Окрема думка
судді К. М. Пількова до постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2022 року у справі № 9901/276/19
Велика Палата Верховного Суду постановою від 08.09.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії частково задовольнила апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019; ухвалила нове рішення, яким частково задовольнила позов ОСОБА_1 і визнала протиправною бездіяльність ВРП щодо непризначення ОСОБА_1 на посаду голови Державної судової адміністрації України у строки, передбачені законодавством України; у задоволенні решти позовних вимог відмовила.
Ухвалюючи це рішення, Велика Палата виходила з того, що доведеними є обставини протиправної бездіяльності ВРП щодо непризначення позивача на посаду голови Державної судової адміністрації України в передбачений законом тридцятиденний строк, внаслідок чого рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в повному обсязі (§ 80 постанови Великої Палати).
Водночас Велика Палата взяла до уваги пояснення позивача про те, що він не претендує на зайняття цієї посади за наслідком судового розгляду в цій справі відповідно до заявлених ним позовних вимог. Як наслідок, Велика Палата визнала достатньою сатисфакцією для позивача визнання в судовому порядку потиправною бездіяльності ВРП.
Висловлюю незгоду з цим рішенням, нижче подаю мотиви незгоди.
Вважаю, що визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, як цей спосіб захисту визначений у пункті 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, є одним способом захисту, а не двома окремими.
Позов про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії не є таким, що містить дві позовні вимоги. Такий позов не можна задовольнити частково, визнавши бездіяльність протиправною, як це зробила Велика Палата в цій справі.
Визнання бездіяльності протиправною становить лише правову кваліфікацію бездіяльності, яка сама по собі не дає позивачу ефективний захист.
Ефективний захист полягає в тому, що позивач внаслідок задоволення позову домагається відновлення порушеного права або компенсації порушення.
Однак ефективно захистити порушене право через його відновлення шляхом зобов`язання ВРП вчинити дії в цій справі не видається за можливе за встановлених Великою Палатою обставин. Про компенсацію шкоди від порушення в цій справі також не йдеться. Вимога про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення, оскільки вона не була заявлена в цій справі у поєднанні з публічно-правовою вимогою, підлягає розгляду в цивільному судочинстві, якщо вона там буде заявлена. Саме в цивільній справі в такому разі суд оцінюватиме, чи була бездіяльність протиправною.