ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 825/2045/18
адміністративне провадження № К/9901/1942/19 К/9901/1995/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології машинобудування" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології машинобудування" та Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді: Губська Л.В., Карпушова О.В.) у справі №825/2045/18.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські технології машинобудування" (далі - ТОВ "Українські технології машинобудування") звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2018 № 00000461400, № 00000421400, №00000431400.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 позовні вимоги задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2018 №00000431400 та №00000421400. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 залишено без змін.
Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ТОВ "Українські технології машинобудування" оскаржило його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.09.2018.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 14, 134, 198 Податкового кодексу України, статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ТОВ "Українські технології машинобудування" зазначає, що придбання, використання та списання товарно-матеріальних цінностей у зв`язку виконанням умов договору, укладеного з Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, підтверджується належним чином оформленими первинними та бухгалтерським документами; спірні договори оренди транспортних засобів укладені згідно вимог чинного законодавства України та не підлягали нотаріальному посвідченню.
ГУ ДФС у Чернігівській області також звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема статті 266 Податкового кодексу України.
ТОВ "Українські технології машинобудування" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову відповідають обставинам справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Українські технології машинобудування" відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині відмови в позові - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ "Українські технології машинобудування" підлягає задоволенню, а касаційна скарга ГУ ДФС у Чернігівській області задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ГУ ДФС в Чернігівській області здійснена документальна планова виїзна перевірка податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2017 № 695/14/32194594.
22.12.2017 позивачем до ГУ ДФС в Чернігівській області направлені заперечення до вказаного акту перевірки.
В подальшому ГУ ДФС в Чернігівській області здійснена документальна позапланова перевірка ТОВ "Українські технології машинобудування" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток, податку на додану вартість та податку на нерухоме майно за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 в частині питань, викладених в запереченнях від 22.12.2017 № 297.
За наслідками цієї перевірки складено акт від 26.01.2018 за № 41/14/32194594, в якому відображено висновки про порушення позивачем:
підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 427281,00 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 21663,00 грн., за 2016 рік на суму 361225,00 грн., за І півріччя 2017 року на суму 44393 тис.грн. та занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування за І квартал 2017 року на суму 1903327,00 грн.;
пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9911,00 грн;
підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно на суму 7758,46 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 495,12 грн., за 2016 рік на суму 3360,94 грн., за І півріччя 2017р. на суму 3902,4 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, 01.02.2018 ГУ ДФС в Чернігівській області прийнято наступні податкові повідомлення рішення:
№ 00000421400, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 528685,00 грн. в тому числі податкове зобов`язання в сумі 427281,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 101404,00 грн.
№ 00000431400, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10018,00 грн., в тому числі податкове зобов`язання в сумі 8014,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 2 004,00 грн.
№ 00000461400, згідно з яким нараховано суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 9698,07 грн., в тому числі податкове зобов`язання в сумі 7758,46 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 1939,61 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.