Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 553/2170/19
провадження № 61-3806св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Воробйової І. А., Погрібного С. О.,Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Полтаваобленерго",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року у складі судді Тимчука Р. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Бутенко С. Б., Гальонкіна С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго") про захист прав споживачів.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що з 12 грудня 2013 року він є власником будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 06 квітня 2019 року представники Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго" ОСОБА_4., ОСОБА_2. та ОСОБА_5. під час проведення контрольного огляду та технічної перевірки за адресою: АДРЕСА_1, склали акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061. В акті зазначено, що споживач порушив пункт 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПРРЕЕ), а саме: "самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Підключено електричну розетку поза приладом обліку, прихованою електричною проводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу у кімнаті у правому нижньому кутку, яка регулюється автоматичним вимикачем. Це порушення виявлено за допомогою приладу пошуку прихованої електричної проводки "Дятел Е121". Спожита таким чином електрична енергія електричним лічильником не обраховується. Це порушення виявити під час контрольного огляду неможливо". ОСОБА_1 стверджував, що цей акт сформований з порушенням вимог пунктів 8.2.4 та 8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки складений за його відсутності без посвідчення двох незаінтересованих осіб. Свою відсутність під час проведення технічної перевірки ОСОБА_1 підтверджує, зокрема, копією довідки Федерації змішаних єдиноборств ММА України від 10 жовтня 2019 року. За результатами проведеної перевірки, Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго" прийнято рішення, оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно з пунктом 3.1.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика) зі змінами від 14 жовтня 2010 року, за 3 роки, з 06 квітня 2016 року по 06 квітня 2019 року, на загальну суму 79 411,39 грн.
ОСОБА_1 переконував, що комісією філії АТ "Полтаваобленерго" безпідставно застосовано Методику, адже в акті про порушення не вказано про виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, тому рішення комісії про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії не може бути підставою для стягнення з нього недоврахованої електроенергії у сумі 79 411,39 грн і має бути скасоване.
У грудні 2019 року АТ "Полтаваобленерго" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії.
Позов АТ "Полтаваобленерго" обґрунтовано тим, що під час проведення контрольного огляду та технічної перевірки будинку за адресою: АДРЕСА_1, виявлено порушення пункту 5.5.5 ПРРЕЕ - самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Підключено електричну розетку поза приладом обліку, прихованою електричною проводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу у кімнаті у правому нижньому кутку, яка регулюється автоматичним вимикачем. Це порушення виявлено за допомогою приладу пошуку прихованої електричної проводки "Дятел Е121". У порядку, передбаченому пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ, представники АТ "Полтаваобленерго" склали акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, який був підписаний уповноваженими представниками АТ "Полтаваобленерго", свідками та представником споживача ОСОБА_3 . Вказує, що 08 травня 2019 року на підставі акта про порушення, представниками постачальника електричної енергії на підставі Методики визначено обсяг недоврахованої електричної енергії на суму завданих збитків у розмірі 79 411,39 грн, яку споживач не погасив. У зв`язку з чим просило стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 31 січня 2020 року цивільну справу № 553/2170/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Полтаваобленерго" про захист прав споживачів шляхом визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом, та цивільну справу № 553/2973/19 за позовом АТ "Полтаваобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії, об`єднано в одне провадження, присвоєно спільний номер: справа № 553/2170/19, провадження № 2/553/166/2020 (2/553/137/2021).
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго", оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4 на підставі акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, щодо нарахування ОСОБА_1 обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 79 411,39 грн. У задоволенні позову АТ "Полтаваобленерго" відмовлено. Стягнуто з АТ "Полтаваобленерго" в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, а також схема підключення приладу обліку споживача, що є додатком до акта, не містять зазначень щодо виявлення місця підключення до відповідних мереж, тому, за відсутності обов`язково виявленого місця підключення щодо порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 3.1 Методики, рішення щодо нарахування обсягу та вартості необлікової електроенергії, що прийняте Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго" та оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4 є протиправним.
