ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 1740/2380/18
адміністративне провадження № К/9901/12948/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2019 року у справі № 1740/2380/18 за позовом Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,
УСТАНОВИВ :
У вересні 2018 року Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг (далі - позивач, Рівненське ШЕУ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги. А саме, позивач, вважаючи висновки контролюючого органу, зроблені за результатами перевірки позивача, надуманими та безпідставними, просив:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення
№ 0005501401 від 12 червня 2018 року про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 2 070 719 грн. основного боргу та 517 680 грн. штрафних санкцій;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення
№ 0005491401 від 12 червня 2018 року про донарахування податку на додану вартість на суму 323 672 грн. та 80 918 грн. штрафних санкцій;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення
№ 0001481306 від 12 червня 2018 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 95 015,50 грн. та 12 323,84 грн. нарахованої пені;
визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-29 від 12 червня 2018 року по єдиному внеску на суму 32 140,92 грн.;
визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12 червня 2018 року № 0000471306 в розмірі 17777,03 грн.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 10 грудня
2018 року позов Рівненського ШЕУ задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 12 червня 2018 року № 0005501401 та № 0005491401. У задоволенні позову в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення
№ 0001481306 від 12 червня 2018 року, вимоги про сплату боргу № Ю-29 від 12 червня 2018 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000471306 від 12 червня 2018 року - судом відмовлено.
Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції виходив з того, що зазначення у видатковій накладні номенклатури товару іншого (гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С), ніж позивач придбав у реальності (гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150C) не змінює правової природи понесених витрат і не є підставою для виключення витрат понесених на придбання такого асфальтоукладчика зі складу валових витрат підприємства.
У рішенні вказано, що отримані позивачем кошти, у розмірі
9200000 грн. за своєю правовою природою являються внеском учасника підприємства та не включаються до складу доходу, а контролюючий орган описуючи правопорушення змінив правову природу отриманих коштів, в результаті чого помилково кваліфікував останні в якості безоплатно одержаних оборотних активів.
Щодо сумнівів контролюючого органу стосовно факту здійснення поставок товару позивачу, судом першої інстанції наголошено, що документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Обставини придбання товару позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалбуд-М" підтверджені належними та допустимими доказами.
Судом зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Також акцентовано на безпідставність тверджень контролюючого орану, що відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, свідчить про нереальність правових наслідків обумовлених договорами.
У рішення також зазначено, що Рівненським ШЕУ правомірно віднесено вартість поточного ремонту ангару для збереження солі до складу витрат підприємства, а твердження контролюючого органу щодо поліпшення об`єкта, що призвело до збільшення майбутніх вигод є безпідставним та не підтверджуються матеріалами справи.
На спростування порушень за наслідками яких прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001481306 від 12 червня 2018 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 95 015,50 грн. та 12323,84 грн. нарахованої пені, вимога про сплату боргу № Ю-29 від 12 червня 2018 року по єдиному внеску на суму 32140,92 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12 червня 2018 року №0000471306 на застосування штрафу в розмірі 17 777,03 грн. - позивачем не надано жодних доказів, а тому суд дійшов висновку про правомірність вказаних рішень та вимоги.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанцій в частині задоволення позовних вимог Рівненського ШЕУ звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 4 квітня 2019 року залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
ГУ ДФС у Рівненській області звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду з касаційною скаргою, у якій просили рішення Рівненського окружного адміністративного суду від
10 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 квітня 2019 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову позивачу відмовити повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у позивача відсутні первинні документи на отримання гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150C, а отже з липня 2017 року позивач безпідставно нарахував щомісячно амортизаційні відрахування в сумі 35 515,87 грн. по даному засобу. Загальна сума амортизаційних відрахувань за липень-грудень 2017 року складає
213 095,22 грн.
Скаржник наголошує, що оскільки позивач станом на 31 грудня
2017 року не вніс зміни до статутного фонду на суму коштів отриманих від Рівненської міської ради в розмірі 9 200 000 грн, то ці кошти є безоплатно одержаними оборотними активами та підлягають включенню до складу доходу підприємства і повинні бути оподатковані, чого позивачем зроблено не було.
На думку відповідача, задекларована позивачем господарська операція із придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалбуд-М" (далі - ТОВ "Реалбуд-М") товарно-матеріальних цінностей не відбулася у дійсності, а фактично мала місце реалізація товару, джерело походження якого не встановлено.
