ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2023 року
м. Київ
справа №636/2776/17
адміністративне провадження № К/9901/4899/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду у касаційному порядку адміністративну справу № 636/2776/17
за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Статівки Олександра Євгеновича на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 27 вересня 2017 року (головуючий-суддя Слурденко О.І.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (головуючий-суддя Бартош Н.С., судді: Курило Л.В., Русанова В.Б.),
в с т а н о в и в :
У серпні 2017 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила: зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01 травня 2017 року шляхом збільшення розміру пенсійних виплат до встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який встановлений з 1 травня 2017 року у розмірі 1312 гривень, та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум; допустити негайне виконання постанови суду про присудження виплати пенсії у межах стягнення за один місяць; в подальшому нараховувати та виплачувати пенсійні виплати у розмірі не нижчому, ніж встановлений статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з першого грудня 2017 року у розмірі 1373 гривні та у розмірах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і, що будуть встановлені в наступні роки відповідними законами України; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на її користь судовий збір у розмірі 640 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 27 вересня 2017 року позов задоволено.
Зобов`язано Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 травня 2017 року перерахунок та виплату пенсії шляхом збільшення розміру пенсійних виплат до встановленого Законами України "Про державний бюджет України на 2017 рік" розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01 травня 2017 року - 1312 гривень, а з 01 грудня 2017 року - 1373 гривні та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, не є стабільним і встановлюється щорічно бюджетним законодавством, а виплата пенсії не підлягає обмеженню строком, а тому вказав, що дії відповідача з виплати пенсії позивачу в розмірі, який є значно нижчим ніж встановлено законом, є неправомірними, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції залишив без розгляду вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн посилаючись на те, що позивачем та її представником не надано доказів сплати зазначеної суми, а також її розрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про оплату послуг адвокатів".
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, представник позивача оскаржив її в частині залишення без розгляду вимог про стягнення витрат на правову допомогу та просила ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення.
Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області оскаржило постанову суду першої інстанції в частині задоволених вимог та просило відмовити у їх задоволенні.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
Переглядаючи законність та обґрунтованість судового рішення першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем позивачу призначена та виплачується пенсія в порядку та у розмірі, передбаченого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" та розмір пенсійних виплат, які проводяться позивачу.
Оскільки розмір страхового стажу позивача є меншим ніж передбачено частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Представник ОСОБА_1 - адвокат О. Статівка у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині залишення без розгляду вимог про стягнення витрат на правову допомогу та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення; постанову апеляційного суду скасувати повністю.
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції при вирішенні спору щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн застосовано до спірних правовідносин неіснуючу постанову Кабінету Міністрів України "Про оплату послуг адвокатів", а також помилково вказано на відсутність доказів сплати зазначеної суми та її розрахунку. Крім того, посилається на неправильне застосування апеляційним судом частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", безпідставне застосування пункту 6 статті 92 Конституції України та незастосуванням до спірних правовідносин положень частин 1, 2 статті 8 Конституції України.
У поданих до Верховного Суду заявах просив під час касаційного розгляду застосувати принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2018 року у справі № 140/968/17 та ухвалі від 30 серпня 2018 року у справі № 148/625/17.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2018 року відкрито провадження у справі.
У запереченнях на касаційну скаргу Чугуївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Суд, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов наступного висновку.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 09 серпня 2012 року перебуває на обліку в Чугуївському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
На підставі постанови Чугуївського міського суду від 26 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, відповідач здійснив позивачу перерахунок пенсії з 01 вересня 2015 року по 22 червня 2016 року шляхом збільшення розміру пенсійних виплат до встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та "Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 1 вересня 2015 року - 1 074 гривні, з 1 січня 2016 року - 1 074 гривні, з 1 травня 2016 року - 1 130 гривень, з 1 грудня 2016 року - 1 247 гривень, та провів відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, позивач отримує пенсію за віком з 01 травня 2017 року у розмірі 1247 гривень.
26 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Чугуївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про перерахунок пенсії та підвищення пенсійної виплати з 1247 гривень до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто з 1247 гривень до 1312 гривень з 01 травня 2017 року, а в наступному і з 01 грудня 2017 року до 1373 гривень.
На дане звернення Чугуївським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області надано відповідь та зазначено, що пенсію обчислено та перераховано на підставі постанови Чугуївського міського суду від 26 січня 2017 року, за якою відповідач не зобов`язаний перераховувати пенсію позивачу з 01 травня 2017 року.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Поряд з цим, у пункті 6 статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування врегульовані нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), частиною першої статті 26 якого встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною другою названої статті передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, наведеними нормами встановлено право на отримання особою мінімальної пенсії за віком за умови виконання двох умов - досягнення пенсійного віку та наявність необхідного страхового стажу. Поєднання вказаних умов передбачає об`єктивно обґрунтоване застосування механізму загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з позицій настання визначених страхових ризиків (непрацездатність за віком) та економічної забезпеченості функціонування самоврядної солідарної системи фінансування (страхового стажу як періоду (строку) сплати страхових внесків для капіталізації страхової системи).