Постанова
Іменем України
03 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 433/2401/15-ц
провадження № 61-16418св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Фогель Володимир Володимирович, на постанову Луганського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Назарової М. В., Кострицького В. В., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі -ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 27 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1201/0608/71-026 про надання кредиту в сумі 20 879,60 доларів США на строк до 27 червня 2040 року.
У забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, 27 червня 2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 1201/0608/71-026-р-1.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір відступлення права вимоги за кредитними зобов`язаннями, у тому числі і за кредитним та забезпечувальним договорами, укладеними з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Позивач посилався на те, що відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість, яка станом на 28 липня 2015 року становила 378 585,16 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 333 007,36 грн та сума заборгованості за відсотками - 45 577,80 грн.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів зазначену заборгованість.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 19 квітня 2016 року у складі судді Крівоклякіної Н. В. у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав розгорнутого розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором. Крім того, позивач не надав доказів того, що ПАТ "Дельта Банк" набув право вимоги за кредитним договором, оскільки не надав доказів на підтвердження надання відповідачу грошових кошти у вигляді кредиту, як це передбачено умовами кредитного договору.
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 08 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено.
Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 19 квітня 2016 року скасовано та стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 18 вересня 2007 року № 1201/0608/71-026, укладеним між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1, у сумі 378 585,16 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 333 007,36 грн, заборгованості за відсотками у сумі 45 577,80 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позичальник і поручитель належним чином не виконали взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та договором поруки, унаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, розмір якої відповідає умовам договору. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, з нього та з поручителя ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк"" підлягає солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Фогель В. В., задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Луганської області від 08 вересня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що справу розглянуто за відсутності відповідача ОСОБА_1, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року до участі в справі, в якості правонаступника позивача ПАТ "Дельта Банк", залучено ТОВ "Діджи Фінанс".
Постановою Луганського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 19 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс", до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором від 18 вересня 2007 року № 1201/0608/71-026, укладеним між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1, у сумі 143 787,70 грн, яка складається із заборгованості за простроченим кредитом у сумі 119 288,20 грн, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 24 499,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Діджи Фінанс" заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 1201/0608/71-026, укладеним між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1, у сумі 33 658,20 грн, яка складається із заборгованості за простроченим кредитом у сумі 12 579,90 грн, заборгованості за простроченими відсотками у сумі 21078,30 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують факт виникнення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 1201/0608/71-026 та додатковими угодами до нього, а також їх часткове виконання позичальником, що має наслідком наявність у нього заборгованості.
Доказів виконання банком обов`язку щодо повідомлення ОСОБА_1 як позичальника про зміну строку виконання зобов`язання позивачем не надано, тому строк виконання зобов`язання настав лише за простроченою заборгованістю, яку слід обраховувати станом на час перегляду рішення суду апеляційним судом і яка становить, з урахуванням належних до сплати щомісячних платежів згідно з Додатком № 1 до кредитного договору, у розмірі 53 доларів США на місяць з червня 2016 року до серпня 2021 року включно 53 х 63 місяці = 3 339 доларів США + 1609,98 доларів США (прострочена заборгованість за кредитом станом на 12 травня 2016) = 4 948,98 доларів США, а також прострочені відсотки станом на 28 липня 2015 у розмірі 1 975,06 доларів США.
Що стосується позовних вимог, заявлених до поручителя ОСОБА_2, то колегія суддів дійшла висновку про те, що банк звернувся до суду з вимогами до поручителя про стягнення простроченої заборгованості за кредитом та відсотками до лютого 2015 року з пропуском шестимісячного строку пред`явлення вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні позову до поручителя в наведеній частині через припинення поруки.
Починаючи з лютого 2015 року, прострочена заборгованість підлягає стягненню солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2, а в іншій частині - лише з позичальника ОСОБА_1 .
Оскільки по справі правонаступником ПАТ "Дельта Банк" є ТОВ "Діджи Фінанс", то вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідачів на користь останнього.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
06 жовтня 2021 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Фогель В. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного суду від 19 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц (провадження № 61-35160св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 805/3147/16-а (провадження № К/9901/40801/18), від 25 березня 2020 року у справі № 752/18396/16-а (провадження № К/9901/15394/18), від 24 вересня 2019 року у справі № 819/1420/15 (провадження № К/9901/27222/18), від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц (провадження № 61-2989св18), від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а (провадження № К/9901/53274/18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник зазначає, що позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про те, що він дійсно набув права вимоги за кредитним договором від 27 червня 2008 року. При цьому суд апеляційної інстанції, прийнявши від позивача нові докази в справі, фактично вийшов за межі позовних вимог.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подачу відзиву на касаційну скаргу
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А. відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Розпорядженням Верховного Суду від 18 січня 2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Черняк Ю. В. у відпустці, пов`язаною з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2023 року, зазначену справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Мартєв С. Ю., Фаловська І. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що 27 червня 2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1201/0608/71-026, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 19 000,00 доларів США на строк з 27 червня 2008 року по 27 червня 2040 року та зобов`язався повернути кредит, сплачувати відсотки за користування отриманими коштами у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом згідно з графіком погашення кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору № 1201/0608/71-026 та його невід`ємною частиною.
