ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 826/3616/18
адміністративне провадження № К/9901/6358/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Прод" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2020 року (прийняте в складі: головуючого судді Шрамко Ю.Т.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Епель О.В., суддів Губської Л.В., Шурка О.І.)
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Прод" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.12.2017 №№ 00009341402, 00009351402, 00009361402.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що всі контрагенти позивача, щодо яких проводилась перевірка, а саме ТОВ "Юніон Брок" є діючим суб`єктом господарювання, всі господарські операції з цим контрагентом мають реальний характер та підтверджені необхідними документами, оформленими відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року позовні вимоги було задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 08.12.2017 року №00009341402, №00009351402 та №00009361402. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій зазначали, що господарські операції позивача із його контрагентом є реальними, підтверджуються належним чином оформленими бухгалтерськими та первинними документами позивача.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. 25 лютого 2021 року податковий орган не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судоми попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі №826/3616/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/3616/18 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосовано норми права (п. 198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198, п. 200.4 статті 200 ПК України), викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 у справі № 826/26660/15, від 31.10.2019 у справі № 826/11162/15, від 14.01.2020 у справі № 826/9925/14, 24.10.2019 року по справі №826/532/16, 12.06.2020 у справі № 826/9334/16, від 05.05.2020 року у справі № 826/14426/16, від 24.10.2019 року по справі №826/532/16, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
5.3. Податковий орган указує, що до перевірки не було надано жодного документу, який підтверджував би транспортування, перевезення товару, який було придбано у ТОВ "Юніон Брок"; відомостей щодо матеріально-відповідальних осіб, тощо.
5.4. Відповідач звертає увагу на те, що саме товарно-транспортна накладна є єдиним юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а отже оприбуткування Позивачем товарів згідно умов договорів не підтверджено відповідними доказами.
5.5. Крім того, податковий орган акцентує увагу на тому, Товариство не мало реальної можливості для вчинення відповідних операцій, що позивачем не надано доказів транспортування товару, що директор ТОВ "Юніон Брок" Карчевський М.М. у рамках кримінального провадження № 32017100040000028 надав пояснення про те, що він не приймав участі в господарській діяльності цього товариства.
5.6. Контролюючий орган наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки та взагалі залишено поза увагою судів обставини щодо можливості виконання обсягу робіт на виконання укладених договорів з контрагентом, оскільки відсутні необхідні виробничі потужності, відсутність достатньої кількості трудових ресурсів, а також позивачем не надано первинних документів, які повинні бути у позивача на виконання вимог договорів поставки,, надано пояснення посадової особи щодо, яким вона заперечує свою участь у здійсненні господарської діяльності підприємства чим грубо порушено принцип офіційного з`ясування обставин справи, що є прямою підставою для касаційного оскарження неправомірно винесених рішень судів першої та апеляційної інстанції відповідно до п. 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази.
6. Станом на час розгляду справи письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
7. 08 липня 2021 року справа №826/3616/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що у період із 05.11.2017 по 15.11.2017 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укр-Прод" щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ "Юніон Брок" за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 та з 01.11.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт перевірки № 482/26-15-14-02-01-14/39621432 від 22.11.2017.
9. Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:
- п.п. 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість (також далі - ПДВ) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 208000,00 грн., в тому числі за вересень 2016 р. в сумі 68616,00 грн., за листопад 2016 р. в сумі 69431,00 грн., за грудень 2016 р. в сумі 69953,00 грн.;
- п.п. 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено показники рядку 21 "Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)" у грудні 2016 р. на суму 3205,00 грн.;
- п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, п. 5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", п.п. 6, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 № 27/4248, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік в сумі 191205,00 грн.
10. За результатами адміністративного оскарження висновки акта перевірки його залишено без змін.
11. На підставі зазначеного акта перевірки 08.12.2017 відповідачем у відношенні позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:
1) № 00009341402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 239006,25 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 191205,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 47801,25 грн.;
2) № 00009351402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 260000,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 208000,00 грн., а за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 52000,00 грн.;
3) № 00009361402, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) по ПДВ за декларацією № 9265267548 від 15.01.2017 за грудень 2016 року, сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, - 3205,00 грн.
12. За результатами адміністративного (досудового) оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 16.02.2018 № 5677/6/99-99-11-01-02-25 вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
13. Товариство, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 08.12.2017 №№ 00009341402, 00009351402, 00009361402, звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
V. Оцінка Верховного Суду
14. Спірним питання у цій справі правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям ТОВ "Юніон Брок" за період з 01.09.2016 по 30.09.2016 та з 01.11.2016 по 31.12.2016.
15. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
16. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
17. Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
18. За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
19. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
20. Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
21. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).
22. Згідно абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
23. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
24. Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
25. За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
26. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.