1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 січня 2023 року

м. Київ

справа № 206/3460/21

провадження № 61-4321св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,Погрібного С. О., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2021 року у складі судді Кушнірчука Р. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі - КП "Теплоенерго" ДМР) про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Позов обґрунтовано тим, що вона є матір`ю ОСОБА_2, який із 01 січня 2016 року до 27 жовтня 2017 року постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_1, та здійснював догляд та утримання позивача.

27 жовтня 2017 року ОСОБА_2 трагічно загинув при виконанні своїх трудових обов`язків, у зв`язку з чим було призначено спеціальне розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався на КП "Теплоенерго" ДМР. Внаслідок проведеного спеціального розслідування нещасного випадку складено акт за формою Н-5 від 05 квітня 2018 року, за яким комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що нещасний випадок з оператором котельні ОСОБА_2 не визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, акт за формою Н-1 не складався.

Не погоджуючись із цим висновком, представник позивача подав скаргу до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, де просив провести повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку. Відповідно до акта за формою Н-5, затвердженого 04 лютого 2019 року, про проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 год 00 хв, нещасний випадок на виробництві, під час якого загинув ОСОБА_2, стався внаслідок порушення інструкції з охорони праці.

Позивач вважала, що КП "Теплоенерго" ДМР є особою, що несе відповідальність з відшкодування моральної шкоди матері померлого, оскільки у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку при виконанні трудових обов`язків, вона, як мати померлого, відчуває моральні страждання, змінився ритм її життя, зі смертю сина вона перенесла та переносить психоемоційний стрес і усвідомлення безповоротності втрати завдає їй душевного болю, у зв`язку з чим просила суд стягнути з КП "Теплоенерго" ДМР на свою користь моральну шкоду в розмірі 500 000,00 грн, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати з розгляду справи віднесено за рахунок держави.

Суд першої інстанції погодився із позицією відповідача з приводу того, що в діях КП "Теплоенерго" ДМР відсутня ознака протиправності, а отже, немає причинно-наслідкового зв`язку між жодними діями чи бездіяльністю КП "Теплоенерго" ДМР та настанням смерті ОСОБА_2 .

Також суд першої інстанції, відмовляючи у позові, взяв до уваги:

- відповідь КЗ "Дніпровське клінічне об`єднання швидкої медичної допомоги" Дніпровської міської ради (на яку є посилання в акті проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 год 00 хв) про те, що під час проходження ОСОБА_2 первинного медичного огляду за направленням центру зайнятості у нього встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, міопія обох очей слабкого ступеня, висновок: придатний до роботи за професією "оператор котельні" за умови відсутності нічних та добових змін. Повторний висновок наданий 05 жовтня 2017 року: придатний до роботи за професією "оператор котельні" за умови відсутності нічних та добових змін. Під час прийому на роботу ОСОБА_2 не повідомив про заборону робіт у нічні та добові зміни;

- висновком КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР" від 12 грудня 2017 року № 2986, який враховано комісією під час проведення розслідування нещасного випадку, не підтверджується той факт, що ОСОБА_2 помер саме у зв`язку з тривалим перебуванням у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю, оскільки визначити фактор (фактори), який у цьому конкретному випадку міг спровокувати загострення ішемічної хвороби серця у померлого з настанням смерті, не надається можливим;

- ОСОБА_2 є особою, чиї дії призвели до настання нещасного випадку, що узгоджується з причинами нещасного випадку, вказаними у пункті 7 акта № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом;

- первинною профспілковою організацією КП "Теплоенерго" ДМР за зверненням ОСОБА_1 позивачу неодноразово надавалась матеріальна допомога. ОСОБА_1 та її представник вказану обставину не заперечували.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився із його висновком про безпідставність позову, зазначив, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для позивача, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

