Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 569/19674/19
провадження № 61-9698св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Воробйової І. А., Погрібного С. О.,Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Майданік В. В., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 27 та 28 грудня 2018 року, що посвідчені приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А., зареєстрованими в реєстрі за № 2008 і 2013, та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 27 грудня 2018 року № 29692770 та від 28 грудня 2018 року № 29709364.
Позов обґрунтовано тим, що позивачі є спадкоємцями ОСОБА_7, який був їхнім батьком, та прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_6, проте відповідного свідоцтва про право на неї не отримував. Спадщина складалася із житлового будинку АДРЕСА_1 .
У травні 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті батька. У серпні того ж року вони звернулися за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на належні їм частки у спадщині. Між тим нотаріусом було винесено постанови про відмову у вчиненні цієї нотаріальної дії з тих міркувань, що вони не надали правовстановлюючих документів на житловий будинок.
Незабаром позивачі дізналися, що ОСОБА_3, діючи як представник ОСОБА_6, на підставі довіреності незадовго до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала договори купівлі-продажу часток житлового будинку АДРЕСА_1 з ОСОБА_4 . Відповідачі є подружжям, а тому позивачі стверджували, що при укладенні оспорюваних договорів ОСОБА_3 діяла в особистих інтересах, знаючи, що відчужуване майно буде набуте у спільну сумісну власність.
Позивачі стверджували, що ОСОБА_3 своїми діями прямо порушила вимоги частини третьої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо заборони діяти від імені довірителя у власних інтересах, з огляду на що оспорювані правочини слід визнати недійсними, а внесені на їх підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав скасувати.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 травня 2022 року позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 27 грудня 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А., зареєстрований в реєстрі за № 2008. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_4 № 29692770, внесений 27 грудня 2018 року 16:44:53 державним реєстратором Самсонюк О. А., Рівненський міський нотаріальний округ, Рівненська область, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44875055 від 27 грудня 2018 року 17:18:40 на нерухоме майно: 2/3 частини житлового будинку садибного (індивідуального) житлового будинку, загальною площею 77,3 кв. м, житловою площею 44,6 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1732267356101, з одночасним припиненням речового права (права власності) ОСОБА_4 на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 27 грудня 2018 року, що посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А., зареєстрований в реєстрі за № 2013. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_4 № 29709364, внесений 28 грудня 2018 року 12:37:43 державним реєстратором Самсонюк О. А., Рівненський міський нотаріальний округ, Рівненська область, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44893516 від 28 грудня 2018 року 13:34:06 на нерухоме майно: 1/3 частини житлового будинку садибного (індивідуального) житлового будинку, загальною площею 77,3 кв. м, житловою площею 44,6 кв. м, який знаходиться на АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1732267356101, з одночасним припиненням речового права (права власності) ОСОБА_4 на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки оспорювані договори купівлі-продажу укладено відповідачами не в інтересах ОСОБА_6, а в особистих інтересах з метою набуття спільної сумісної власності, під час перебування їх у шлюбних відносинах, що підпадає під ознаки положення частини третьої статті 238 ЦК України, то є підстави для визнання таких договорів недійсними.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки договори купівлі-продажу визнано недійсними, тому підлягають скасуванню і записи про право власності ОСОБА_4, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі оспорюваних правочинів.
Щодо позовних вимог в частині відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_6 на спірний житловий будинок, то суд першої інстанції дійшов висновку про те, що такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що ОСОБА_6 не є стороною у цій справі, остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а стосовно померлих позовні вимоги не можуть заявлятися, оскільки померлі особи не мають цивільної процесуальної правосуб`єктності.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 травня 2022 року в оскаржуваній частині скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачі не надали суду будь-яких об`єктивних і переконливих доказів про те, що оспорювані договори купівлі-продажу було вчинено відповідачами в особистих інтересах з метою набуття спільної сумісної власності, а суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин увагу на наведені обставини не звернув.