Також суд першої інстанції зазначив, що Акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 складений і з порушенням вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки підписаний дружиною позивача, яка не є уповноваженою особою; при підписанні акта були присутні свідки, особа одного з яких не була належним чином підтверджена; акт був підписаний лише в одному примірнику.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не був присутній на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ "Полтаваобленерго", суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за відсутності виявлення місця підключення та доведення факту крадіжки електроенергії судом не було встановлено факту порушення ОСОБА_1 правил споживання електричної енергії, про які зазначав представник АТ "Полтаваобленерго".
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року - без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм чинного законодавства, висновки суду відповідають встановленим обставинам та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2022 року АТ "Полтаваобленерго" із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, а позов АТ "Полтаваобленерго" задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- помилково застосували норми Правил користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 1357 (далі - ПКЕЕН), які втратили чинність 26 червня 2018 року;
- не звернули уваги на те, що самовільне підключення у будинку ОСОБА_1 було виконано після межі балансової належності, яка встановлена на ізоляторах будинку і належить споживачу, але до встановлено засобу обліку;
- не надали належної оцінки тому, що в акті про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 чітко вказано, що підключено електророзетку поза приладом обліку прихованою електропроводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу у кімнаті будинку в правому нижньому кутку, яка регулюється автоматичним вимикачем;
- не звернули уваги на те, що у схемі, що є додатком № 1 до акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, чітко графічно зазначено під номером 6 місце підключення прихованої проводки із зазначенням марки проводу та його перерізу, а також на те, що факт прихованого підключення підтверджується і фотознімками;
- не врахували, що дружина споживча ОСОБА_3 є уповноваженою особою, оскільки знаходилась у будинку споживача під час технічної перевірки, мала доступ до закритих приміщень будинку споживача, допустила представників оператора до будинку для перевірки та підписала акт про порушення ПРРЕЕ;
- не звернули увагу на те, що за наявності підпису уповноваженої особи споживача у акті про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 засвідчення вказаного акта підписами свідків не впливає його на чинність;
- безпідставно відхилили клопотання АТ "Полтаваобленерго" про призначення у справі почеркознавчої експертизи для з`ясування належності підписів в Акті про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061;
- не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 916/1385/17; від 31 серпня 2020 року у справі № 234/13556/18; від 06 лютого 2020 року у справі № 916/2504/18 та від 14 січня 2020 року.
Також у касаційній скарзі АТ "Полтаваобленерго" вказувало на те, що апеляційний суд розглянув цю справу без участі сторін чим позбавив сторони можливості надати свої обґрунтування та пояснення у судовому засіданні.
У липні 2022 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Також у липні 2022 року АТ "Полтаваобленерго" із застосуванням засобів поштового зв`язку подало пояснення на відзив ОСОБА_1, в яких просить залишити його без задоволення, а касаційну скаргу товариства задовольнити.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 квітня 2022 року касаційну скаргу АТ "Полтаваобленерго" на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 рокупередано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року (після усунення заявником недоліків касаційної скарги) поновлено заявникові строк на касаційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2022 року; відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано з Ленінського районного суду м. Полтави матеріали справи № 553/2170/19; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
У червні 2022 року матеріали справи № 553/2170/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року справу № 553/2170/19 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та третьої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 12 грудня 2013 року ОСОБА_1 є власником будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 12 грудня 2013 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
06 квітня 2019 року представники Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго" ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_2. у присутності ОСОБА_3 (дружини ОСОБА_1 ) провели контрольний огляд та технічну перевірку за адресою: АДРЕСА_1, в результаті якого складено акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061.
У цьому акті зазначено, що споживачем порушено пункт 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме здійснено: "самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника. Підключено електричну розетку поза приладом обліку, прихованою електричною проводкою, шляхом відгалуження фазного та нульового дроту від ввідного проводу у кімнаті у правому нижньому кутку, яка регулюється автоматичним вимикачем. Дане порушення виявлено за допомогою приладу пошуку прихованої електричної проводки "Дятел Е121". Спожита таким чином електрична енергія електричним лічильником не обраховується. Це порушення виявити під час контрольного огляду неможливо". До цього акта приєднано схему підключення електроустановки, фото, відео, акт вилучення речових доказів, акт технічної перевірки, акт про пломбування.
