ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 120/17867/21-а
адміністративне провадження № К/990/33875/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 120/17867/21-а
за позовом Релігійної громади Стрітення Господнього Української православної церкви до виконавчого комітету Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Норд Пак-Плюс", про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Релігійної громади Стрітення Господнього Української православної церкви
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2022, ухвалене у складі головуючої судді Воробйової І.А.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів Сушка О.О., Білої Л.М.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2021 року Релігійна громада Стрітення Господнього Української Православної Церкви звернулась до суду з позовом, у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29.07.2021 №1813 "Про затвердження містобудівної документації - детального плану території";
визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.09.2021 №2144 "Про надання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Норд Пак-Плюс" вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на проектування нового будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_1".
В обґрунтування заявлених позовних вимог Релігійна громада Стрітення Господнього Української Православної Церкви вказала, що рішення від 29.07.2021 №1813 "Про затвердження містобудівної документації - детального плану території" впливає на її права як особи, якій належать об`єкт нерухомого майна (ливарня), до якого, згідно із вимогами Додатку № 4 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, встановлюється 100-метрова санітарна-захисна зона до межі житлової забудови. Відтак, неврахування 100-метрової санітарно-захисної зони від належного їй виробничого об`єкту до запланованої забудови території при затвердженні містобудівної документації є протиправним, та відповідно до статті 50 Конституції України та статті 9 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон № 1264-XII) обмежує її права. При цьому, позивач вказав на те, що неодноразово повідомляв Вінницьку міську раду про необхідність врахування санітарно-захисної зони при розробці детального плану відповідної території, у тому числі в ході проведення громадських слухань.
Відповідно, на думку позивача, протиправним є й рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.09.2021 №2144 "Про надання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Норд Пак-Плюс" вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на проектування нового будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_1", оскільки вони визначені відповідачем на підставі містобудівної документації, яка суперечить Генеральному плану м. Вінниці щодо 100-метрової санітарно-захисної зони від належних йому виробничих об`єктів, у зв`язку із чим воно також підлягають скасуванню.
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 22.04.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022, відмовив у задоволенні позовних вимог Релігійної громади Стрітення Господнього Української православної церкви у справі № 120/17867/21-а.
3. 29.11.2022 Релігійна громада Стрітення Господнього Української православної церкви звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені вище рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно, з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Верховний Суд ухвалою від 12.12.2022 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. У справі, яка розглядається суди встановили, що рішенням Вінницької міської ради від 04.12.2020 №41 "Про розроблення містобудівної документації - детальних планів території м. Вінниці" надано дозвіл на розроблення містобудівної документації, а саме детального плану території обмеженої вулицями Комарова, Академічна, Алли Горської та 4-м провулком Комарова та доручено забезпечити проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації "Проекту внесення змін до плану зонування м. Вінниці".
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.07.2021 №1813 "Про затвердження містобудівної документації - детального плану території" затверджено містобудівну документацію - детальний план території обмеженої вулицями Комарова, Академічна, Алли Горської та 4-м провулком Комарова, який призначений для розташування багатоквартирних будинків до 3-х поверхів включно, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування, комунальних об`єктів, а також окремих об`єктів загальноміського та районного значення. Домінуюче функціональне використання території - житлова функція з включенням функцій громадського призначення.
Вказаним детальним планом визначаються: чисельність населення, об`єм та структура.
При цьому, у детальному плані території, розробленому ТОВ "Центр Урбаністики", зазначено, що під час його розроблення врахована санітарно - захисна зона, обмеження якої визначені Генеральним планом міста Вінниці (2007 рік), із внесеними змінами у 2013 році, планом зонування міста та планом червоних ліній.
Також, на сторінці 5 детального плану вказано про санітарно - захисну зону, яка проходить від запланованого будівництва на відстані - 50 метрів від території церковного виробництва "Рось-Вінниця". На сторінці 6 детального плану вказано, що житлову забудову складає житловий будинок з 8-ми збудованих багатоквартирних секцій малої поверховості, які розташовані у північній ділянці забудови. Це обумовлено санітарно-захисною зоною (50 м) від комунально-складської території, яка знаходиться на півдні ділянки забудови. Житлова будова в південній частині земельної ділянки межує з 2-х поверховою громадською будівлею, що приблокована до житлової секції. Загальна площа забудови - 200 кв.м. Будівля розташована в санітарно-захисній зоні - 50 м від території церковного виробництва "Рось-Вінниця". Окрім того, межу санітарно-захисної зони нанесено у графічних матеріалах детального плану.
