ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 712/8692/16-а
касаційне провадження № К/9901/45116/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Черкаської митниці ДФС на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 10.11.2016 (суддя - Троян Т.Є.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 (головуючий суддя - Межевич М.В., судді - Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці ДФС про скасування постанов у справі про порушення митних правил,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Черкаської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, контролюючий орган), у якому просив скасувати постанови Митниці від 21.07.2016 у справі про порушення митних правил №50/90200/16, №51/90200/16, №52/90200/16.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у митних деклараціях позивачем був вказаний код УКТЗЕД 8418690090 на підставі відомостей, що містились у товаросупровідних та комерційних документах, наданих відправником, були наведені якісні, кількісні та вартісні характеристики товару, при цьому автентичність зазначених документів Митницею не заперечувалася та не була спростована під час митного оформлення товару.
Соснівський районний суд міста Черкаси постановою від 10.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, позов задовольнив, скасував постанови Митниці від 21.07.2016 у справі про порушення митних правил №50/90200/16, №51/90200/16, №52/90200/16.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що декларування позивачем коду УКТЗЕД 8418690090 було здійснено на підставі відомостей, що містились у товаросупровідних та комерційних документах, наданих відправником, при цьому автентичність зазначених документів Митницею не заперечувалася під час митного оформлення товару. Відповідач не довів, що неправильне встановлення кодів товарної номенклатури було здійснено позивачем у зв`язку з недостовірною інформацією у митних деклараціях, підписаних позивачем, оскільки у таких деклараціях були наведені якісні, кількісні та вартісні характеристики товару, доводів про недостовірність яких відповідач не навів. При митному оформленні відповідач, у випадку незгоди з віднесенням товару до певного коду товарної номенклатури, мав можливість прийняти відповідне рішення про визначення коду товару, однак таким правом не скористався.
Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.07.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку відповідача, висновки судів щодо відсутності винних дій позивача щодо внесення недостовірної інформації у декларацію стосовно класифікації товару з огляду на те, що товар був пропущений на митну територію України, не відповідає фактичним обставинам у даній справі та нормам митного законодавства, що регулює порядок декларування товарів. Контролюючий орган зазначає, що відомості, зазначені у графах 31, 33 та 47 митних декларацій, в яких наводяться опис товару, дані про код товару згідно з УКТ ЗЕД та відомості про нарахування митних платежів, заповнюються декларантом самостійно і він несе юридичну відповідальність за недостовірність таких відомостей. Відповідач доводить, що позивачем у митних деклараціях були зазначені недостовірні відомості щодо товару та відповідно неправильно було віднесено такий товар до певного коду УКТ ЗЕД.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 №1401-VІІІ, який набрав чинності з 30.09.2016, статтею 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147- VІІІ, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14.02.2023 прийняв касаційну скаргу Митниці до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 15.02.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що ТОВ "Ахмед Яр Уа" (далі - Товариство) у березні 2014 року було здійснене митне оформлення товару №4 - "холодильне обладнання: мультикомпресорна система конденсаторного типу (3800х1300х1200) -1 шт.; мультикомпресорна система конденсаторного типу (3600х1300х1200) -2 шт., не заправлені фріоном, що надійшли на виконання контракту від 10.01.2013 №001-041. В ході проведення митного оформлення, ввезеного обладнання, підприємством було подано митну декларацію №902050000/2014/001844, згідно якої ввезене обладнання позивачем самостійно класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 8418690090. Разом з декларацією до митного оформлення було подано: інвойс №607491 від 07.03.2014; пакувальний лист б/н від 07.03.2014; CMR A№008182 від 07.03.2014; карнет TIR XЕ. 75387918 від 08.03.2014.
У серпні 2014 року Товариством було здійснене митне оформлення товару №2 -"холодильне обладнання: мультикомпресорна система конденсаторного типу (4300х1550х2000)-1 шт., не заправлена фріоном, що надійшла на виконання контракту від 10.01.2013 №001-041. В ході проведення митного оформлення, ввезеного обладнання, підприємством було подано митну декларацію №902050000/2014/007459, згідно якої ввезене обладнання позивачем самостійно класифіковано за кодом УКТЗЕД 8418690090. Разом з декларацією до митного оформлення було подано: інвойс №122165 від 05.08.2014; пакувальний лист б/н від 05.08.2014; CMR A№008407 від 06.08.2014; карнет TIR SX. 75920617 від 06.08.2014, сертифікат про походження товару В0999885 від 06.08.2014.
У вересні 2014 року Товариством було здійснене митне оформлення товару №1 - "промислові холодильні установки: мультикомпресорна система конденсаторного типу (4200х1400х2000)-1 шт., що надійшла на виконання контракту від 10.01.2013 №001-041. У ході проведення митного оформлення, ввезеного обладнання, підприємством було подано митну декларацію №902060000/2014/204905, згідно якої ввезене обладнання позивачем самостійно класифіковано за кодом УКТЗЕД 8418690090. Як вбачається із матеріалів справи разом з декларацією до митного оформлення було подано: інвойс №122289 від 16.09.2014; пакувальний лист б/н від 16.09.2014; CMR №008481 від 18.09.2014; карнет TIR SX. 75920617 від 18.09.2014, сертифікат про походження товару В0870738 від 18.09.2014.
Управлінням було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 21.04.2016 №19/23-00-22-0606/35274221, за висновками якого Товариством за митною декларацією №902050000/2014/001844 занижено податкові зобов`язання із сплати ввізного мита в сумі 12535,05 грн та податку на додану вартість у розмірі 2507,01 грн, всього на загальну суму 15042,06 грн; за митною декларацією №902050000/2014/007459 занижено податкові зобов`язання із сплати ввізного мита в сумі 7124,33 грн та податку на додану вартість у розмірі 1424,87 грн, всього на загальну суму 8549,20 грн; за митною декларацією №902060000/2014/204905 занижено податкові зобов`язання із сплати ввізного мита в сумі 12536,38 грн та податку на додану вартість у розмірі 2507,27 грн, всього на загальну суму 15043,65 грн.
За висновками акту перевірки товар, який декларувався за вказаними вище митними деклараціями класифікується за кодом згідно УКТЗЕД 8414308190 (ставка мита -5%), замість заявленого декларантом коду 8418690090 (ставка ввізного мита - 0%), а надані Товариством до митного оформлення документи містять розбіжності з документами, виявленими в ході перевірки.
На підставі висновків акту перевірки постановами Митниці від 21.07.2016 у справах про порушення митних правил №50/90200/16, №51/90200/16 та №52/90200/16 позивача, працюючого на час вчинення керівником Товариства було визнано винним у вчиненні порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку із порушенням положень Закону України "Про Митний тариф", пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ввізного мита та податку на додану вартість, визначеного Товариством за митними деклараціями від 12.03.2014 №902050000/2014/001844 на загальну суму 15042,06 грн, від 11.08.2014 №902050000/2014/007459 на загальну суму 8549,20 грн, від 24.09.2014 №902060000/2014/204905 на загальну суму 15043,65 грн. Вказаними постановами Митниці на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі триста відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 45126,18 грн, 25647,60 грн та 45130,95 грн відповідно.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем рішень в частині, що оскаржується, Верховний Суд виходить із такого.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 1 МК України визначено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Спірні правовідносини у даній справі регулюються МК України.
Згідно з частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.