Також в акті зазначено, що комісія ПАТ "Полтаваобленерго" з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 08 травня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2, середа, з 09 год.00 хв. до 12 год. 00 хв.
Вказаний акт підписали працівники Полтавської філії міських електромереж АТ "Полтаваобленерго" ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_2., свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Цими ж особами також підписана Схема підключення споживача.
Під час складення акта позивач, ОСОБА_1 був відсутній, що підтверджується копією довідки Федерації змішаних єдиноборств ММА України від 10 жовтня 2019 року № 10-10.
Згідно з актом про вилучення речових доказів представники Полтавської філії ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_2. при складанні акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, за адресою: АДРЕСА_1, в присутності побутового споживача ОСОБА_3 вилучили речові докази, пристрої для зменшення показників приладу обліку електричної енергії, - електричну розетку з мідним дротом перерізом 2,5 кв. мм, автомат, вимикач, опломбовані у цілий пакет одноразовою пломбою № С48493070.
08 травня 2019 року на підставі акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго" прийнято рішення, оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно з пунктом 3.1.6 Методики за 3 роки, з 06 квітня 2016 до 06 квітня 2019 року. Розмір необлікованої електроенергії складає 46 836 кВт/год на суму 79 411, 39грн.
Розгляд акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 комісією відбувся без присутності ОСОБА_1 та його представника (відповідної відмітки в протоколі засідання комісії немає).
Рішення, оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4, споживач ОСОБА_1 не виконав, вказану суму заборгованості не погасив.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2. суду пояснила, що вона працює на посаді контролера в АТ "Полтаваобленерго" і вона разом з іншими контролерами ОСОБА_4. та ОСОБА_5. 06 квітня 2019 року проводила технічну перевірку за адресою: АДРЕСА_1, де було виявлено безоблікове підключення розетки, про що вона скала відповідний акт. Вказала, що безоблікова розетка була виявлена за допомогою спеціального приладу "Дятел". Це прилад пошуку прихованої проводки, лічильник при цьому знеструмлюється і прилад показує, що електроенергія споживається, однак лічильник при цьому не працює. Це і було продемонстровано споживачеві. Чи був присутній при цьому сам споживач чи його дружина, вона вже не пам`ятає, однак наголосила, що якщо в акті вказані конкретні особи, то вони і були присутні при складанні цього акта. На запитання представника ОСОБА_1 - адвоката Пожидаєва В. О. щодо присутності свідків при складанні акта, ОСОБА_2. пояснила, що власник мав право запросити свідків і він скористався цим правом, запросивши ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_4. у судовому засіданні показала, що працює в АТ "Полтаваобленерго". 06 квітня 2019 року був суботній рейд з виявлення розкрадачів електроенергії. За об`єктом за адресою: АДРЕСА_1, і раніше спостерігала рейдова бригада. Було виявлене самовільне підключення до електромережі, яке було приховане за ліжком. Довелося пересувати меблі, що продемонструвати, що електрика відімкнута, а електронні пристрої, які підключені до незаконної розетки, продовжують працювати. Зазначила, що присутніми під час цієї події було багато людей і якщо хтось розписався в акті, то він був присутнім при його складанні. Власники пояснили, що їм невідомо, що це за розетка, вони нещодавно купили цей будинок, використовують його як дачу, ніяких робіт в будинку не проводили.
