ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа №295/14365/19
адміністративне провадження № К/9901/35458/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Яроша Миколи Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року (у складі колегії: судді-доповідача: Матохнюка Д.Б., суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б.) у справі №295/14365/19,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до інспектора 2 роти 1 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Яроша Миколи Володимировича (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною постанову відповідача по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАК №1500130 від 08.09.2019 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
2. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивачем заявлялось клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого ОСОБА_1 зазначав, що копію оскаржуваного рішення отримав лише 24 листопада 2020 року.
4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати судового збору та запропоновано позивачу у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали і усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору. Судом апеляційної інстанції було роз`яснено, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
5. Іншою Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2019 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2019 року відмовлено.
6. Іншою ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
7. Суд апеляційної інстанції зазначав, що предметом оскарження по даній справі є рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності; стаття 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності; згідно частини 4 статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
8. Суд апеляційної інстанції вказував, що оскаржуване рішення суду першої інстанції було проголошено 10 жовтня 2019 року, а апеляційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2019 позивач подав 24.12.2020, тобто з пропуском строку, встановленого частиною 4 статті 286 КАС України.
9. На переконання суду апеляційної інстанції, матеріали справи не містять жодних доказів вжиття позивачем заходів, спрямованих на отримання копії оскаржуваного рішення безпосередньо у суді та подання апеляційної скарги в межах строку, встановленого частиною 4 статті 286 КАС України, або у період з 24.11.2020 по 04.12.2020. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції вважав, що позивач не довів наявності поважних причин, які перешкоджали йому в межах строку встановленого законом подати апеляційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2019.
10. 05 березня 2021 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання, в якому ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2019.
11. Щодо строку звернення до суду апеляційної інстанції скаржник зазначав, що статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС України; отже у разі розгляду справи судом першої інстанції без участі сторін, початок відліку строку на апеляційне оскарження потрібно вести з дня отримання судового рішення.
12. Щодо звільнення від сплати судового збору, скаржник зазначав, що він є непрацюючим пенсіонером, який у 2019-2020 роках доходів не мав. На підтвердження вказаних обставин позивач додав довідку Пенсійного фонду України від 01.02.2021 за формою ОК-7 та копію пенсійного посвідчення.
13. Позивач зазначав, що його майновий стан є скрутним, а належна до сплати сума судового збору в розмірі 576, 30 грн. перевищує 5 відсотків від розміру річного доходу за попередній календарний рік.
14. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 жовтня 2019 року у справі №295/14365/19 повернуто з підстав неусунення недоліків.
15. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що за нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд може звільнити особу від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; у поданій ОСОБА_1 довідці зазначено про доходи за 2013-2018 роки, проте у вказаній довідці не зазначено про те, що ОСОБА_1 у 2019-2020 роках жодних доходів не отримував, оскільки не зазначення в довідці доходів отриманих у 2019-2020 роках, не можуть свідчити про їх не отримання.
16. Суд апеляційної інстанції вважав за необхідне зазначити що, оскільки ОСОБА_1 є пенсіонером, то щомісячно отримує пенсію, однак довідку про розмір отриманої ним пенсії за 2019-2020 роки не надано. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.
17. Щодо строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції повторно зазначав, що норми статті 286 КАС України є спеціальними по відношенню до статті 295 КАС України, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення становить десять днів з моменту його проголошення, а не з дня вручення повного рішення суду; тобто, отримання особою копії рішення не в день його (її) проголошення або складення не є поважною підставою для поновлення такого строку.
18. Крім того, суд апеляційної інстанції зауважував, що інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень; сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішенням суду першої інстанції і ставить під сумнів його законність.
