Постанова
Іменем України
14 лютого2023 року
м. Київ
справа № 361/4768/19
провадження № 61-5324св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ),
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа: Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 травня 2022 року, постановлену у складі колегії суддів: Болотова Є. В.,
Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2019 року Головне територіальне управління юстиції в Київській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України грошові кошти в сумі 7 091,60 грн у порядку регресу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2020 року залучено до участі у справі правонаступника позивача - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року у задоволенні позову Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, 20 січня 2022 року представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2022 року апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року залишено без руху у зв`язку з пропуском строку подачі апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 травня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що позивач пропустив установлений статтею 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а наведені заявником причини пропуску строку є неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2022 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу апеляційного суду та зобов`язати апеляційний суд постановити ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що працівники відділу судової роботи у Київській області Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на яких покладено обов`язок здійснення самопредставництва позивача у цій справі, отримали повний текст рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року лише 06 грудня 2021 року.
Крім того, апеляційний суд не врахував відсутність декількох працівників та надмірний обсяг роботи, що ускладнило подання апеляційної скарги в межах процесуального строку.
Також апеляційний суд не врахував обставин, які виникли внаслідок реорганізації та залучення деяких працівників до робіт з належного оформлення та передавання документів і матеріалів справ, які після утворення нових структурних підрозділів не відносились до компетенції відділу роботи у Київській області.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, серед яких передбачено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої цієї статті).
Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: