ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 922/3732/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Сухового В. Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Костюк О. В.,
Фізичної особи-підприємця Куцина Андрія Васильовича - Саніна А. О.,
Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області - не з`явився,
Малоданилівської селищної ради Харківської області - не з`явився,
Харківської обласної державної адміністрації - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 (у складі колегії суддів: Зубченко І. В. (головуючий), Радіонова О. О., Чернота Л. Ф.)
та рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 (суддя Аріт К. В.)
у справі № 922/3732/20
за позовом Фізичної особи-підприємця Куцина Андрія Васильовича
до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Малоданилівської селищної ради Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації,
про визнання права користування,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року Фізична особа-підприємець Куцин Андрій Васильович (далі - ФОП Куцин А. В.) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Дергачівської районної державної адміністрації про визнання права користування на умовах оренди (у тому числі права на оформлення технічної документації із землеустрою) земельною ділянкою площею 0,6319 га для обслуговування оздоровчої воднолижної бази, яка знаходиться на території Малоданилівської селищної ради, за межами населеного пункту.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 позов задоволено. Визнано за ФОП Куциним А. В. право користування на умовах оренди (в тому числі право на оформлення технічної документації із землеустрою) земельною ділянкою площею 0,6319 га для обслуговування оздоровчої воднолижної бази, яка знаходиться на території Малоданилівської селищної ради, за межами населеного пункту.
У січні 2022 року Заступник керівника Харківської обласної прокуратури, який не брав участі у справі № 922/3732/20, в інтересах держави в особі Малоданилівської селищної ради, Харківської обласної державної адміністрації, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2021.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Малоданилівську селищну раду та Харківську обласну державну адміністрацію.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ФОП Куцина А. В. задоволено. Визнано за ФОП Куциним А. В. право користування на умовах оренди (у тому числі право на оформлення технічної документації із землеустрою) земельною ділянкою площею 0,6319 га для обслуговування оздоровчої воднолижної бази, яка знаходиться на території Малоданилівської селищної ради, за межами населеного пункту.
Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2022 року Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022, рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 922/3732/20 за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.02.2023.
ФОП Куцин А. В. у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Малоданилівська селищна рада звернулась до Верховного Суду із заявою, у якій просить розглянути касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури без участі її представника та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Дергачівська районна державна адміністрація, Малоданилівська селищна рада, Харківська обласна державна адміністрація в судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, заяву Малоданилівська селищна рада про розгляд справи без участі її представника та те, що інші учасники справи не зверталися до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Офісу Генерального прокурора, ФОП Куцина А. В., дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації від 26.07.2004 № 260 "Про передачу земельної ділянки в оренду приватному підприємцю Куцину А. В." затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємцю Куцину А. В. та передано приватному підприємцю Куцину А.В. в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 1,8014 га, яка знаходиться на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту, для розташування оздоровчої воднолижної бази.
03.09.2004 між Дергачівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та приватним підприємцем Куциним А. В. укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування оздоровчої воднолижної бази, яка знаходиться на території Малоданилівської селищної ради за межами населеного пункту.
Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,8014 га.
Договір укладено на 49 років (пункт 8 договору).
Договір оренди земельної ділянки зареєстровано в Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.09.2004 за № 18.
Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 06.09.2004 Дергачівська районна державна адміністрація передала, а приватний підприємець Куцин А. В. прийняв земельну ділянку загальною площею 1,8014 га, яка розміщена на території Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області за межами населеного пункту для розташування оздоровчої воднолижної бази.
У подальшому земельна ділянка площею 1,8014 га була поділена на дві земельні ділянки площею 1,1695 га та площею 0,6319 га.
На підставі розпорядженням голови Дергачівської районної державної адміністрації від 05.03.2005 № 97 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення суб`єкту підприємницької діяльності-фізичній особі Куцину А. В." 11.03.2005 між Дергачівською районною державною адміністрацією та суб`єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Куциним А. В. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,1695 га, розташованої за межами населеного пункту на території Малоданилівської селищної ради для розташування оздоровчої воднолижної бази.
