ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 917/1150/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Полтавської обласної ради та першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 (колегія суддів: Пуль О.А. - головуючий, Білоусова Я.О., Тарасова І.В.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021 (суддя Киричук О.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробіт"
до Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства "Полтавапаливо",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Полтавська обласна рада,
за участі Полтавської обласної прокуратури,
про стягнення коштів
за участю:
позивача: Білик О.М. (директор)
третьої особи: Фурманов О.В. (самопредставництво)
прокурора: Кузнецова Ю.В. (посвідчення)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробіт" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства "Полтавапаливо" (далі - Підприємство), у якому просило стягнути 1 890 000 грн заборгованості.
1.2 Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив умови договору про надання поворотної фінансової допомоги від 09.06.2020 № 5 (далі - Договір) щодо повернення коштів.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Полтавської області від 31.08.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022, позов задоволено повністю.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що матеріали справи не містять доказів повернення позивачу поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 890 000 грн, тоді як з огляду на положення пунктів 2.3, 3.1, 7.1 і 7.2 Договору строк виконання відповідачем зобов`язання по поверненню вказаних коштів є таким, що настав.
3. Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі Полтавська обласна рада (далі - Рада) просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги Рада посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 718/2187/15-ц.
3.3 Також, за твердженням Ради, суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.4 Перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор) у касаційній скарзі просить зазначені постанову Східного апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду Полтавської області скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Заявник касаційної скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що між Товариством (надавач) та Підприємством (отримувач) укладено Договір, за умовами якого: надавач надає отримувачу поворотну фінансову допомогу, яку отримувач зобов`язується повернути в порядку та на умовах, передбачених даним Договором (пункт 1.1); поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 1 890 000,00 грн, без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається надавачем не пізніше ніж через 1 (один) робочий день з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів на поточний рахунок отримувача з поточного рахунку або іншого рахунку надавача (пункт 2.1); поворотна фінансова допомога надається терміном на 1 (один) місяць з дати підписання даного договору (пункт 2.3); поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою надавача (пункт 3.1); надавач має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це отримувача за 10 робочих днів (пункт 7.1).
4.2 Також суди встановили, що Товариство відповідно до умов Договору виконало свої зобов`язання та надало Підприємству грошові кошти в сумі 1 890 000,00 грн у якості поворотної фінансової допомоги, що підтверджується банківською випискою за 10.06.2020.
4.3 Позивач 10.07.2020 на адресу відповідача скерував вимогу № 1 про повернення коштів, в якій просив протягом одного календарного дня повернути Товариству кошти в сумі 1 890 000,00 грн, отримані у якості поворотної фінансової допомоги, шляхом їх перерахунку на відповідні банківські реквізити.
Проте за результатами розгляду вимоги відповідач надав відповідь від 13.07.2020 № 01-1/225, в якій повідомив, що у зв`язку з відсутністю на банківських рахунках Підприємства коштів у вказаній сумі повернути отриману поворотну фінансову допомогу не убачається за можливе.
4.4 Суди, вирішуючи спір у цій справі, дійшли висновку про задоволення позову, оскільки Договір є дійсним і обов`язковим для виконання сторонами; матеріали справи не містять доказів повернення позивачу поворотної фінансової допомоги в розмірі 1 890 000 грн., тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання по поверненню вказаних коштів є таким, що настав.
4.5 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.6 Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.