ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 758/5117/18
провадження № 51-2740км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 серпня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100070001074, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Вірменії та жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК, і призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі статей 49, 74 КК ОСОБА_6 звільнено від призначеного за ч. 1 ст. 358 КК покарання у зв`язку із закінченням строку давності.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Як убачається з наведених судом першої інстанції у вироку обставин, 16 лютого 2017 року в період з 09:55 до 10:20 під час обшуку квартири ОСОБА_6 на АДРЕСА_2, виявлено та вилучено оригінал документу - технічний паспорт на вказану квартиру, який начебто виготовлений станом на 18 лютого 2008 року та підписаний співробітником КМБТІ ОСОБА_7, як особою, яка виконала виготовлення вказаного технічного паспорту на квартиру та рукописним текстом із таким змістом "ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1", який нанесено в графі про власника нерухомого майна, тобто відповідно до змісту технічного паспорту на квартиру, власником зазначеного нерухомого майна є ОСОБА_8 .
Зазначені факти у технічному паспорті є завідомо неправдивими, оскільки органом досудового розслідування встановлено інші обставини.
Відповідно до змісту відповіді Київського міського БТІ від 22 лютого 2018 року №062/14-2122 (И-2018), КМБТІ не проводило технічну інвентаризацію та не виготовляло технічний паспорт на об`єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також ОСОБА_9, який є колишнім співробітником КМБТІ та перебував на посаді техніка-інвентаризатора, зазначив, що жодного стосунку до виготовлення технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 не має, свого підпису на документі не ставив, технічну інвентаризацію вказаного об`єкту нерухомого майна ніколи не здійснював.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, технічна інвентаризація об`єктів нерухомого майна проводиться суб`єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури".
Крім того, відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 22 березня 2018 року №8-4/664, рукописні записи "ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1". У графах "власник (юридична, фізична особа)" та "Дата народження, ідентифікаційний номер" в технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_3 - виконано ОСОБА_8 .
Київський апеляційний суд ухвалою від 23 серпня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені щодо неї судові рішення і закрити кримінальне провадження.
Суть доводів касаційної скарги засудженої зводиться до тверджень про те, що в її діянні відсутній склад інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Зазначає, що суд безпідставно поклав в основу свого рішення показання свідка ОСОБА_9, оскільки вони не доводять її винуватості, а мають лише характер припущень.
На переконання засудженої, суди не надали оцінки тому, що на бланку технічного паспорту відсутній підпис керівника, а часткове заповнення граф бланку технічного паспорту не містить ознак, притаманних офіційному документу, а є приватним документом і не набуває статусу офіційного документа.
Вважає, що внесення її даних до бланку технічного паспорту не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК.
За твердженням ОСОБА_6, жодним чином не підтверджується факт підроблення нею технічного паспорту в розумінні офіційного документу, оскільки заповнений бланк встановленого зразка не породжує юридичних наслідків, а тому не є офіційним документом.
Стверджує, що їй не вручалося повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК.
Вказує, що апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, належним чином не розглянув доводів, викладених у її апеляційній скарзі, не дослідив повторно обставин, досліджених судом першої інстанції не повністю та з порушенням, та безпідставно не задовольнив вимоги щодо її виправдання.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційної скарги засудженої і просила постановлені у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що подану ОСОБА_6 касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Положеннями ст. 412 КПК визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Розгляд кримінальних проваджень має здійснюватися із суворим додержанням закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому законом, і встановлено обвинувальним вироком. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.