07.06.2005 позивачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,1695 (серія ЯА № 453656).
Сформованій земельній ділянці площею 1,1695 га присвоєно кадастровий номер 6322055900:10:000:0019.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до довідки Дергачівського районного відділу земельних ресурсів земельній ділянці площею 0,6319 га було присвоєно кадастровий номер 6322055900.10.000.0021, про що зроблено запис у книзі реєстрації за №3-1093 від 08.06.2005.
У 2005 році на замовлення ФОП Куциним А.В. була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та підготовки документів для складання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Малоданилівської селищної ради.
Зазначена технічна документація була погоджена висновком Дергачівського районного відділу земельних ресурсів від 23.06.2005.
Листом від 01.07.2005 Дергачівська районна державна адміністрація повідомила позивача про надання дозволу на укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 03.09.2004 на земельну ділянку площею 0,6319 га рекреаційного призначення на території Малоданилівської склищної ради та повідомила про необхідність надати на розгляд до адміністрації відповідні документи.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що 12.10.2020 ФОП Куцин А. В. звернувся до Дергачівської районної державної адміністрації з листом про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування оздоровчої воднолижної бази, розташованої на території Малоданилівської селищної ради.
16.10.2020 Дергачівська районна державна адміністрація усно повідомила ФОП Куцина А. В. про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та про те, що письмова відповідь буде направлена йому у місячний строк.
ФОП Куцин А. В., звертаючись до суду з вимогами про визнання права користування на умовах оренди (у тому числі права на оформлення технічної документації із землеустрою) земельною ділянкою, в обґрунтування послався на те, що на підставі договору оренди землі від 03.09.2004 має право на користування земельною ділянкою площею 0,6319 га, оскільки у зв`язку із поділом земельної ділянки площею 1,8014 га зазначений договір не припинив свою дію, а продовжує діяти на зменшену площу земельної ділянки, однак таке право не визнається відповідачем.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що починаючи з 08.06.2005 істотна умова договору оренди землі від 03.09.2004 щодо об`єкту оренди - земельної ділянки площею 1,8014 га, після її поділу змінилася лише в частині меж та площі земельної ділянки, інші істотні умови договору залишилися без змін, а тому умови договору оренди продовжують діяти на земельну ділянку зі зменшеною площею 0,6319 га. Також, враховуючи те, що позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд першої інстанції дійшов висновку, що право на оформлення документації із землеустрою є складовою права користування земельної ділянкою та похідним від такого права, тому в разі визнання судом права користування земельною ділянкою позивач автоматично набуде і право на оформлення документації із землеустрою. Крім того судом першої інстанції зазначено, що відмова у задоволенні позовних вимог призведе до порушення прав позивача на мирне володіння спірним майном (на умовах оренди).
Суд апеляційної інстанції, скасував рішення суду першої інстанції та залучив до участі у справі третіх осіб. Встановивши наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави, погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
У поданій касаційній скарзі Заступник керівника Харківської обласної прокуратури послався на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення статей 1, 13, 14, 41, 50 Конституції України, статей 11, 16, 627, 631, 638, 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 116, 124, 125, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 13,18, 20 Закону України "Про оренду землі" та не враховано висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 812/778/17, від 20.06.2018 у справі № 915/825/17, від 16.09.2019 у справі № 922/2209/18, від 01.07.2020 у справі № 910/9028/19, від 14.03.2019 у справі № 915/182/17, від 26.11.2019 у справі № 925/1285/18, від 05.02.2020 у справі № 923/200/19, від 22.01.2020 у справі № 927/409/19.
Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку
Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Згідно зі статтею статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статті 45 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачем у судовому процесі є особа, якій пред`явлено позовну вимогу.
Отже, належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.
Так, належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного матеріального правовідношення (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09).
Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Згідно з положеннями статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, постановах Верховного суду від 26.11.19 у справі № 905/386/18, від 31.08.21 у справі № 921/273/20).
Право користування земельними ділянками державної і комунальної власності набувається та реалізується на підставах, визначених Конституцією України, ЗК України, а також іншими законами, що видаються відповідно до них.