Постанова
Іменем України
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 369/1843/18
провадження № 61-11087св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Дитинчук Вікторія Миколаївна, на постанову Київського апеляційного суду
від 28 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Суханової Є. М., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Позовну заяву мотивувала тим, що вона є власником та користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 є власником суміжної земельної ділянки, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 .
Відповідач грубо порушує норми земельного законодавства, використовує вказану земельну ділянку не за цільовим призначенням, а саме не для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель
та споруд, а у підприємницьких цілях промислово-виробничого характеру, що призводить до підвищеної екологічної та пожежної небезпеки, загазованості та забрудненості повітря і землі, забрудненості земельної ділянки, псування дерев, рослин та городини, що ростуть на її земельній ділянці.
На земельній ділянці відповідача постійно працює важка та інша техніка, обладнання, постійно підвозяться та вивозяться будівельні матеріали багатотонними вантажівками, відбувається пересування автомобільної техніки по дорозі поруч із належною їй земельною ділянкою та по сусідній ділянці. Постійно відчувається їдкий та шкідливий сморід свіжої фарби
та різноманітних хімічних розчинів.
Такі дії відповідача є грубим порушенням її цивільних прав, оскільки перешкоджають у здійсненні права розпорядження та користування власним майном.
Також посилалася на те, що всі будівлі, які розташовані на належній відповідачу земельній ділянці, є тимчасовими спорудами та рухомим майном. Відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про наявність на земельній ділянці відповідача нерухомого майна,
а саме надвірної будівлі, сфальсифіковано ОСОБА_2, оскільки
до державного реєстратора він подав декларацію про готовність об`єкта
до експлуатації, яка містила недостовірні дані щодо розміру такої будівлі. Через подання недостовірних даних до держустанов ОСОБА_2 планував узаконити рухоме майно (технічний підрозділ з промисловими складами)
під виглядом нерухомого майна.
Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просиласуд: усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні її майном (земельною ділянкою та будинком за адресою:
АДРЕСА_1, створені діями відповідача як власника суміжної земельної ділянки
за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок порушення вимог до забудови земельної ділянки та схеми забудови земельної дiлянки )будівельний паспорт вiд 20 лютого
2015 року № 80), грубих порушень режиму інсоляції суміжної земельної дiлянки позивача, захаращеністю земельної дiлянки промисловими металевими спорудами, вагонами-контейнерами у вигляді літери "П",
щовкриті загальним дахом, великим навісом для зберігання металевих виробiв, вагонiв-битовок кількістю до десяти штук, шляхом визнання "надвірної будівлі", що складається з трьох морських контейнерів у вигляді літери "П", розташованих за вказаною адресою (власник - ОСОБА_2 ), об`єктом "рухомого майна" та таким, що не відповідає визначенню "нерухоме майно" і не може бути внесеним до декларації та реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 привести об`єкти забудови у відповідність до будiвельного паспорта № 80, виданого 20 лютого
2015 року вiддiлом мiстобудуванняi архiтектури Києво-Святошинської райдержадміністрації, з переліком вимог до забудови земельної дiлянки
та схеми забудови земельної дiлянки (державний акт на землю
№ 322240001002502, власник - ОСОБА_2 ), з висновком експертного дослiдження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз
вiд 30 серпня 2017 року № 14783/17-42, а саме: знесенням господарської будівлі як об`єкта рухомого майна - самочинної забудови; знесенням огорожі висотою 4,35 м з непрозорою частиною - 2,7 м, що є грубим порушенням інсоляції суміжної земельної ділянки, та улаштуванням огорожі висотою 1,6 м, не менше 30 % площі якої повинно бути прозорою (пункт 5 вимог до забудови, будівельного паспорта від 20 лютого 2015 року № 80); приведенням до норм мінімально допустимої відстані від об`єкта - "господарської будівлі" - до меж земельної ділянки - 4 м, оскільки існуюча відстань - 1,27 м - недопустима
у зв`язку з високою пожежонебезпекою такої споруди - (фарби, кисень та газ у балонах та інші горючі матеріали); знесенням промислових споруд
з полегшених конструкцій в кількості 10 штук - вагонів-битовок,
як незареєстрованих та відсутніх у схемi забудови земельної дiлянки відповідно до будiвельного паспорта вiд 20 лютого 2015 року № НОМЕР_1, виданого вiддiлом мiстобудування i архiтектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року у складі судді Ковальчук Л. М. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів того,
що відповідач ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні
і розпорядженні її майном, а також, що його дії, зокрема використання ним його земельної ділянки не за цільовим призначенням, здійснення на ній будівництва, складування будівельних матеріалів, зведення паркану, призвело до будь-яких порушень саме її прав.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела факт порушення відповідачем її прав, а отже, її позов задоволенню не підлягає.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення
про часткове задоволення позову.
Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, створені ОСОБА_2
як власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 привести огорожу, розташовану на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1, у відповідність до пункту 5 вимог до забудови будівельного паспорта від 20 лютого 2015 року № 80,
з облаштуванням огорожі висотою 1,6 м, 30 % площі якої повинно бути прозорою.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі
№ 810/4638/17, яке набрало законної сили, установлено факт грубого порушення режиму інсоляції земельної ділянки ОСОБА_1, а отже, позивачем доведено позовні вимоги в частині порушення права користування земельною ділянкою.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_2 привести огорожу, розташовану на межі земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та
АДРЕСА_1
у відповідність до пункту 5 вимог до забудови будівельного паспорта
від 20 лютого 2015 року № 80, з облаштуванням огорожі висотою 1,6 м,
30 % площі якої повинно бути прозорою, підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги позивача зводяться до її незгоди
з декларацією від 30 червня 2016 року № КС 142161820102 про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, та якою визначено закінченим будівництвом об`єкт - надвірну будівлю - готовим до експлуатації.
Оскільки нормами матеріального права не передбачено скасування декларації та внесення змін до реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду про визнання надвірної будівлі об`єктом рухомого майна, то і відповідні позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання
ОСОБА_2 привести об`єкти забудови у відповідність до будiвельного паспорта № НОМЕР_1, виданого 20 лютого 2015 року вiддiлом мiстобудування
i архiтектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації,
з переліком вимог до забудови земельної дiлянки та схеми забудови земельної дiлянки, з урахуванням державного акта на землю
№ 322240001002502, власник - ОСОБА_2, з висновком експертного дослiдження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз
вiд 30 серпня 2017 року № 14783/17-42, а саме: знесенням господарської будівлі як об`єкта рухомого майна - самочинної забудови; приведенням
до норм мінімально допустимої відстані від об`єкта - господарської будівлі - до меж земельної ділянки - 4 м, бо існуюча відстань - 1, 27 м - недопустима
в зв`язку з високою пожежонебезпекою цієї споруди - (фарби, кисень та газ
у балонах та інші горючі матеріали); знесенням промислових споруд
з полегшених конструкцій в кількості 10 штук - вагони-битовки,
як незареєстрованих та відсутніх в схемi забудови земельної дiлянки відповідно до будiвельного паспорта вiд 20 лютого 2015 року № НОМЕР_1, виданого вiддiлом мiстобудування i архiтектури Києво-Святошинської РДА.
Позовні вимоги, викладені ОСОБА_1 в позовній заяві щодо перебудови господарської будівлі, щодо знесення об`єктів будівництва на земельній ділянці ОСОБА_2, були предметом розгляду в адміністративній справі № 640/10666/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа -
ОСОБА_2, про зобов`язання вчинити певні дії: про перебудову господарської будівлі, про дотримання відстані від об`єктів до паркану -
мінімум 4 м, знесення паркану, знесення вагонів-битовок у кількості 10 штук та навісів, приведення об`єктів забудови у відповідність до будівельного паспорта № 80, виданого 20 лютого 2015 року відділом містобудування
і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації,
з переліком вимог до схеми забудови земельної ділянки.
За наслідками розгляду справи судом задоволено позовні вимоги
ОСОБА_1, зобов`язано Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області забезпечити контроль за приведенням
фактичних даних об`єктів забудови, розташованих за адресою:
АДРЕСА_1 у відповідність до вимог до забудови земельної ділянки
та схеми забудови земельної ділянки (будівельного паспорт від 20 лютого 2015 року № 80, виданий відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації).
Оскільки позивач звернулася до суду за захистом цивільного права,
то вона повинна була довести обставини, що внаслідок нецільового використання відповідачем земельної ділянки та з порушенням вимог
до забудови земельної ділянки і схеми забудови земельної ділянки порушено її право користування та розпорядження земельною ділянкою та будинком.
Проте ОСОБА_1 не доводила в суді першої інстанції фактів завдання шкоди та, як наслідок - неможливість користування земельною ділянкою
та її плодами, і не подавала таких доказів.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини створення позивачу перешкод у користуванні та розпорядженні власним майном в результаті будівництва відповідачем майна іншого розміру
ніж зазначено в намірах забудови - будівельному паспорті в результаті користування відповідачем ОСОБА_2 власною земельною ділянкою для будівництва є недоведеними. Позивачем не доведено, на час розгляду справи в суді, факту використання відповідачем земельної ділянки
не за цільовим призначенням, та що внаслідок такого використання відповідачем земельної ділянки майну позивача завдано шкоди.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що нецільове використання відповідачем земельної ділянки (в певний період) призвело
до підвищеної екологічної та пожежної небезпеки, загазованості та забрудненості повітря та землі, забрудненості земельної ділянки, псуванню дерев, рослин та городини, що ростуть на земельній ділянці позивача.