У касаційній скарзі наголошено, що оскільки перевіркою було встановлено відсутність у позивача первинних бухгалтерських документів з належним чином оформленими обов`язковими реквізитами, які опосередковують отримання активів (послуг) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніотрансбілдінг" (далі - ТОВ "Юніотрансбілдінг") на суму 1601688 грн., то такі кошти є безоплатно отримані позивачем та підлягають оподаткуванню.
Скаржник стверджує, що оскільки позивачем виконано поліпшення ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького, 25, м. Рівне шляхом його модифікації/модернізації з метою подовження терміну експлуатації, у тому числі й покращення якості та умов експлуатації, то такі поліпшення повинні бути віднесені платником податків до збільшення первісної вартості об`єкта.
Статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша, друга).
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень виданих ГУ ДФС у Рівненській області № 686/17-00-14-01, № 687/17-00-14-01, № 688/17-00-14-01, № 689/17-00-14-01, № 690/17-00-14-01, № 691/17-00-14-01 від 30 березня 2018 року та плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІ квартал 2018 року на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 22 березня 2018 року № 939 відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Рівненського ШЕУ за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року за результатами якої складено акт № 1309/17-00-14-01/13974620 від 23 травня 2018 року.
За результатами перевірки зроблено висновки, що позивач порушив вимоги:
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 2 070 719 грн.;
- підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, підпункту 265.7.5 пункту 265.7 статті 265 розділу ХІІ Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасно подані декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015-2017 роки;
- пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі
323 672 грн.;
- пункту 51.1 статті 51 глави 2, підпункту "Б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, а саме, подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 1-4 квартали 2015-2017 років не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку;
- підпунктів 14.1.156, 14.1.175, 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пункту 31.1 статті 31, пункту 54.2 статті 54, абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 та підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному перерахуванні до бюджету узгоджених сум податкових зобов`язань по податку з доходів фізичних осіб;
- підпунктів 1.4, 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір;
- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7, частин 5, 13 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" що призвело до заниження єдиного внеску.
На підставі акту перевірки № 1309/17-00-14-01/13974620 від 23 травня 2018 року Головним управлінням ДФС в Рівненській області було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:
- № 0005501401 від 12 червня 2018 року про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 2 070 719 грн. основного зобов`язання та 517 680 грн штрафних санкцій;
- № 0005491401 від 12 червня 2018 року про донарахування податку на додану вартість на суму 323 672 грн. та 80 918 грн. штрафних санкцій;
- № 0001481306 від 12 червня 2018 року про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 95 015,50 грн. та 12 323,84 грн. нарахованої пені;
- вимогу про сплату боргу № Ю-29 від 12 червня 2018 року по єдиному внеску на суму 32 140,92 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12 червня 2018 року
№ 0000471306 на суму 17 777,03 грн.
Досліджуючи матеріали справи та переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, виходить з наступного:
1. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у 2016 році був замовником тендерних закупівель щодо придбання гусеничного асфальтоукладчика BOMAG марки BF600C, або іншого еквівалентного. Членами комітету конкурсних торгів переможцем було визнано Tовариство з обмеженою відповідальністю "Світанок Аґро-Захід" (далі - ТОВ "Світанок Аґро-Захід"). В подальшому (19 вересня 2016 року) між позивачем (покупцем) та ТОВ "Світанок Аґро-Захід" (продавцем) було укладено договір № ПО-622285 про закупівлю товарів за державні кошти, а саме: гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки SD 135С. Загальна вартість товару становить 3 580 000 грн., в тому числі ПДВ 596 666,67 грн. Строк поставки був визначений на вересень-грудень 2016 року. 20 жовтня 2016 року за вказаним договором позивачем проведена оплата у сумі 1 074 000 грн. та 26 грудня
2016 року - у сумі 2 506 000 грн., всього у сумі 3 580 000 грн.
Згідно видаткової накладної від 26 грудня 2016 року № РН-000005 та податкових накладних № 5 від 21 жовтня 2016 та № 6 від 27 грудня 2016 року, виписаних ТОВ "Світанок Аґро-Захід" для позивача, вказано номенклатуру товару - гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С 1 штука. Ціна без ПДВ 2983333,33 грн., ПДВ 596666,67 грн.
Відповідно до даних ІС "Податковий блок" та ІАС "Інспектор 2006", протягом 2016 року ТОВ "Світанок Аґро-Захід" ввезено на митну територію України лише гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С згідно ВМД № 22873 від фірми "Trade Exim Group Sp. Zo.o." через відділ митного оформлення № 2 митного поста "Рівне-центральний".
