплати, в обсягах та в терміни, які передбачені в додатку №4 до основного договору.
Відповідно до додатку №4 до договору від 12.10.2018 "Порядок розрахунків за теплову енергію":
- абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії (пункт 2);
- в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (пункт 3);
- абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42: - облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, - акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає ЦОК), - акт виконаних робіт (пункт 5);
- абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України (пункт 7).
Пунктом 5 цього договору встановлено, що облік споживання абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку.
Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії в терміни, передбачені в додатку № 1 до договору (пункт 5.3 договору від 22.10.2018).
Згідно з пунктом 4 додатку №1 до цього договору визначена дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число звітного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.
За умовами пункту 6.1.3 договору від 22.10.2018 енергопостачальна організація несе відповідальність за правильність застосування тарифів та достовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію абоненту.
Згідно з додатком №3 до договору від 22.10.2018 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради.
Відповідно до пункту 8.1 договору від 22.10.2018 останній набуває чинності з дня його підписання та діє до моменту його розірвання за письмовою згодою сторін, рішенням суду або в іншому випадку, значеному чинним законодавством.
Пунктами 8.2, 8.3 договору від 22.10.2018 сторони домовилися, що керуючись статтею 631 Цивільного кодексу України, дія договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018. У разі проведення абонентом закупівлі теплової енергії за процедурою, передбаченою Законом України "Про публічні закупівлі", дія цього договору зупиняється на період здійснення постачання теплової енергії за договором, який буде укладено за результатами закупівлі за державні кошти. Після закінчення строку дії такого договору дія цього договору відновлюється автоматично.
Відповідно до додатків до вказаного договору №№ 8, 9 постачання теплової енергії здійснюється до будинків/споруд за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9.
Укладеною 28.09.2020 додатковою угодою до договору від 22.10.2018 сторонами додатки №№ 5, 6, 9 викладено у новій редакції, усі інші умови договору від 22.10.2018, не змінені цією додатковою угодою, залишені в силі.
Між сторонами 04.03.2019 укладено договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521616 (далі - договір від 04.03.2019), предметом якого є постачання, прийняття і оплата товару (теплової енергії) в порядку і строки згідно з цим договором. Договір від 04.03.2019 діяв з 01.01.2019 до 31.12.2019.
Надалі, 10.01.2020 між сторонами укладено договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521616 (далі - договір від 10.01.2020), що діяв з 01.01.2020 до 31.12.2020.
Також, сторонами 12.02.2021 укладено договір про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) №521616 (далі - договір від 12.02.2021), що діяв з 01.01.2021 до 31.12.2021.
Відповідно до пункту 4.2 договорів про закупівлю товару (теплова енергія у гарячій воді/парі) № 521616 від 04.03.2019, від 10.01.2020 та від 12.02.2021 (далі - договори) розрахунки за поставлену теплову енергію проводяться щомісяця шляхом оплати замовником (відповідачем) вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред`явлення учасником (позивачем) рахунка на оплату товару або після підписання сторонами акта приймання - передавання товарної продукції за звітній період згідно з додатком 4.
До рахунка на оплату товарної продукції учасником додаються: облікові картки за звітний період, акти приймання - передавання товарної продукції за звітний період та акти звіряння розрахунків на звітну дату (пункт 4.3 договорів).
Згідно з пунктом 6.1.1 договорів замовник зобов`язаний додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром обсягів, які визначені у додатку № 1 до договорів, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
За змістом пункту 6.1.2 договорів замовник зобов`язаний виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договорів.
Пункт 6.1.22 договорів визначає, що замовник зобов`язаний споживати, у разі, якщо він є бюджетною установою, теплову енергію виключно в межах коштів, передбачених кошторисом витрат фінансування видатків як на поточне споживання, так і на покриття заборгованості, з наданням учаснику кошторису витрат на кожний рік (з розбивкою поквартально, помісячно).
Згідно з пунктом 7.5.3 договорів учасник (позивач) несе відповідальність за правильність застосування тарифів та достовірність визначення обсягів постачання теплової енергії замовнику.