Зазначена постанова апеляційного суду оскаржена ОСОБА_1 в частині відмови у задоволенні заявлених нею позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 15 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року скасовано
в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання привести об`єкти забудови у відповідність до будівельного паспорта та схеми забудови земельної ділянки, приведення до норм мінімально допустимої відстані від господарської будівлі до меж земельної ділянки, а також знесення розміщених ним на земельній ділянці промислових споруд з полегшених конструкцій.
Справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За результатами нового апеляційного розгляду, постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 26 березня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про зобов`язання привести об`єкт забудови
у відповідність до будівельного паспорта та схеми забудови земельної ділянки, приведення до норм мінімально допустимої відстані від господарської будівлі до меж земельної ділянки, а також знесення розміщених ОСОБА_2 на земельній ділянці промислових споруд
з полегшених конструкцій скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення.
Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_1 (земельною ділянкою та будинком за адресою:
АДРЕСА_1 ), створених діями ОСОБА_2, власником суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 привести об`єкти забудови у відповідність до будівельного паспорта № 80, виданого
20 лютого 2015 року відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації, з переліком вимог до забудови земельної ділянки та схеми забудови земельної ділянки,
з урахуванням державного акта на землю № 322240001002502 (власник - ОСОБА_2 ), з висновком експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 14783/17-42 від 30 серпня
2017 року, а саме: знесенням господарської будівлі, як об`єкта рухомого майна - самочинної забудови, знесенням огорожі висотою 4,35 м з непрозорою частиною 2,7 м, що є грубим порушенням режиму інсоляції суміжної земельної ділянки, та улаштуванням огорожі висотою 1,6 м, не менше 30 % площі якої повинно бути прозорою (пункт 5 вимог до забудови, будівельний паспорт № 80 від 20 лютого 2015 року), приведенням до норм мінімально допустимої відстані від об`єкта - господарської будівлі - до меж земельної ділянки - 4 м, бо існуюча на сьогоднішній день відстань - 1,27 м недопустима в зв`язку з високою пожежонебезпекою цієї споруди (фарби, кисень та газ у балонах та інші горючі матеріали), знесенням промислових споруд з полегшених конструкцій в кількості 10 штук - вагони-битовки та навіси, як незареєстрованих та відсутніх в схемі забудови земельної ділянки відповідно до будівельного паспорта від 20 лютого 2015 року № 80, виданого відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановленим є факт грубого порушення режиму інсоляції земельної ділянки ОСОБА_1
і позивачкою доведено порушення її прав, як користувача земельної ділянки.
Апеляційний суд врахував, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року у справі № 810/4638/17,
яке набрало законної сили, зобов`язано Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області забезпечити контроль по приведенню фактичних даних об`єктів забудови, розташованих за адресою: АДРЕСА_1,
у відповідність до вимог забудови земельної ділянки та схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорта від 20 лютого 2015 року № 80, виданого відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації.
Оскільки зібраними у справі доказами підтверджується правове обґрунтування доводів позивача щодо наявності у неї перешкод
у користуванні належною їй земельною ділянкою, використання
ОСОБА_2 належної йому земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушення останнім вимог добросусідства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання привести об`єкт забудови у відповідність до будівельного паспорта та схеми забудови земельної ділянки, приведення до норм мінімально допустимої відстані від господарської будівлі до меж земельної ділянки, а також знесення розміщених ОСОБА_2 на належній йому земельній ділянці промислових споруд з полегшених конструкцій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду
від 28 вересня 2022 року та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
08 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на те,
що апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).
Також вказує на неврахування апеляційним судом висновків щодо належності способу захисту прав, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/189/17, від 11 вересня 2018 року
у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15,
від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18.
Крім того, заявник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Так, суд апеляційної інстанції безпідставно в основу судового рішення поклав недопустимий доказ - наданий ОСОБА_1 висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 серня 2017 року № 14783/17-42, та не врахував, що відповідачем ОСОБА_2 для підготовчих будівельних та будівельних робіт житлового будинку та господарчої будівлі на земельній ділянці використовувались будівельні вагончики, а не промислові споруди, які не мали бути зареєстровані як об`єкти нерухомого майна, вони є об`єктами рухомого майна за своїм призначенням, відповідно не мають вноситись
до схеми забудови земельної ділянки.
Висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз
від 30 серня 2017 року № 14783/17-42 не підлягав врахуванню, оскільки
є недопустимим доказом відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (14-270це19).
Комплексна судова пожежно-технічна експертиза, будівельно-технічна експертиза, товарознавча експертиза, землевпорядна експертиза у справі
не проводились.
