1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 921/221/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

від позивача: Свірський Т.В. (адвокат),

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка"

про ухвалення додаткової постанови та стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка"

про визнання недійсними рішень загальних зборів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст судових рішень

1. В квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка" (далі - Відповідач) про визнання недійсними протоколів загальних зборів засновників (учасників) Відповідача від 18.01.2020 № 14 та від 26.03.2021 № 17.

2. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021, позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Відповідача, оформлене протоколом загальних зборів засновників (учасників) від 18.01.2020 № 14. Відмовлено в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Відповідача, оформленого протоколом загальних зборів засновників (учасників) від 26.03.2021 № 17.

3. За наслідками нового розгляду цієї справи в частині заяви Позивачки про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.06.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022, її задоволено частково, вирішено стягнути з Відповідача на користь Позивачки 25750,00 грн вказаних витрат.

4. Відповідач з цими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився, у зв`язку з чим подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив Суд їх скасувати та відмовити Позивачці у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, надану їй у цій справі.

5. Постановою Верховного Суду від 13.12.2022 касаційну скаргу Відповідача задоволено частково, оскаржувані судові рішення змінено та вирішено стягнути з останнього на користь Позивачки 15 750,00 грн судових витрат на правничу допомогу, надану у цій справі.

Короткий зміст вимог заяв сторін справи про ухвалення додаткового рішення

6. Позивачка у відзиві просила Суд стягнути з Відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн, надану їй у зв`язку із касаційним оскарженням Відповідачем рішень судів попередніх інстанцій.

7. Відповідач так само звернувся до Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з Позивачки судові витрати на професійну правничу допомогу, надану під час оскарження ним рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, у розмірі 7 000,00 грн.

8. Разом з цим, Відповідач просить Суд здійснити новий розподіл судових витрат на правничу допомогу, які за заявою Позивачки стягнуто з Відповідача на її користь додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022.

9. Позивачкою подано до Суду заяву, у якій вона просила відмовити Відповідачеві у задоволенні його заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, а у випадку, якщо Суд дійде висновку про її задоволення, зменшити розмір таких витрат, виходячи з пропорційності задоволених вимог касаційної скарги та обґрунтованості такої заяви.

10. Вказані заяви Позивачки та Відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу прийнято Судом до розгляду ухвалами від 19.12.2022 та від 24.01.2023, відповідно.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд виходить з того, що відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

12. Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

13. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

14. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

15. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

16. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

17. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

18. Згідно з частиною першою статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

19. Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть судові витрати.

20. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

21. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

22. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 ГПК України).

23. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

24. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

25. Суд враховує, що за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

26. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

27. Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині четвертій статті 129 ГПК України. Зокрема, у пункті 3 частини четвертої статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

28. Разом із тим, у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

29. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.


................
Перейти до повного тексту