У травні 2022 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, позивач просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), зокрема суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не урахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 235/3191/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2021 року у справі № 210/2262/19. Крім того, заявник зазначає, що суди порушили норми процесуального права, не надали оцінку всім обставинам справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявник також вказує, що суди безпідставно не взяли до уваги, що син позивача працював на підприємстві з джерелом підвищеної небезпеки (котельня, в якій загинув ОСОБА_2 , була облаштована котлом НІІСТУ-5, який відноситься до парових та водогрійних котлів теплопродуктивністю понад 0,1 МВт та є джерелом підвищеної небезпеки); вина ОСОБА_2 в настанні нещасного випадку не може бути підставою для відмови в задоволенні позову; як випливає з акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, непереборної сили або умислу загиблого в настанні смертельного випадку, що трапився з ним, немає, а суди мали застосувати принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"); у висновках комісії актів за формою Н-1 та Н-5 зазначено, що особами, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку, є, окрім ОСОБА_2, також ОСОБА_3 - оператор котельні, який порушив пункти 3.1 та 3.4 Інструкції з охорони праці, та ОСОБА_4 - майстер, яка порушила підпункт 2.20 посадової інструкції, тобто, окрім вини сина позивача в порушенні Інструкції з охорони праці, були також й інші працівники підприємства, за яких саме роботодавець/власник повинен нести відповідальність, оскільки відповідно до статті 13 Закону України "Про охорону праці" та статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) роботодавець несе відповідальність за створення на робочому місці безпечних умов праці; наявність вини відповідача, який допустив померлого ОСОБА_2 до роботи в нічні та добові зміни із джерелом підвищеної небезпеки, всупереч медичним висновкам; в акті за формою Н-5 зазначено, що ОСОБА_2 мав на руках картку працівника, видану за результатами медичного огляду, в якій зазначено його діагноз, висновок про професійну придатність працювати за професією та в якій було зазначено про заборону роботи в нічні та добові зміни; мешканці будинку, відчувши запах газу, викликали аварійну службу Дніпрогазу, працівники якої, прибувши, перекрили вентиль газової труби, яка йшла до котельні, а при судово-токсилогічному дослідженні крові у трупа ОСОБА_2 виявлений карбоксигемоглобін у кількості 23 %, що вказує на перебування померлого у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю (такі відомості містяться в актах за формою Н-1 та Н-5); акти за формою Н-1 та Н-5 відповідач не оскаржував.

Оскільки суд касаційної інстанції в силу статті 400 ЦПК України не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, Верховний Суд не бере до уваги документи, додані заявником до касаційної скарги на підтвердження її доводів, що не були предметом розгляду судами попередніх інстанцій, та здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

У липні 2022 року до Верховного Суду від КП "Теплоенерго" ДМР надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, підписаний від імені відповідача юрисконсультом Аракелян А. Д., у якому відповідач, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними.

Із копії довіреності від 09 листопада 2020 року № 2324, долученої до відзиву на касаційну скаргу, випливає, що вона видана без права передоручення та діє лише до 31 грудня 2021 року. Водночас матеріали справи (а. с. 100) містять копію довіреності № 2976 від 28 грудня 2021 року КП "Теплоенерго" ДМР юрисконсульту Аракелян А. Д., що видана без права передоручення та діє до 31 грудня 2022 року, тому суд вважає підтвердженими повноваження представника відповідача в суді касаційної інстанції та вважає за можливе прийняти відзив на касаційну скаргу.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у малозначній справі (на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК та підпункту "а" пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 206/3460/21 із Самарського районного суду м. Дніпропетровська та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У червні 2022 року матеріали справи № 206/3460/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2022 року призначено справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, повторно виданим Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 03 листопада 2017 року серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що 30 жовтня 2017 року складено відповідний актовий запис № 1987 та Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .

Актом проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 год 00 хв на КП "Теплоенерго" ДМР, від 28 січня 2019 року, затвердженим т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В. Є. від 04 лютого 2019 року, скасовано акт за формою Н-5, затверджений 05 квітня 2018 року, складений за результатами попереднього розслідування. Згідно з актом комісія провела з 11 червня 2018 року по 28 січня 2019 року повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався у приміщенні котельні за адресою: АДРЕСА_2 . При проведенні спеціального розслідування враховано, зокрема, висновок КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР" від 12 грудня 2017 року № 2986, за яким смерть ОСОБА_2 настала від хронічної ішемічної хвороби серця, яка протікала з явищами стенозуючого коронаросклерозу, дрібно- та великовогнищевого кардіосклерозу, гіпертрофії міокарду і ускладнилась гострою недостатністю кровообігу. Встановлені причини настання нещасного випадку, зокрема основна - організаційна причина, а саме порушення трудової та виробничої дисципліни, невиконання вимог інструкції з охорони праці: первинний розпал котла після тривалої зупинки або розпал згідно з температурним графіком повинен був проводитися тільки при наявності розпорядження, записаного в змінному журналі особою, відповідальною за справний стан і безпечну експлуатацію котлів, або особою, що її замінює; заборонено пуск в роботу котлів із несправними арматурою, живильними приладами, автоматикою безпеки та засобами протиаварійного захисту і сигналізації; невиконання посадових обов`язків, а саме: здійснення контролю за виконанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, обладнання та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт відповідно з вимогами охорони праці. Супутньою причиною визначено психофізіологічну причину - незадовільний стан здоров`я, технічна причина - відсутня. Комісією вирішено, що нещасний випадок із оператором котельні ОСОБА_2 є таким, що пов`язаний з виробництвом. Встановлено осіб, чиї дії або бездіяльність призвели до настання нещасного випадку, якими є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Комісією під час проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку також встановлено, що згідно з відповіддю КЗ "Дніпровське клінічне об`єднання швидкої медичної допомоги" ДМР під час проходження ОСОБА_2 первинного медичного огляду за направленням центру зайнятості у нього встановлено ДЗ: Гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, міопія обох очей слабкого ступеня. Висновок: придатний до роботи за професією оператор котельні за умови відсутності нічних та добових змін. Повторний висновок наданий 05 жовтня 2017 року: приданий до роботи за професією оператора котельні за умови відсутності нічних та добових змін. Під час прийому на роботу ОСОБА_2 мав на руках карту працівника, видану за результатами медичного огляду, в якій зазначено діагноз, висновок про професійну придатність працювати за професією, і не повідомив про заборону робіт у нічні та добові зміни. ОСОБА_2 при прийомі на роботу написав заяву про роботу за сумісництвом, згідно з якою він міг працювати у час, вільний від основного робочого часу.

В акті також міститься посилання на висновок КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судових медичних експертиз" ДОР" від 12 грудня 2017 року № 2986, згідно з яким при судово-токсилогічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_2 виявлений карбоксигемоглобін у кількості 23 %, що вказує на перебування померлого у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю. Спровокувати загострення ішемічної хвороби серця з розвитком гострої недостатності кровообігу можуть численні зовнішні й фізичні та психоемоційні фактори, у тому числі перебування у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю, але переконливих наукових даних щодо впливу 23 % карбоксигемоглобіну в крові на настання смерті внаслідок ішемічної хвороби серця немає, і в цілому визначити фактор (фактори), який у даному конкретному випадку міг спровокувати загострення ішемічної хвороби серця у померлого із настанням смерті, не надається можливим через відсутність судово-медичних даних.

Наведене в акті проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 год 00 хв на КП "Теплоенерго" ДМР, від 28 січня 2019 року, затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В. Є. від 04 лютого 2019 року, узгоджується з відомостями, викладеними в акті № 1 за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, стосовно ОСОБА_2 від 28 січня 2019 року, затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В. Є. від 04 лютого 2019 року. У пункті 7 акта визначено причини нещасного випадку: технічна причина - відсутня, основна - невиконання вимог інструкції з охорони праці, супутня - психофізіологічна, незадовільні фізичні дані або стан здоров`я.


................
Перейти до повного тексту