Позовні вимоги ОСОБА_1 є не обгрнутованими і не доведеними належними та допустимими доказами. Позивач не довела, що її права користування і розпорядження земельною ділянкою були порушені розмірами спірної господарчої будівлі відповідача ОСОБА_2 та яким чином розміри спірної господарчої будівлі порушували її право користування та розпорядження земельною ділянкою. Позовні вимоги ОСОБА_1, ґрунтуються на припущеннях, неналежних та недопустимих доказах.
Суд апеляційної інстанції ухвалив безпідставне судове рішення в частині знесення огорожі висотою 4,35 м з непрозорою частиною 2,7 м, що є грубим порушенням режиму інсоляції суміжної земельної ділянки, та улаштуванням огорожі висотою 1,6 м, не менше 30 % площі якої повинно бути прозорою, оскільки існує судове рішення - постанова Київського апеляційного суду
від 12 жовтня 2021 року у справі № 369/1843/18 про задоволення позовної вимоги з цього ж предмета та з тих же підстав, яке набрало законної сили.
Задоволення позовних вимог ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції на підставі статті 376 ЦК України вчинено поза межами позовних вимог, оскільки позивач на зазначену норму не посилалась і ця норма не підлагала застосуванню.
Апеляційний суд неналежним чином дослідив доводи позивача про існування шуму працюючої важкої та іншої техніки, обладнання, постійному підвозі та вивезенню будівельних матеріалів багатотонними вантажівками, пересуванням автомобільної техніки по дорозі поруч із належною позивачу земельною ділянкою та по сусідній ділянці, нестерпного їдкого та шкідливого смороду свіжої фарби, різноманітних хімічних розчинів та не врахував,
що Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, передбачено можливість влаштування огородження будівельного майданчика, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, складування будівельних матеріалів.
Із змісту позову ОСОБА_1 не вбачається, яким чином можливі відхилення ОСОБА_2 в ході будівництва надвірної споруди від даних будівельного паспорта порушують саме її особисті охоронювані законом права, свободи та інтереси. ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_2 чинив перешкоди
їй у користуванні і розпорядженні її майном, що його дії, використання ним його земельної ділянки, здійснення на ній будівництва, складування будівельних матеріалів, призвело до будь- яких порушень саме її прав.
Обраний позивачкою ОСОБА_1 спосіб захисту має узгоджуватись
з підставами заявленого позову і слугувати поновленню порушених прав. Проте ОСОБА_1 не підтвердила належними та допустимими доказами створення ОСОБА_2 перешкод у розпорядженні та користуванні
її власним майном,а обраний нею спосіб захисту є неналежним,
що є самостійною підставою для відмови у позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому до Верховного Суду відзиві ОСОБА_1 заперечує проти доводів касаційної скарги ОСОБА_2 та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Із земельною ділянкою ОСОБА_1 межує земельна ділянка площею
0,25 га, кадастровий номер 3222480804:02:001:0244, за адресою:
АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2 .
Цільове призначення належної ОСОБА_2 земельної ділянки -
для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01 червня 2018 року відповідач є власником надвірної будівлі, господарської будівлі під літ. "А", площею 85,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Виконавчого комітету Бузівської сільської ради, декларації про готовність до експлуатації, зареєстрованої у Департаменті ДАБІ у Київській області від 30 червня 2016 року за № КС 142161820102.
На підставі неодноразових звернень ОСОБА_1 до ДАБІ Київської області, Бузівської сільської ради, Держсанепідемслужби в Київській області, Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Державної екологічної інспекції у Київській області, Головного управління ДСНС України у Київській області було проведено позапланові перевірки на відповідність об`єкта забудови вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил.
Державною екологічною інспекцією у Київській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохороного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 14 квітня 2014 року,
в якому зазначено, що при обстеженні земельної ділянки з кадастровим номером 3222480804:02:001:0244 на території присадибної ділянки
ОСОБА_2 знаходиться 5 побутових вагонів, 3 металеві контейнери та відкритий склад з металевими конструкціями, частина яких була пофарбована. Крім того, проводились роботи по підготовці металевих конструкцій до фарбування шляхом зняття верхнього шару іржі.
Києво-Святошинське районне управління Головного управління Держсанепідслужби у Київській області листом від 08 травня 2014 року № 458 повідомило про те, що при обстеженні земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3222480804:02:001:0244 встановлено, що на території ділянки знаходяться складені пофарбовані металеві конструкції в значній кількості. Біля навісу встановлено тимчасову ширму з плівки, на якій присутні сліди фарби.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 19 червня 2014 року, видано припис від 19червня 2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складено протокол від 19 червня 2014 року та винесено постанову від 03липня 2014 року за фактом облаштування ОСОБА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222480804:02:001:0244 виробничої бази з виконання лакофарбових робіт металевих конструкцій (побудовано капітальну огорожу, розміщено 3 вагони, 3 контейнери, 2 металеві будинки та влаштовано навіс площею понад 100 кв. м, який не є тимчасовою спорудою).