20 червня 2011 року внесено зміни до кредитного договору, за умовами якого банк має право надавати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 20 879,60 дол. США на строк до 27 червня 2040 року включно.
20 червня 2011 року внесено зміни до кредитного договору, за умовами якого сторони домовилися, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі:
підпункт 1.3.1 пункту 1.3 - 11,9 % річних за період від дати укладення договору по 20 червня 2011 року включно;
підпункт 1.3.2 - 7 % за період користування кредитом з 21 червня 2011 року по 09 травня 2012 року;
підпункт 1.3.3 - 10 % річних за період користування кредитом з 10 травня 2012 року по 09 травня 2013 року;
підпункт 1.3.4 - 12,80 % річних за період користування кредитом з 10 травня 2013 року по 27 червня 2040 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 27 червня 2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 1201/0608/71-026-р-1, за яким остання взяла на себе зобов`язання відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором про надання кредиту від 27 червня 2008 року № 1201/0608/71-026. Строком припинення поруки, встановленої вказаним договором, є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов`язків, передбачених основним зобов`язанням (п. 10 договору) (т. 1, а.с. 33).
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір відступлення права вимоги за кредитними зобов`язаннями, у тому числі і за кредитним та забезпечувальним договорами, укладеними з відповідачами.
Відповідно до акта приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу права вимоги від 25 травня 2012 року від ПАТ "Сведбанк" до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 1201/0608/71-026, укладеним з ОСОБА_1, та договором поруки № 1201/0608-71-026-р-1, укладеним з ОСОБА_2 .
У період з липня 2014 року до дня розгляду справи ОСОБА_1 не сплачував заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, унаслідок чого станом на 28 липня 2015 року виникла заборгованість у сумі 378 585,16 грн, з яких сума заборгованості за кредитом - 333 007,36 грн, сума заборгованості за відсотками - 45 577,80 грн.
Постановою Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року № 51 у ПАТ "Дельта Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В.
02 вересня 2020 року між ПАТ "Дельта банк" та ТОВ "Діджи фінанс" укладено договір про відступлення прав вимоги № 2303/К/1, за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-ЕА-2020-07-06-000033-b, відповідно до якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору (том 3, а. с. 133).
Згідно з реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, який є додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги 02 вересня 2020 року, до нового кредитора, у тому числі, перейшло право вимоги як за кредитним договором № 1201/0608/71-026 від 27 червня 2008 року, укладеним між ПАТ "Дельта банк" та ОСОБА_1, за іпотечним договором № 1201/0608/71-026-Z-1 від 27 червня 2008 року, укладеним між ПАТ "Дельта банк" та ОСОБА_1, та за договором поруки № 1201/0608/71-026-Р-1 від 27 червня 2008 року, укладеним між ПАТ "Дельта банк" та ОСОБА_2 .
У пунктах 4, 4.1. договору про відступлення прав вимоги від 02 вересня 2020 року зазначено, що права вимоги, що відступаються за цим договором, є складовою частиною пулу активів, що є предметом відкритих торгів (аукціону), результати якого оформлені протоколом електронного аукціону № UA-ЕА-2020-07-06-000033-b від 28 липня 2020 року, переможцем яких визнаний новий кредитор. Загальна сума, яка підлягає сплаті новим кредитором за лотом, як переможцем зазначених відкритих торгів (аукціону) АТ "Дельтабанк", складає 36 621 000 грн. Сторони домовилися, що за відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 36 280 055,46 грн.
На підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення прав вимоги від 02 вересня 2020 року, до заяви про заміну сторони позивача у справі на її правонаступника надано платіжне доручення від 20 серпня 2020 року № 126.
Згідно з додатком № 2 до договору про відступлення права вимоги від 02 вересня 2020 року заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2008 становить: основана заборгованість за тілом - 15 093,97 у валюті кредиту (416 667,53 грн); заборгованість за нарахованими процентами за кредитом у валюті кредиті - 9 443,37 (260 683,28 грн) (том 3, а. с. 134).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Потрібно враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).