Постанова
Іменем України
08 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 464/7914/16-ц
провадження № 61-16876св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, відділ приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради,
треті особи: ОСОБА_4, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Приватне акціонерне товариство фірма "Галбуд",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (далі - Сихівська РДА), відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління комунальної власності), треті особи: ОСОБА_4, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі - ОКП ЛОР "БТІ та ЕО"), Приватне акціонерне товариство фірма "Галбуд" (далі - ПАТ "Галбуд"), про визнання незаконними та скасування розпоряджень, наказів, визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що незважаючи на відсутність державної реєстрації права власності вона є власником нежитлових приміщень за номерами: 171 - 174, 174-а по АДРЕСА_1 . Проте на вказану площу приватизована квартира АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності.
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила:
визнати незаконними та скасувати розпорядження Сихівської РДА № 866 від 12 листопада 2009 року "Про укладення договору найму жилих приміщень";
визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 2556-Ж-С від
14 грудня 2009 року;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № С-08713 від 14 грудня 2009 року видане відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району м.Львова на ім`я відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
визнати незаконними та скасувати розпорядження Сихівської РДА від 10 листопада 2010 року № 662 "Про впорядкування самочинного приєднання вільних суміжних приміщень до квартири АДРЕСА_1",
визнати незаконними та скасувати наказ Управління комунальної власності від 16 березня 2011 року № 456-Ж-С щодо оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру від
16 березня 2011 року № С-04180 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 78,8 кв. м на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на вказану квартиру.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право комунальної власності територіальної громади м. Львова набуте на підставі ухвали Львівської міської ради (далі - ЛМР) 24 травня 2007 року № 853 "Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова відомчих житлових будинків АДРЕСА_4, АДРЕСА_1 від житлово-комунальної контори ПАТ "Галбуд", яка прийнята на виконання вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", а також враховуючи ухвалу ЛМР від 01 березня
2007 року № 617 "Про затвердження переліку будинків відомчого житлового фонду для передачі-приймання у власність територіальної громади м. Львова протягом 2007-2008 років" та рішення виконавчого комітету від 30 березня
2007 року "Про передачу відомчих житлових будинків АДРЕСА_4, АДРЕСА_1 у власність територіальної громади м. Львова". Ухвала ЛМР від 24 травня 2007 року є чинною, ніким не оскаржена, тому відповідно до вимог статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов`язковою до виконання.
Вказана ухвала, яка стала підставою для набуття у комунальну власність цілого будинку АДРЕСА_1 (без обмежень будь-яких частин), не оскаржується і її правомірність не перевіряється. А тому оскарження документів, прийнятих після вказаної ухвали на реалізацію повноважень власника (приватизацію), є передчасним та позов задоволенню не підлягає.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 05 липня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Сихівської РДА від
30 листопада 2010 року № 662 "Про впорядкування самочинного приєднання вільних суміжних приміщень до квартири
АДРЕСА_1".
Визнано незаконним та скасовано наказ Управління комунальної власності від 16 березня 2011 року № 456-Ж-С про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 16 березня 2011 року № С-04180 на спірну квартиру загальною площею 78,8 кв. м, видане на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності від 16 березня
2011 року на вказану квартиру.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предметом спору у цій справі є порушення прав позивача щодо приєднання його власних нежитлових приміщень до житлової квартири відповідачів та повторна їх приватизація із врахуванням загальної площі житлових і нежитлових приміщень на прізвище відповідачів. Суд першої інстанції не застосував Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", відійшов від предмету спору та застосував Закон, який не підлягав застосуванню до даних правовідносин.
Встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 20 березня 2004 року АТ "Галбуд" продала, а покупець ОСОБА_4 купила приміщення під літерою А-5 на першому поверсі - від інд.171 по 174,174-а в будинку АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Соколяком І.В. (а. с. 40 т. 2). Згідно Договору купівлі-продажу від 20 березня 2007 року укладеного між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_1 - покупцем, остання купила вказані приміщення. Договір купівлі-продажу посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н.І. (а. с. 51 т. 2). Однак державна реєстрація права власності на вказані приміщення
ОСОБА_1 не здійснена у зв`язку з тим, що на вказану площу приватизована квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності № С-04180 від 16 березня 2011 року виданого Управлінням комунальної власності. Тому незважаючи на те, що реєстрація права власності ОСОБА_1 не здійснена, вона не позбавлена права на захист свого порушеного права. Доказів переведення нежитлових приміщень, що є предметом спору, у житлові не надано.
Оскільки позивач правомірно набула право власності на спірні приміщення ще у 2007 році, то такі приміщення, маючи статус нежитлових приміщень, не могли у 2009 та 2011 роках бути приєднаними як вільні суміжні приміщення до квартири АДРЕСА_1 та передані у власність відповідачів в порядку приватизації як нежитлові разом із житловими, оскільки належали на праві власності позивачу.
