Постанова
Іменем України
01 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 718/2403/15-ц
провадження № 61-11667св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Кіцманського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Наталія Євгенівна,
стягувач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Литвинюк І. М., Височанської Н. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
29 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Кіцманського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Кіцманський ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)) Шивкеник Н. Є.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання зобов`язань за договором поруки припиненими, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа - ОСОБА_1, про захист прав споживачів та визнання правочинів недійсними (справа № 718/2403/15-ц), яке набрало законної сили, стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2007 року в сумі 40972,25 дол. США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) складає 872 299,20 грн.
Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 13 084,49 грн судового збору.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 березня 2022 року у справі № 718/2403/15-ц заяву представника Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приват Банк"), яке є правонаступником ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_3 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа по справі № 718/2403/15, який виданий 06 лютого 2017 року Кіцманським районним судом Чернівецької області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 40 972,25 дол. США, що за курсом НБУ складає 872 299,20 грн.
Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" - 13 084,49 грн судового збору.
Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання дублікату виконавчого листа в цивільній справі № 718/2403/150-ц.
На підставі дублікату виконавчого листа від 18 березня 2022 року, який виданий Кіцманським районним судом Чернівецької області, 13 червня 2022 року старшим державним виконавцем Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. відкрито виконавче провадження № 69212668 (далі - ВП № 69212668) про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 13 084,49 грн судового збору.
Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28 червня 2022 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, що отримує дохід у філії "Пасажирська компанія" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - філія "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця".
Заявниця зазначає, що єдиним джерелом її доходів є заробітна плата, яку вона отримує як працівник філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця". Внаслідок примусового стягнення коштів за рахунок заробітної плати вона може залишитися без засобів до існування.
Крім того, державний виконавець не врахувала, що 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"", яким розділ ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, за змістом якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації); визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Також заявниця вказує, що постанову державного виконавця від 28 червня 2022 року вона не отримувала, а дізналася про наявність цієї постанови від роботодавця.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила поновити строк подання скарги на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є.; визнати дії старшого державного виконавця Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. щодо стягнення коштів із заробітної плати ОСОБА_1 протиправними; скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28 червня 2022 року, прийняту старшим державним виконавцем Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. щодо стягнення коштів із заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 14 642,93 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, мотиви їх прийняття
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 серпня 2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії старшого державного виконавця Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. щодо стягнення із заробітної плати ОСОБА_1 коштів протиправними.
Скасовано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 28 червня 2022 року ВП № 69212668, прийняту старшим державним виконавцем Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. щодо стягнення із заробітної плати ОСОБА_1 коштів в сумі 14 642,93 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що дії, спрямовані на звернення стягнення, в тому числі на заробітну плату боржника, не можуть і не повинні позбавляти боржника засобів до існування та можливості утримувати свою сім`ю.
Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками зі спеціальним режимом, на які, відповідно до вимог законодавства, виконавчою службою арешт не накладається.
Державний виконавець вказані обставини не взяв до уваги, внаслідок чого звернено стягнення на дохід боржника (заробітну плату), який вона отримує у філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця". При цьому, арешт, накладений державним виконавцем, знято не було.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ КБ "ПриватБанк" (стягувач) оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено, ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11серпня 2022 року скасовано.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати, є неправомірним, оскільки рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками зі спеціальним режимом, на які виконавчою службою арешт не накладається.
Проте, звертаючись до суду за захистом свого порушеного права ОСОБА_1 просила скасувати постанову державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату та не оскаржувала постанову про арешт коштів боржника.
Таким чином, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених ОСОБА_1 вимог.
Обґрунтовуючи скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця Кравчук І. В. посилалася на те, що внаслідок прийняття оскаржуваної постанови про звернення стягнення на заробітну плату її як боржника залишено без засобів до існування.
ОСОБА_1 не доведено, що відрахування із заробітної плати проводиться у розмірі, який унеможливлює утримання її та її сім`ї, а також що таке відрахування взагалі проводиться.
ОСОБА_1 не надано доказів щодо неправомірності дій державного виконавця та незаконності оскаржуваної постанови державного виконавця від 28 червня 2022 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду.
Суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому, що заробітна плата, яку отримує ОСОБА_1 у філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця", є єдиним джерелом доходу, у зв`язку з чим дії державного виконавця щодо винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату є протиправними.
Крім того, сума, яка вказана до стягнення, встановлена без урахування факту вилученого автомобіля в рахунок погашення боргу.
Суд не звернув увагу, що Законом Українивід 15 березня 2022 року № 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"", який набрав чинності 26 березня 2022 року, припинено звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації) на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Якщо виконанню підлягає рішення іншого органу (не суду) і відсутній спеціальний закон, що передбачає порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС, у такому випадку вони підлягають оскарженню у порядку адміністративного судочинства.
В разі, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ (постанови Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-30цс16, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-931цс16).
У постановах Верховного Суду України від 07 червня 2016 року у справі № 21-3280ас15, від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2946цс16 зроблено висновок, що скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця в процедурі примусового виконання вироку суду, яким задоволено цивільний позов, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 26 вересня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу з Кіцманського районного суду Чернівецької області.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 травня 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання зобов`язань за договором поруки припиненими, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа - ОСОБА_1, про захист прав споживачів та визнання правочинів недійсними (справа № 718/2403/15-ц), яке набрало законної сили, позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 26 червня 2007 року в сумі 40972,25 дол. США, що за курсом НБУ складає 872 299,20 грн.
Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 13 084,49 грн судового збору.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання зобов`язань за договором поруки припиненими та зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа - ОСОБА_1, про захист прав споживачів та визнання правочинів недійсними - відмовлено.
Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 березня 2022 року, що набрала законної сили, у справі № 718/2403/15-ц заяву представника АТ КБ "Приват Банк", яке є правонаступником ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_3 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа по справі № 718/2403/15, який виданий 06 лютого 2017 року Кіцманським районним судом Чернівецької області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 40 972,25 дол. США, що за курсом НБУ складає 872 299,20 грн.
Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" - 13 084,49 грн судового збору.
Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання дублікату виконавчого листа в цивільній справі № 718/2403/150-ц.
13 червня 2022 року старший державний виконавець Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 69212668) про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 13 084,49 грн судового збору.
Постановою старшого державного виконавця Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. від 13 червня 2022 року у ВП № 69212668 стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 1 308,44 грн.
Постановою старшого державного виконавця Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. від 13 червня 2022 року у ВП № 69212668 визначено для боржника ОСОБА_1 суму мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 250 грн.
13 червня 2022 року старший державний виконавець Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. винесла постанову про арешт коштів боржника (ВП № 69212668), якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонені законом.
28 червня 2022 року старший державний виконавець Кіцманського ВДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області ПЗМУ Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Шивкеник Н. Є. винесла постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника у ВП № 69212668, за змістом якої у рахунок виконання судового рішення про стягнення судового збору у розмірі 13 084,49 грн звернуто стягнення на дохід боржника ОСОБА_1, який вона отримує у філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця". Зазначено, що відрахування із доходів боржника на користь стягувача відповідно до чинного законодавства слід здійснювати у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 14 642,93 грн.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку, зокрема ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).
Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції зазначив, що дії державного виконавця щодо звернення стягнення на заробітну плату боржника є протиправними, оскільки на рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, виконавчою службою не накладається арешт.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності заявником обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог.
Натомість Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Щодо оскарження постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника в частині стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.
Згідно з частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19) вказано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17 (провадження № 11-801апп18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) зазначила, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що спір з приводу оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, прийнятої під час дії Закону України "Про виконавче провадження", підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.