Відповідно до пункту 11.1 договорів від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021 останні укладені на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та у зв`язку з безперервним технічним процесом постачання теплової енергії. Сторони дійшли згоди вважати додатками до даних договорів від 04.03.2019, від 10.01.2020, від 12.02.2021 додатки до договору на постачання теплової енергії від 22.10.2018 №521616 (основного договору), викладених у нових редакціях основного договору.
Позивач стверджує, що починаючи з листопада 2018 року нарахування за поставлену відповідачу теплову енергію здійснювалось на підставі спільного приладу обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), який встановлено на загальному тепловому вводі останнього за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9. Даний прилад обліку теплової енергії додатково обліковує споживання теплової енергії групи будівель наступних споживачів: Музею історії України; Національної спілки художників; Свято-Успенської Києво-Печерської лаври; Київської митрополії УПЦ, ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури".
У березні 2021 року позивачем здійснено обстеження приладу обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), що встановлений за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9, у результаті чого встановлено, що такий засіб обліку не обліковує теплову енергію для потреб адміністративної будівлі ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" (встановлено окремий засіб обліку для обліку спожитої теплової енергії).
Відповідно до протоколу від 23.06.2021 № 28 засідання комісії з перерахунків за теплову енергію та комунальні послуги юридичним споживачам РВЗ № 5, вирішено провести перерозподіл показань спільного приладу обліку теплової енергії № 27156 між об`єктами теплоспоживання за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року без врахування адміністративної будівлі ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" та здійснення коригування нарахувань за відповідний період за всіма об`єктами, які обліковуються спільним теплолічильником: 521616 (о/p 52617 521660, 521620, 521704) у бік збільшення на 736,748243 Гкал сумою 963 438,62 грн.
Відтак, позивач здійснив перерозподіл показань спільного приладу обліку теплової енергії (заводський номер 27156) між об`єктами теплоспоживання за період з листопада 2018 року по лютий 2021 року без врахування адміністративної будівлі ГО "Українське товариство охорони пам`яток історії та культури" та коригування нарахувань за відповідний період за всіма об`єктами, які обліковуються спільним приладом обліку теплової енергії типу SA-94 (заводський номер 27156), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 9.
Із розрахунку позивача слідує, що заборгованість відповідача за спожиту з листопада 2018 року по лютий 2021 року теплову енергію станом на 01.08.2021 становить 1 156 126,34 грн, з якої:
- за договором від 22.10.2018 зa період з 01.11.2018 по 31.12.2018 - 137 424,40 грн;
- за договором від 04.03.2019 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 342 859,85 грн;
- за договором від 10.01.2020 за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 448 994,40 грн;
- за договором від 12.02.2021 за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 - 226 847,70 грн.
Також позивачем надано корінці нарядів на включення та відключення об`єктів теплопостачання, відомості обліку споживання теплової енергії відповідачем та дані щодо розрахунку відповідачем за спожиту теплову енергію.
У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача з листами від 01.07.2021 №30/3/2/9565 та від 01.10.2021 №30/3/2/15684 щодо здійсненого перерахунку та коригування нарахувань. До листа від 01.07.2021 додано оборотно-сальдову відомість, акт звіряння розрахунків за теплову енергію та акт приймання-передавання товарної продукції.
Оскільки відповідач не сплатив зазначену заборгованість, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, одночасно заявивши вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованих пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Однією з підстав касаційного оскарження КП "Київтеплоенерго" зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статті 79 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо її застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.
У контексті статті 287 Господарського процесуального кодексу України для встановлення подібності правовідносин враховується склад таких правовідносин, а саме: суб`єкт, об`єкт та зміст (взаємні права та обов`язки). Разом з тим наявності простої тотожності цих трьох критеріїв замало і врахування лише їх не завжди є правильним. Тому, судова практика визнає судовими рішеннями у подібних правовідносинах такі рішення, де подібними є: 1) предмети спору, 2) підстави позову, 3) зміст позовних вимог, 4) встановлені судом фактичні обставини, а також має місце 5) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Положення статті 287 Господарського процесуального кодексу України спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства.
Для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України) та пункту 5 частини першої статті 396 Цивільного процесуального кодексу України (пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України; пункту 5 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.