Враховуючи те, що спірні приміщення не відносяться до об`єктів приватизації державного житлового фонду відповідно до статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", тому накази Управління комунальної власності № 2556-Ж-С від 14 грудня 2009 року та № 456-Ж-С від
16 березня 2011 року про оформлення права власності на вказану квартиру є незаконними, такими, що порушують право власності позивача, а тому підлягають скасуванню. Як наслідок підлягають скасуванню свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 14 грудня 2009 року та свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 16 березня 2011 року, видані відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова, та державна реєстрація вказаних свідоцтв про право власності на квартиру на прізвище ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Враховуючи те, що позивач як повноправний власник спірних нежитлових приміщень вправі володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном, однак створені перешкоди для цього внаслідок незаконного зайняття приміщень відповідачами та неправомірного оформлення права власності всупереч встановленому законом порядку, вона вправі вимагати усунення перешкод та повернення цих приміщень із незаконного володіння.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що в цьому спорі ухвала ЛМР від 24 травня 2007 року, яка стала підставою для набуття у комунальну власність цілого будинку під номером АДРЕСА_1 (без обмежень будь-яких частин), не оскаржується і її правомірність не перевіряється. Тому оскарження документів, прийнятих після вказаної ухвали на реалізацію повноважень власника (приватизацію), є передчасним та позов задоволенню не підлягає.
У спірних правовідносинах при вирішенні справи не зрозуміло, яким нормативно-правовим актом керуватися: Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" чи Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", оскільки саме Закон України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" підлягає застосуванню у цих правовідносинах і саме його застосував суд першої
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
УхвалоюВерховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
УхвалоюВерховного Суду від 23 грудня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Львівського апеляційного суду від
05 липня 2021 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини
Суди встановили, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 20 березня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Соколяком І. В., ПАТ "Галбуд" продала, а покупець ОСОБА_4 купила приміщення під літерою А-5 на першому поверсі - інд. АДРЕСА_1 (а. с. 40, т. 2).
12 березня 2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н. І., за умовами якого позивач купила у ОСОБА_4 приміщення на першому поверсі під літ. 171 - 174, 174-а в будинку
АДРЕСА_1 (а. с. 51, т. 2).
Відповідно до довідки ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 01 квітня 2013 року на вказану площу приватизована квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності згідно зі свідоцтвом про право власності від 16 березня 2011 року, виданим Управлінням комунальної власності згідно з наказом від 16 березня 2011 року (а. с. 31-32, т. 1).
Згідно з листом Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР від 23 вересня 2014 року приміщення за адресою: АДРЕСА_1, з індексами 171 - 174, 174а відповідно до даних технічного паспорту будинку від 06 липня 1966 року перебувають у житловому фонді і входять до складу квартири АДРЕСА_1 та перебувають у приватній власності. Інформація стосовно власника даної квартири та етапів її приватизації у департаменті відсутня. До 24 травня 2007 року вказаний будинок АДРЕСА_1 перебував на балансі ЖКК ПАТ "Галбуд".
Відповідно до розпорядження Сихівської РДА № 866 від 12 листопада 2009 року з ОСОБА_3 укладено договір найму на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат площею 17,1 кв. м. та 16,9 кв. м., коридора площею 6, кв. м., кухні площею 6,8 кв. м., вбиральні 1 кв. м., ванни 2,7 кв. м., всього площею 50,8 кв. м. До вказаного розпорядження долучено копію ордеру №157 від
25 лютого 1997 року на прізвище ОСОБА_3 на право заселення квартири з двох кімнат загальною жилою площею 36,0 кв. м.
На підставі наказу Управління комунальної власності № 2556-Ж-С від 14 грудня 2009 року відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 237) на виконання Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50,8 кв. м.
Відповідно до розпорядження Сихівської РДА від 30 листопада 2010 року про впорядкування самочинного приєднання вільних суміжних приміщень до квартири АДРЕСА_1 погоджено самочинне приєднання вільних суміжних нежитлових приміщень площею 6,0 кв. м та 9,4 кв. м до зазначеної квартири АДРЕСА_1, після чого ця квартира збільшилася у площі (стала трьохкімнатною) та складається: з коридорів 9,4 кв. м та 5,4 кв. м, житлових кімнат 18,6 кв. м; 17,1 кв. м, 16,9 кв. м; кухні 6,8 кв. м; ванни 3,3 кв. м, вбиральні 1,3 кв. м.; загальна площа 78,8 кв. м.
16 березня 2011 року Управління комунальної власності видало наказ про оформлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права власності на квартиру
АДРЕСА_1 загальною площею 78,98 кв. м., на підставі якого відділом приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова видано свідоцтво про право спільної сумісної власності на квартиру (а. с. 31-32, т. 1).