У Рівненського ШЕУ відсутні первинні документи на отримання гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С, що ввезений на митну територію України ТОВ "Світанок Аґро-Захід". Разом з тим, по даних бухгалтерського обліку гусеничний асфальтоукладчик вказаної марки оприбутковано та відображено бухгалтерською проводкою дебет рахунку 152 кредит 631 на суму 2983333,33 грн.
З липня 2017 року позивач щомісячно нараховує амортизаційні відрахування в сумі 35 515,87 грн. по гусеничному асфальтоукладчику DYNAPAC марки F150С. Всього нараховано амортизаційних відрахувань за липень-грудень 2017 року в сумі 213 095,22 грн.
З огляду на наведені обставини, скаржник вважає, що позивачем порушено підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, оскільки гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С отримано позивачем безкоштовно, а тому, позивачем занижено дохід від безоплатно одержаних активів за 2017 рік у сумі нарахованої амортизації - 213 095 грн. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, згідно протоколу № 14 засідання тендерного комітету від 26 грудня 2016 року було виявлено, що поставлений гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С не відповідає марці заявленій у тендерній пропозиції, однак по наявним технічним характеристикам він є новішою модифікацією гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки SD 135С. Так, асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С має більшу виробничу потужність, потужніший силовий агрегат, має додаткову функцію розливу в`яжучих матеріалів безпосередньо перед укладкою асфальтобетону, що здешевлює вартість виконаних робіт. З огляду на наведене, тендерний комітет прийняв рішення щодо підписання видаткової накладної на отримання товару - гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С.
15 травня 2017 року позивачем, згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії ЕЕ № 062524, було зареєстровано право власності на асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С. Разом з тим, як зазначено судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять документів щодо підтвердження права власності Рівненського ШЕУ на гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 12 червня 2019 року (справа № 487/10128/14-ц), від 26 червня 2019 року (справа №587/430/16-ц), від 23 жовтня 2019 року (справа № 761/6144/15-ц), від 15 червня2021 року (справа №904/5726/19) тощо, вказувала на дію принципу "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає, зокрема, в тому, що суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи правовідносин між сторонами. Обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що зазначення у видатковій накладні номенклатури товару іншого, ніж позивач придбав за ту ж ціну у реальності не змінює правової природи понесених витрат і не є підставою для виключення витрат понесених на придбання такого асфальтоукладчика зі складу валових витрат підприємства. А отже, суди дійшли вірних висновків, про безпідставність тверджень відповідача про безоплатне одержання позивачем у власність гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С, а отже, - і про протиправність висновків про збільшення позивачем суми доходів в розмірі нарахованої амортизації 213 095 грн. за 2017 рік.
2. З матеріалів справи також вбачається, що документальною плановою перевіркою було встановлено, що в грудні 2017 року Рівненському ШЕУ автомобільних доріг з місцевого бюджету від Управління житлово-комунального господарства Рівненської міської ради надійшли бюджетні кошти в розмірі 9 200 000 грн. Вказані кошти відповідач класифікував як безоплатно одержані оборотні активи що підлягають включенню до складу доходів підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням Рівненської міської ради № 3561 від 2 листопада 2017 року "Про зміну до бюджету міста Рівного на 2017 рік" та рішенням № 3675 від 15 листопада 2017 року (17 сесія, 7 скликання) в зв`язку з перевиконанням дохідної частини загального фонду бюджету міста Рівного за січень-жовтень 2017 року, за погодженням з постійними комісіями міської ради прийнято рішення за рахунок коштів міського бюджету провести фінансування Рівненського ШЕУ автомобільних доріг з призначенням платежу "Внески до статутного капіталу Комунального Рівненського ШЕУ автомобільних доріг" на придбання техніки, устаткування на загальну суму 9 200 000 грн.
Згідно вказаного рішення Рівненської міської ради позивач отримав фінансування на загальну суму 9 200 000 грн. згідно наступних платіжних документів: № 320 від 28 листопада 2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 2 488 500 грн.; № 344 від 11 грудня 2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 138 000 грн.; № 350 від 12 грудня 2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 905 000 грн.;
№ 359 від 14 грудня 2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 40 120 грн.; № 355 від 13 грудня 2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 278 000 грн.; № 363 від 15 грудня 2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 2 650 000 грн.; № 367 від 18 грудня 2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 2 490 000 грн.; № 375 від 20 грудня 2017 року КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 210 380 грн.