19. Суд апеляційної інстанції, з відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановив, що оскаржуване рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2019 у справі №295/14365/19 надіслано судом 11.10.2019, зареєстровано 13.10.2019, оприлюднено 15.10.2019; тобто, з 15.10.2019 позивач мав можливість ознайомитись із рішенням суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з його повним текстом без одержання копії рішення суду першої інстанції в максимально стислі строки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
20. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №295/14365/19 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
21. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що позивач у своїй заяві від 01.03.2021 заявив суду апеляційної інстанції, що він є непрацюючим пенсіонером, який у 2019-2020 роках доходів не мав, та на підтвердження чого надав довідку Пенсійного фонду України від 01.02.2021 за формою ОК-7; натомість суд апеляційної інстанції поставив під сумнів вказану довідку.
22. Касатор зазначає, що подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, вправі був очікувати задоволення судом такого клопотання. На переконання касатора, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотанні про звільнення від сплати судового збору, повинен був продовжити йому процесуальний строк на усунення недоліків, а не одразу повертати апеляційну скаргу.
23. Щодо строку звернення до суду апеляційної інстанції, касатор зазначав, що 02 жовтня 2020 року він звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на протиправні дії посадових осіб щодо невручення рішення від 10.10.2019; листом від 15.10.2020 позивачу направлено копію рішення та одночасно роз`яснено його право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційну скаргу буде подано протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду; зазначений лист був направлений лише 23 жовтня 2020 року, який позивач отримав 24 листопада 2020 року, про що свідчить його розписка у поштовому повідомленні; отримавши копію рішення, позивач 20 грудня 2020 року звернувся по правову допомогу до адвоката для складання апеляційної скарги, який видав її скаржнику 22 грудня 2020 року, та відразу надіслав її у суд засобами поштового зв`язку.
24. Скаржник, із посиланням на окремі правові висновки Верховного Суду, зазначає, що статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС України.
25. Таким чином, касатор вважає, що у суду апеляційної інстанції не було підстав відмовляти у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
26. На переконання скаржника, оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, що потягло позбавлення позивача права на доступ до правосуддя.
27. Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду від сторони відповідача не надходило, однак в силу частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
28. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 27 вересня 2021 року.
29. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.
30. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі №295/14365/19.
31. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2023 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
34. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
35. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
36. Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги.
37. Приписами пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.
38. Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких, апеляційна скарга залишається без руху і скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
39. Як було встановлено, поверненню апеляційної скарги ОСОБА_1 передувало вирішення судом апеляційної інстанції, зокрема, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
40. У зазначеному клопотанні скаржник просив суд звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на скрутне матеріальне становище. На підтвердження зазначеної обставини апелянт додав копію довідки Пенсійного фонду України від 01.02.2021 за формою ОК-7 та копію пенсійного посвідчення.
41. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що у поданій довідці зазначено про доходи за 2013-2018 роки, однак не зазначено про те, що ОСОБА_1 у 2019-2020 роках жодних доходів не отримував.
42. Суд апеляційної інстанції вважав, що не зазначення у вказаній довідці доходів отриманих у 2019-2020 роках не можуть свідчити про їх не отримання.
43. За правилами статті 132 КАС, судовий збір належить до судових витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, які несуть сторони в судах усіх рівнів.
44. При цьому, процесуальна норма частини 2 статті 132 КАС є бланкетною та в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати, ця норма відсилає до Закону України "Про судовий збір".
45. Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
46. Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
47. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (стаття 2 цього Закону).
48. Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
49. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
50. Конструкція наведеної правової норми дає підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
51. Норми частини 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
52. Подібна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 460/16272/21.
53. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" вказав: "Суд ще раз нагадує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Таким чином, вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції".
54. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що в підтвердження свого скрутного майнового стану ОСОБА_1 надав до суду апеляційної інстанції ксерокопію довідки Пенсійного фонду України форми ОК-7.
55. Надаючи оцінку застосуванню судом апеляційної інстанції диспозитивних повноважень під час вирішення питання про звільнення скаржника від сплати судового збору, Верховний Суд зазначає, що подана довідка не відображала отриманий позивачем весь дохід за відповідний період, а містила лише відомості про фактичні суми, з якої був сплачений єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини), та його страховий стаж за 2013-2018 роки.