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що самі по собі факти укладення договорів купівлі-продажу 2/3 і 1/3 частин житлового будинку АДРЕСА_2 і 28 грудня 2018 року, де в інтересах ОСОБА_6, як продавця, на підставі довіреності діяла ОСОБА_3, а покупцем був ОСОБА_4 - чоловік представника, не можуть свідчити і не свідчать про те, що ці правочини укладено відповідачами в особистих інтересах з метою набуття житлового будинку у спільну сумісну власність подружжя. При цьому грошові кошти в рахунок оплатного відчуження будинку продавцем отримано до укладення оспорюваних договорів, що видно з їх змісту. Також враховується те, що ОСОБА_6 ці правочини не оспорювала, тобто схвалила факти їх укладення своїм представником.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки відсутні мотиви для визнання недійсними оспорюваних договорів, тому необґрунтованими є і вимоги про скасування записів про право власності ОСОБА_4, що внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі цих правочинів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_5 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- не врахував, що правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють; з метою забезпечення інтересів цієї особи представнику заборонено вчиняти представницький правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є;
- не звернув увагу на те, що відповідач ОСОБА_8 діючи на підставі довіреності, виданої ОСОБА_6 та укладаючи від імені останньої договори купівлі-продажу від 27 грудня 2018 року № 2008 та від 28 грудня 2018 року № 2013, відчужила на користь свого чоловіка належні ОСОБА_6 частки житлового будинку й таким чином фактично стала співвласником такого майна;
- не надав належну оцінку тому, що за наслідком вчинення оспорюваних правочинів ОСОБА_6 втратила право власності не своє єдине житло, оскільки іншими об`єктами житлової нерухомості вона не володіла;
- не врахував, що у матеріалах справи, за виключенням оспорюваних договорів купівлі-продажу, відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту проведення повного розрахунку ОСОБА_4 із ОСОБА_6 ;
- не звернув увагу на те, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто протягом кількох днів з моменту укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу № 2008, 2013, а тому факт неоскарження нею таких правочинів у судовому порядку не свідчить, що остання їх схвалила;
- не надав належної оцінки усім наявним у справі доказам;
- не врахував висновків щодо застосування норми статті 238 ЦК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 154/3223/15, від 16 травня 2019 року у справі № 401/2995/16-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 727/3501/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 910/12791/19, від 19 травня 2021 року у справі № 642/7417/18, від 10 листопада 2021 року у справі № 757/50762/18-ц, 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.
Також у касаційній скарзі заявник вказував на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 238 ЦК України у разі оскарження правочину на підставі вказаної норми спадкоємцями довірителя як заінтересованими особами.
У листопаді 2022 року від ОСОБА_4 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_5, в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, заявник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано з Рівненського міського суду Рівненської області матеріали справи № 569/19674/19; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
У листопаді 2022 року матеріали справи № 569/19674/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року справу № 569/19674/19 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено та відповідно до матеріалів справи позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_9 є дочками ОСОБА_7 та внучками ОСОБА_6
07 листопада 2018 року ОСОБА_6 видала довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А. за номером № 1792, якою уповноважила ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вчинення правочинів, зокрема: розпоряджатися майном, яке належить довірителю на праві власності, з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось; представляти інтереси довірителя в усіх організаціях, підприємствах, незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі органах місцевого самоврядування, центрах надання адміністративних послуг, проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, нотаріальних конторах, кадастрових реєстраторів, бюро технічної інвентаризації, управління Держгеокадастру з питань виготовлення та оформлення на ім`я довірителя, що посвідчують право власності на нерухоме майно, територіальних центрах МВС, ЖЕКах, ОСББ, обленерго, газовій службі, водоканалі, Управлінні праці та соціального захисту населення, відділах з надання населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, Національної поліції України, Державній міграційній службі, отримувати витяги і довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру та ін, з усіх питань без винятку, що стосуватимуться довірителя як власника майна; отримувати дублікати та інші