ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 160/7640/20
провадження № К/9901/4680/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Жука А. В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України
до ОСОБА_1
про стягнення витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 (головуючий суддя - Неклеса О.М.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020 (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді - Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У липні 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України з позовом до ОСОБА_1, в якій прокурор просив суд:
- розглянути справу за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження;
- стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі на загальну суму 61 613,15 грн на користь Національної академії Національної гвардії України;
- стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 102 грн на користь військової прокуратури Південного регіону України.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при звільненні з військового навчального закладу відповідач всупереч умовам контракту та ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" витрати, пов`язані з навчанням та утриманням його у вищому військовому навчальному закладі, не відшкодував, внаслідок чого у відповідача наявний обов`язок сплатити на користь Національної академії Національної гвардії України визначену у позовній заяві суму.
3. У позовній заяві прокурором зазначено, що невідшкодування відповідачем суми витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави, що проявляється у неотриманні державою коштів на національну оборону та веде до зниження боєздатності МВС України та його підрозділів.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2020, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020, позовну заяву Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат повернуто прокурору на підставі п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з відсутністю підстав для представництва інтересів держави в суді.
5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор; прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Захист інтересів держави за загальним правилом покладено на відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який виконує субсидіарну роль у разі не здійснення таким суб`єктом своїх функцій або неналежного здійснення.
6. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, вказав на те, що саме лише посилання у позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. Сама по собі обставина не звернення, в даному випадку, з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
7. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що прокурором не наведено доказів не здійснення МВС та Академією захисту інтересів держави щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі, на загальну суму 61 613,15 грн через відсутність коштів для сплати судового збору; прокурором до позовної заяви не надано будь-яких доказів, які б свідчили про неможливість виконання саме МВС і Академією своїх повноважень у спірних правовідносинах (зокрема, доказів, що підтверджували відсутність бюджетних асигнувань за вказаним кодом бюджетної класифікації, інших доказів, що підтверджують відсутність коштів на сплату судового збору), як й не надано доказів витребування таких документів в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. У лютому 2021 року Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.10.2020, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
9. У касаційній скарзі керівник прокуратури стверджує, що фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а безпосереднє керівництво Національною гвардією України здійснюється МВС України, яке є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Отже, невідшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі ОСОБА_1 завдає шкоди економічним інтересам держави у формі витрачених на його навчання бюджетних коштів, які могли б бути використані для навчання інших курсантів.
10. Скаржник посилається на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, і зазначає, що МВС України, так само як і Національна академія Національної гвардії України, усвідомлюючи порушення інтересів держави внаслідок невідшкодування витрачених на навчання ОСОБА_1 коштів, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснювали захист інтересів держави та за захистом до суду не зверталися, що підтверджується відповідними листами, які додані до позовної заяви.
11. Керівник Спеціалізованої прокуратури також вказує, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою повідомлено МВС України та Національну академію Національної гвардії України про необхідність представництва військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону інтересів держави у формі звернення до суду з цим позовом, що підтверджується копією відповідного листа, наявного в матеріалах справи.
12. На підставі зазначеного скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для здійснення прокурором інтересів держави у цій справі.
13. Відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк учасниками справи не подано.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 для розгляду справи №160/7640/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді -Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2023 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Позиція Верховного Суду
17. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
19. Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
20. Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
21. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їхнього захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).
22. Так, згідно з пунктом 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
23. Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
24. Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
25. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
26. Окремими абзацами частини четвертої статті 23 цього Закону встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.