У подальшому, рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.09.2021 №2144 "Про надання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Норд Пак-Плюс" вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на проектування нового будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_1" надані вихідні дані - містобудівні умови та обмеження ТОВ "Норд Пак-Плюс" на проектування нового житлового комплексу по АДРЕСА_1, а наказом директора Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 10.09.2021 №153 ці містобудівні умови та обмеження затверджено.
У справі, яка розглядається суди встановили, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.09.2021 №2144 відповідають детальному плану, затвердженому рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 20.07.2021 №1813 "Про затвердження містобудівної документації - детального плану території", видані з дотриманням відстаней до меж червоних ліній та до існуючих будинків та споруд.
Також суди встановили, що Релігійна громада Стрітення Господнього Української Православної Церкви є орендарем на підставі договору оренди об`єктів нерухомого майна: складу насіння №1 літ. "А" площею 1466, 3 кв.м, складу насіння №2 літ. "Б" загальною площею 1480 кв.м, сушильного відділення літ. "В" загальною площею 323,4 кв.м, адміністративного будинку (лабораторії) літ. "Г" площею 288,6 кв.м, прохідної літ. "Д" площею 28,8 кв.м, складу паливно-мастильних матеріалів літ "Е" площею 40,3 кв.м, автовагової літ. "Д" площею 8,7 кв.м, гаражу для автомобілів літ "З" площею 222,8 кв.м, естакади №1, огорожі №2, воріт №3, огорожі №4, що перебувають у власності ОСОБА_1, розташованих по АДРЕСА_1 (на сьогодні - м. Вінниця). При цьому, позивач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №520680203-4, дата видачі 07.07.2015, строк дії якого не обмежений.
Проте, позивач вважає, що при розробці детального плану не було враховано точки викиду №1 "зварювальний пост", який знаходиться в орендованому виробничому приміщенні складу паливно-мастильних матеріалів літ. "Е" площею 40,3 кв.м, та точки викиду №9-10 "витяжка труби тигельної печі" та "витяжка труби заливки сплаву у форми" з приміщення складу №2 площею 1480,7 кв.м, у якому розміщена ливарня (майстерня, цех, де відливають металеві вироби). Частина запроектованого будівництва житла знаходиться в межах 100 метрової санітарно-захисної зони від точок викиду №9-10 "витяжка труби тигельної печі" та "витяжка труби заливки сплаву у форми" з приміщення складу №2 площею 1480,7 кв.м, в якому розміщена ливарня (майстерня, цех, де відливають металеві вироби) та в межах 50 метрової санітарно-захисної зони точки викиду №1 "зварювальний пост", який знаходиться в орендованому виробничому приміщенні складу паливно-мастильних матеріалів літ. "Е" площею 40,3 кв.м, яка мала бути врахована розробником містобудівної документації при виготовлені проекту детального плану.
За таких обставин, вважаючи, що виконавчим комітетом Вінницької міської ради проектну документацію затверджено без врахування санітарно-захисної зони, Релігійна громада Стрітення Господнього Української Православної Церкви звернулась до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при прийняті оспорюваного рішення від 29.07.2021 №1813 "Про затвердження містобудівної документації - детального плану території" виконавчим комітетом Вінницької міської ради було дотримано усі вимоги Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555. При цьому суди вказали на те, що доводи позову не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення про затвердження містобудівної документації на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, виробнича діяльність якого здійснювалась до розробки відповідного детального плану забудови території, навколо якого виник спір, та продовжує здійснюватися, оскільки воно не містить жодного обмеження його діяльності, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.
При цьому, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вказав на те, що рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.09.2021 №2144 "Про надання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Норд Пак-Плюс" вихідних даних - містобудівних умов та обмежень на проектування нового будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_1" є індивідуальним актом, що безпосередньо прав та обов`язків для Релігійної громади Стрітення Господнього Української Православної Церкви не встановлює, а відтак, це рішення не порушує ні прав, ні охоронюваних законом інтересів позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій застосовано положення статті 19 Закону № 3038-VI без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 826/4504/17, від 14.08.2018 у справі № 815/3880/14, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16-а, від 26.05.2020 у справі № 750/11932/16-а, від 20.05.2019 у справі № 130/1652/16-ц, від 15.08.2019 у справі № 806/3097/17.
Окрім того, Релігійна громада Стрітення Господнього Української православної церкви у своїй касаційній скарзі вказує на те, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для вирішення цієї справи.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України.
11. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
12. Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
13. У розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
14. Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно порушено право, свободу чи інтерес позивача, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
15. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущенням бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.