документи, проводити прописку та виписку, укладати всі дозволені законом угоди з розпорядження майном; купувати, продавати, обмінювати, заставляти, брати та передавати в оренду майно, в тому числі укладати угоди про розірвання будь-яких договорів, приймати в дар майно проводити розподіл майна, приватизовувати, проводити розрахунки по укладених угодах; ставити на облік, знімати з обліку; писати заяви (зокрема сімейного законодавства та законодавства про нотаріат); отримувати витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; представляти інтереси довірителя та вчиняти дії щодо реалізації прав довірителя та виконання обов`язків як власника в будь-яких із запропонованих до розгляду питань; одержувати належні довірителю гроші, пенсії, дивіденди, компенсації, цінні папери, від усіх осіб, установ (територіальних сервісних центрах МВС), підприємств, організацій, т. ч. з банківських установ, незалежно від підпорядкування та форми власності, поштових відділень на всіх підприємствах, в сумах йому (їй) відомих; в тому числі відкривати банківські рахунки для одержання вищевказаних сум, в тому числі з використанням платіжних карток, одержувати ПІН-коди до них; проводити розрахунки за послуги із грошових вкладів, які належать довірителю та знаходяться в банківських установах на рахунках довірителя; проводити платежі у будь-яких банківських установах, відкривати на ім`я позивача рахунки у банківських установах, закривати їх, одержувати поштову та іншу кореспонденцію, у тому числі грошову та посилочну; вести від імені довірителя спадкові справи, в тому числі підписувати договір про розподіл спадкового майна, а також справи в усіх державних установах, кооперативних, громадських та інших організаціях, а також вести справи у усіх судових установах зі всіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, та потерпілому, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, отримання рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей.
Вказана довіреність видана з правом передовіри повноважень строком на три роки, тобто до 07 листопада 2021 року.
Крім того, у зв`язку з похилим віком ОСОБА_6 і за її дорученням ця довіреність підписана ОСОБА_10, а також посвідчена за адресою: АДРЕСА_1 .
Повірені особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є подружжям.
27 грудня 2018 року представником ОСОБА_6, як продавця, - ОСОБА_3, що діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А. 07 листопада 2018 року № 1792, укладено з покупцем ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А., зареєстрований в реєстрі за № 2008. За його умовами продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність і сплатив 530 651,00 грн за 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . При цьому пункт 9 цього договору купівлі-продажу містить застереження про те, що купівля частини житлового будинку відбулася за згодою дружини покупця - ОСОБА_3, викладеною у формі заяви, справжність підпису у якій засвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюком Ф. П. 27 грудня 2018 року № 1728.
28 грудня 2018 року представником ОСОБА_6, як продавця, - ОСОБА_3, що діяла на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А. 07 листопада 2018 року № 1792, укладено з покупцем ОСОБА_4 договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк О. А., зареєстрований в реєстрі за № 2013. При цьому продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність і сплатив 265 325,00 грн за 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . У пункті 9 договору купівлі-продажу міститься застереження про те, що купівля частини житлового будинку відбулася за згодою дружини покупця - ОСОБА_3, викладеною у формі заяви, справжність підпису у якій засвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюком Ф. П. 27 грудня 2018 року № 1728.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09 жовтня 2019 року № 184171865, право власності на житловий будинок, садибний (індивідуальний) житловий будинок, загальною площею 77,30 кв. м, житловою площею 44,6 кв. м, на АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1732267356101, на 2/3 частини 27 грудня 2018 року зареєстровано державним реєстратором приватним нотаріусом Самсонюк О. А. за ОСОБА_4, а 1/3 частини - 28 грудня 2018 року зареєстровано тим самим державним реєстратором також за ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.
08 січня 2019 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, на підставі заяви ОСОБА_7 про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_6 відкрито спадкову справу № 10-2019, яка зареєстрована в книзі обліку і реєстрації спадкових справ від 08 січня 2019 року.
За життя ОСОБА_7 не оформив спадкових прав на спадщину ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21 січня 2019 року.
13 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Камінської Я. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7 .
Заяву ОСОБА_1 приватним нотаріусом було прийнято до розгляду, зареєстровано у книзі обліку і реєстрації спадкових справ за № 16 та на підставі неї 13 травня 2019 року відкрито спадкову справу № 10-2019.