Свідок ОСОБА_7 також пояснив суду, що його запросив сусід ОСОБА_8 до себе у двір, так як у них працівники обленерго виявили незаконну розетку. У сам будинок його не запрошували, під час виявлення незаконної розетки він присутній не був, лише підписав акт. Чи встановлювали його особу і чи пред`являв він свої документи, не пам`ятає. Хто був присутнім під час складання акта, він не пам`ятає. Як точно звати сусідів і їхнє прізвище він не знає, так як вони недавно переїхали. Геннадію, який його покликав бути свідком, на вигляд років 60.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав суду покази про те, що батько його сусіда ОСОБА_1 ОСОБА_8, дату подій не пам`ятає, запросив його до себе у двір за адресою: АДРЕСА_1, підписати якийсь акт. У сам будинок сусіда він не заходив, а перебував на подвір`ї, де було дві жінки і один чоловік, які попросили його підписати акт, що то був за акт йому невідомо, його попрохали підписати - він підписав. Свідку лише сказали, що там якісь проблеми з розеткою, він її не бачив, в будинок не заходив. Присутніми були свідок, ОСОБА_8 і троє з обленерго, ОСОБА_1 в той день він не бачив. Там постійно ніхто не проживає, цей будинок у них як дача, бачить там інколи ОСОБА_1 з дружиною та батька ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що вона є дружиною ОСОБА_1, вона приїхала на дачу з матір`ю свого чоловіка, донькою та племінницею за адресою: АДРЕСА_1, знаходилася на дачі, коли прийшли дві жінки і один чоловік з обленерго для перевірки лічильника. ОСОБА_1 вдома не було, так як він перебував на змаганнях. Жінка і чоловік перебували в будинку і робили якусь перевірку, а вона в той час перебувала на подвір`ї з другою жінкою. Через деякий час вийшов з будинку чоловік, який робив перевірки, і сказав, що потрібні свідки. Свідками погукали двох сусідів, які підписали якийсь бланк, а потім працівники обленерго зрозуміли, що свідкам треба підписати іще два бланки, а так як вони вже пішли, то попрохали її це зробити, і вона розписалася за свідків на двох бланках. Окрім того, вона ще поставила підпис в акті і за свого чоловіка ОСОБА_1 . Які були виявлені порушення працівники обленерго їй не показали, сказали лише, що потрібно буде заплатити невеликий штраф.
Звертаючись до суду із позовом, АТ "Полтаваобленерго" вказувало на те, що внаслідок обстеження будинку ОСОБА_1 його працівниками виявлено порушення пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, складено Акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, а Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ визначено обсяг недоврахованої електричної енергії на суму завданих збитків у розмірі 79 411,39 грн, вказану суму споживач ОСОБА_1 добровільно не погасив, а тому АТ "Полтаваобленерго" просило стягнути з ОСОБА_1 вказану суму судовим рішенням.
Подаючи власний позов, ОСОБА_1 переконував, що комісією філії АТ "Полтаваобленерго" безпідставно застосовано Методику, адже в акті про порушення не вказано про виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, тому вважав, що рішення комісії про нарахування обсягу та вартості необлікованої електроенергії не може бути підставою для стягнення з нього недоврахованої електроенергії у сумі 79 411,39 грн і має бути скасоване.
Ухвалюючи рішення про задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061, а також схема підключення приладу обліку споживача, що є додатком до акта, не містять зазначень щодо виявлення місця підключення до відповідних мереж, тому, за відсутності обов`язково виявленого місця підключення щодо порушень зазначених у підпунктах 5-7 пункту 3.1 Методики, рішення щодо нарахування обсягу та вартості необлікової електроенергії, що прийняте Комісією з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго" та оформлене протоколом від 08 травня 2019 року № 4 є протиправним.
Також суд першої інстанції зазначив, що акт про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 складений із порушенням вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, оскільки підписаний дружиною позивача, яка не є уповноваженою особою; при підписанні акта були присутні свідки, особа одного з яких не була належним чином підтверджена; акт був підписаний лише в одному примірнику.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не був присутній на засіданні Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ "Полтаваобленерго", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що за відсутності виявлення місця підключення та доведення факту крадіжки електроенергії судом не було встановлено факту порушення ОСОБА_1 правил споживання електричної енергії, про які зазначав представник АТ "Полтаваобленерго".
Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладено в статті 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", ПРРЕЕ, Методикою, яка діяла до моменту внесення змін27 липня 2019 року до ПРРЕЕ.
Отже, суд апеляційної інстанції, розглядаючи цю справу, безпідставно застосував до вирішення цього спору положення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, які втратили чинність 26 червня 2018 року.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України "Про ринок електричної енергії" основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.