Постанова
іменем України
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 738/1279/16-к
провадження № 51-3805 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженої в режимі відеоконференції ОСОБА_6,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 12016270170000055 від 16 лютого 2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Миропілля Краснопільського району Сумської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна, що є її власністю.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_6 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 28 квітня 2016 року по 25 червня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнана винуватою у тому, що вона 16 лютого 2016 року приблизно о 10:00, за попередньою змовою із двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, з метою заволодіння чужим майном, незаконно проникли в середину будинку АДРЕСА_2, де здійснили напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_8 . Так, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, нанесла праскою декілька ударів в голову потерпілої, чим спричинила їй легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я. В той же час ОСОБА_6 відкрито заволоділа майном потерпілої на загальну суму 6225 грн, чим завдала їй майнової шкоди у вказаному розмірі.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 жовтня 2022 року апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої, просить рішення судів попередніх інстанцій змінити і призначити їй покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити їй остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. При цьому вказує, що місцевий та апеляційний суди, вирішуючи питання щодо призначення покарання, безпідставно не врахували обставини, передбачені ст. 66 КК України, а саме визнання вини та щире каяття, оскільки вона в ході судового розгляду в суді першої інстанції визнавала свою провину, щиро розкаювалась та просила вибачення у потерпілої.
Разом з тим засуджена зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували обставини, які, на її переконання, свідчать про можливість призначення їй менш тяжкого покарання, а саме: відсутність обставин, які обтяжують покарання, відсутність в її діях наміру вчиняти розбійний напад на потерпілу, критичне ставлення до скоєного, відсутність великої шкоди здоров`ю потерпілої та її відмова від відшкодування заподіяної шкоди, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, міцних соціальних зв`язків та позитивних характеризуючих даних, а також те, що вона тривалий час утримується під вартою у слідчому ізоляторі разом з малолітнім сином в неналежних умовах.
Крім того, у своїй касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6 посилається на порушення апеляційним судом її права на справедливий суд, аргументуючи свої доводи тим, що апеляційний розгляд здійснювався за її відсутності, внаслідок чого вона була позбавлена можливості належним чином обґрунтувати суду доводи, викладені в її апеляційній скарзі.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги засудженої, просила рішення судів попередніх інстанцій залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженої ОСОБА_6 не підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстав, зазначених у ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та кваліфікація її дій за ч. 3 ст. 187 КК України у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Що стосується доводів касаційної скарги засудженої ОСОБА_6 про допущення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, оскільки апеляційний розгляд здійснювався за її відсутності, внаслідок чого її було позбавлено можливості аргументувати суду доводи, викладені в апеляційній скарзі, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 405 КПК України встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією главою.
Відповідно до ч. 4 ст. 401 КПК України обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Системне тлумачення вказаних норм процесуального закону свідчить про те, що законодавець визначив перелік підстав, за яких обвинувачений безальтернативно має бути присутнім під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Отже, у випадку, коли в поданих апеляційних скаргах не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, його явка не визнається судом обов`язковою, а сам обвинувачений, який перебуває під вартою, особисто не виявляє такого бажання, то проведення судового розгляду в суді апеляційної інстанції за відсутності обвинуваченого не є істотним порушенням процесуального закону, яке визначене у п. 3 ч. 2 ст.412 КПК України.
Як убачається з матеріалів справи, апеляційний розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 за апеляційними скаргами сторони захисту дійсно проводився за відсутності обвинуваченої. Разом з тим у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6, яка на момент судового розгляду перебувала в ДУ "Луцький слідчий ізолятор", питання про її доставку в судове засідання не ставила та жодних клопотань про бажання безпосередньо прийняти участь у судовому розгляді не заявляла. При цьому матеріали апеляційного провадження не містять жодних даних, які б свідчили про те, що апеляційним судом її явка визнавалась обов`язковою.