ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 380/18951/21
адміністративне провадження № К/990/27200/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/18951/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1, Військової частини НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року
(головуючий суддя: Кушнерик М.П., судді: Курилець А.Р., Мікула О.І.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 5 квітня 2021 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 5 квітня 2021 року з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців для розрахунку із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15 січня 2004 №44;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 1 січня 2016 року до дня фактичної виплати індексації.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 і Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 5 квітня 2021 року;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1, яка знаходиться на грошовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2, нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 5 квітня 2021 року з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців для розрахунку із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15 січня 2004 року №44, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1, яка знаходиться на грошовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 1 січня 2016 року до дня фактичної виплати індексації.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року у цій справі залишено без руху у зв`язку із пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року у справі №380/18951/21 на підставі пункту 4 частини першої статі 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, Військова частина НОМЕР_1 звернулась із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Військова частина НОМЕР_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якій просила Суд задовольнити її, ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
ОСОБА_1 свого відзиву на касаційну скаргу не подав, копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримав 6 грудня 2022 року.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З матеріалів цієї справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалив рішення у цій справі 21 січня 2021 року (а.с. 67-72).
До того ж, матеріали справи містять супровідний лист від 24 січня 2022 року №380/18951/21/5655/22, яким копії рішення суду першої інстанції направлялись учасникам справи у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку (а.с. 73).
Апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 була направлена до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку 14 червня 2022 року (а.с. 90) й отримана апеляційним судом 22 червня 2022 року (а.с. 75-86).
Постановляючи ухвалу від 26 липня 2022 року про залишення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 без руху, Восьмий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.
Одночасно, зміст ухвали апеляційного суду від 26 липня 2022 року містить взаємовиключні твердження, адже у ній зазначено як про подання скаржником клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням копії рішення окружного суду 25 травня 2022 року, так і про неподання відповідного клопотання взагалі.
Верховний Суд констатує, що зі змісту апеляційної скарги й доданих до неї документів вбачається, що при її поданні Військова частина НОМЕР_1 не заявляла клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В тексті апеляційної скарги міститься лише покликання на те, що копію оскаржуваного рішення скаржник отримав 25 травня 2022 року і саме з цієї дати апелянт обраховує тридцятиденний строк на звернення до апеляційного суду.
На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху, Військова частина НОМЕР_1 подала, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Клопотання обґрунтоване тим, що копію рішення суду першої інстанції у цій справі, Військова частина НОМЕР_1 отримала лише 25 травня 2022 року.
Цей довід скаржник обґрунтовує тим, що копія рішення суду не була направлена на його поштову адресу, а направлялась на офіційну електронну адресу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Скаржник зауважив, що у Військової частини НОМЕР_1 відсутня офіційна електронна адреса, а електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку була направлена копія судового рішення є офіційною електронною адресою Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, яке не є учасником справи.